У Франції рішення влади підвищити ціни на бензин і інше паливо обернулося на багатотисячний бунт.
Протести у Франції на минулих вихідних досягли свого піка: нічого подібного в Парижі не було з часів студентських заворушень 1968 року.
Французи, що вийшли на вулиці, підпалили десятки машин і будівель, розгромили і пограбували безліч магазинів. Поліція застосувала проти них сльозогінний газ, гумові кулі, водомети і світлошумові гранати.
Постраждали понад 130 людей, у тому числі 23 поліцейських. За участь у заворушеннях затримали 680 осіб. Кількість жерт зросла до чотирьох. Пошкодження тільки Тріумфальної арки оцінили в мільйон євро. Влада Франції обмірковує над введенням надзвичайного стану.
Початок грудня запам'ятається парижанам як найбільш некерований громадський бунт в країні за останні роки. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Найбільші заворушення в Парижі
Пік протестів у Франції припав на 1 грудня. Загальна кількість протестуючих по всій країні оцінювалася поліцією в 136 тисяч осіб.
Молоді люди в масках, із сокирами і арматурою, атакували поліцейських, підпалювали автомобілі та будинки, грабували магазини. Під час погромів спалено кілька автомобілів, повалена огорожа саду Тюїльрі, розграбовані магазини в центрі міста, а Тріумфальна арка - символ Парижа - розмальована і пошкоджена вандалами.
Як розповів глава національного відомства охорони пам'яток Філіп Белаваль, групі вандалів вдалося проникнути в музейні приміщення Тріумфальної арки, де вони "обезголовили" мармурову статую Наполеона, зруйнували на дрібні шматочки гіпсову скульптуру тридцятих років і розмалювали інтер'єри графіті.
Бої з поліцією почалися від самого ранку на пропускних пунктах, які поліція організувала для безпеки демонстрантів на Єлисейських полях. Пройти за огорожі можна було після пред'явлення документів і перевірки вмісту рюкзаків і сумок.
Однак люди, які зібралися на площі біля Тріумфальної арки, підкоритися відмовилися. Вони пішли на штурм огорож і були зустрінуті сльозогінним газом, водометами, гумовими кулями і світлошумовими гранатами.
Після невдалої спроби прорватися на Єлисейські поля погромники рушили по прилеглих вулицях, трощачи вітрини як бутиків, так і аптек. Поліцію, яка блокувала вулиці, вони закидали камінням, пляшками з горючою сумішшю, попутно підпалюючи автомобілі і будинки.
Заворушення на площі тривали весь день. Тільки до вечора правоохоронцям вдалося втихомирити запал бунтівників.
За останніми даними, три людини загинули, постраждали 133, у тому числі 23 поліцейських. За участь у заворушеннях затримали понад 680 осіб. У числі постраждалих за весь час протестів виявилися й 12 журналістів.
У Парижі нічого подібного тут не відбувалося зі студентських хвилювань у 1968 році. Вони в кінцевому рахунку привели до зміни уряду, відставки президента Шарля де Голля і, в більш широкому сенсі, до величезних змін у французькому суспільстві.
Основні вимоги протестувальників
Напередодні протестів 1 грудня "жовті жилети" чітко сформували свої вимоги:
-
підвищення мінімальної зарплати на 100 євро - до 1,3 тисячі і пенсії, а також обмеження максимальної зарплати в 15 тисяч євро
-
вихід на пенсію із 60 років
-
допомога безробітним
-
зменшення вартості житла
-
контроль над доходами політиків і скасування довічного утримання для екс-президентів
-
підтримка малих міст і національних підприємств
-
гуманне ставлення до безпритульних і біженців
-
збільшення асигнувань на потреби поліції, армії і судів
-
збільшення президентського терміну з нинішніх п'яти до семи років, як це було раніше
Макрон "йде на зустріч" без скасування реформ
Президент Франції Емманюель Макрон доручив прем'єр-міністру Едуарду Філіпу провести переговори з лідерами політичних партій та представниками протестувальників.
Повернувшись із саміту Великої двадцятки в Аргентині, 2 грудня Макрон відразу відправився в центр Парижа - до Тріумфальної арки на Єлисейських полях, яка стала основним центром бунту протестувальників.
Там все ще залишалися демонстранти, які при появі президента почали скандувати "Макрона у відставку" і "Жовті жилети переможуть".
Французький президет не планує офіційно звертатися до громадян. Прес-секретар уряду Бенжамен Гриво сказав, що Макрон готовий до діалогу, але не буде скасовувати реформи.
Главі французького МВС Крістофу Кастанеру доручено підготувати органи правопорядку до подальших протестів. Режим надзвичайного стану поки вводитися не буде.
Перша зустріч із "жовтими жилетами" запланована на 3 грудня. У ній візьмуть участь глави представлених в парламенті партій, а також мер Парижа Анна Ідальго.
3 грудня представник демонстрантів Крістоф Шаленсон заявив, що протестний рух вимагає відставки уряду країни і призначення на посаду прем'єр-міністра Франції генерала П'єра де Вільє, який раніше очолював Штаб збройних сил Франції і пішов у відставку в липні 2017 року через розбіжності з Макроном з приводу військового бюджету.
Почалося з підвищення цін на бензин
Відмітна риса протестувальників - світловідбиваючі жилети, які є у кожного автомобіліста в ЄС. Рух назвали на честь них - "жовті жилети".
Для влади протести стали серйозною проблемою, оскільки вони непередбачувані - ні про одну з демонстрацій "жовтих жилетів" не було оголошено заздалегідь.
Невдоволення владою у людей збиралося давно. Останньою краплею стало оголошення про нове підвищення вартості палива - на три відсотки. Роком раніше бензин у Франції підскочив на 15 відсотків, а дизель на 23 відсотки.
Крім того, автомобілі на дизельному паливі і старше 15 років будуть обмежені в пересуваннях або зовсім заборонені. Таким чином влада стимулює перехід автомобілістів на електрокари та інші види екологічного транспорту.
Основна маса протестувальників - робітники, службовці, сільські чиновники, дрібні підприємці, а також пенсіонери.
Після перших протестів, які відбулися 17 і 18 листопада, прем'єр-міністр Франції Едуар Філіп заявив, що влада почула населення, однак не відмовиться від підвищення цін на паливо.
Президент Франції Емманюель Макрон, у свою чергу, визнав, що французам непросто міняти свої звички, але пообіцяв, що в країні будуть розвиватися альтернативні форми пересування, а влада підтримуватиме тих, хто хоче змінити транспорт на менш шкідливий для навколишнього середовища.