Між Італією і Францією розгорівся скандал через протести "жовтих жилетів", питання мігрантів і майбутніх виборів до Європарламенту. Французи навіть відкликали посла з Риму.
В об'єднаній Європі знову проблеми, і цього разу мова навіть не про Brexit. Конфліктують дві ключові держави Євросоюзу - Франція та Італія.
Париж звинувачує італійців у популізмі і підтримці протестуючих. У офіційного Риму до французів теж питання накопичилися.
Сварка відбувається на тлі виборчої кампанії на виборах Європарламенту і активно використовується обома сторонами для власного піару.
Корреспондент.net розбирався в перипетіях франко-італійської ворожнечі.
Підтримка "жовтих жилетів"
У Франції вже кілька місяців тривають протести "жовтих жилетів", що почалися у зв'язку з підвищенням цін на бензин. За демонстраціями пішли масові заворушення і зіткнення протестувальників з поліцією.
Уряд вже пішов навіть на підвищення відповідальності за протести, заради придушення насильницьких демонстрацій "жовтих жилетів". Адміністративним, а не судовим органам пропонується вводити заборону на протести проти певних осіб, яких вони вважають серйозною загрозою громадському порядку. Порушникам загрожує до шести місяців позбавлення волі і штраф у розмірі 7500 євро. За офіційними даними, близько 1000 поліцейських і 1700 демонстрантів були поранені з тих пір, як почалися акції "жовтих жилетів". Але, схоже, протестувальники підтримуються суспільством. І навіть збираються оформитися в політичну силу для участі в майбутніх виборах Європарламенту.
Чинний уряд Італії відкрито підтримує протестувальників, що не може подобатися Парижу.
Віце-прем'єр, міністр економічного розвитку, праці та соціальної політики Італії Луїджі Ді Майо, який є також лідером Руху 5 зірок, провів з представниками французьких "жовтих жилетів" зустріч, на якій, за повідомленнями французьких ЗМІ, обговорювалася можлива взаємодія в світлі майбутніх виборів у Європейський парламент. За підсумками зустрічі італійський політик зробив у Twitter багатозначний запис: "Вітер змін перейшов Альпи".
На початку січня Ді Майо вже виступав на підтримку "жовтих жилетів". "Не здавайтесь!" - написав він тоді на офіційній інтернет-сторінці свого руху, додавши, що в Італії стежать за акціями "жовтих жилетів" з перших днів їх появи і прекрасно розуміють, з яких причин вони вийшли з протестом на вулиці французьких міст. Він також запевнив, що в разі необхідності 5 зірок готові надати підтримку "жовтим жилетам".
Тоді ж віце-прем'єр, міністр внутрішніх справ Італії Маттео Сальвіні, який очолює коаліційну правлячу партію Ліга, теж виступив із заявою на підтримку "жовтих жилетів": він визнав, що розділяє право людей протестувати проти тих, хто ними керує, при цьому, щоправда, обмовившись, що "жорстко і рішуче засуджує будь-яке насильство".
Реакція Франції
У Франції спочатку реагували стримано, радячи італійцям стежити за власним будинком. Але після зустрічі Ді Майо з протестантами перейшли до більш радикальних дій.
Франція відкликала посла з Риму, пояснивши це тим, що протягом кількох місяців залишається об'єктом повторюваних звинувачень, безпідставних атак і обурливих ремарок з боку італійської влади. У заяві французького МЗС наголошується, що подібні атаки не мають аналогів з моменту закінчення Другої світової війни.
Як зазначає The Washington Post, востаннє французького посла відкликали з Риму в 1940 році, коли фашистська Італія вступила у війну на боці Німеччини проти Франції і Великої Британії.
Проблема мігрантів
Відносини між двома країнами різко погіршилися влітку 2018 року, після того, як крайні праві партії утворили уряд Італії. Нова італійська влада відмовилася приймати судно Акваріс із сотнями біженців на борту, що Макрон назвав певною мірою цинізмом і безвідповідальністю. Від французького президента зажадав вибачень ультраправий віце-прем'єр Маттео Сальвіні.
Але Макрон, замість вибачень, через кілька днів назвав популізм "свого роду проказою", що поширюється по Європі. В результаті, судно Акваріс прийняла Іспанія, а Франція запропонувала притулок його пасажирам.
Після відкликання французького посла Сальвіні запропонував Макрону провести особисту зустріч, щоб залагодити розбіжності. При цьому він висунув три попередніх умови. Від Франції італійці вимагають припинити виcилку іммігрантів, які потрапили до Франції через Італію, назад в Італію, припинити регулярні поліцейські рейди на кордоні двох країн, в результаті яких багатьом нелегалам не вдається перебратися до Франції, видати 15 колишніх лівих терористів, які вели підпільну боротьбу в Італії в 1970-і роки, а потім сховалися у Франції.
Вимоги щодо мігрантів взагалі виглядають відверто смішними, так що навряд чи Франція на них піде.
Всьому виною вибори?
Як пише The Guardian, влада Франції та Італії охоче експлуатують ворожий образ один одного. Італійський уряд представляє себе в якості захисника простих людей, борця з загальноєвропейським істеблішментом. Макрон прагне показати себе політиком помірного штибу, який протистоїть радикалам.
Слова про "проказу" Макрон повторив у кінці 2018 року, кажучи про майбутні вибори до Європарламенту. В одному з відеороликів партії Макрона Сальвіні поряд із прем'єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном був названий "розкольником Європи". Італійський віце-прем'єр, своєю чергою, у відео на Facebook назвав французького президента "жахливим", закликав французів "взяти власну долю у свої руки" і не голосувати на виборах в Європарламент за партію Макрона.
Стабільності Європі такі передвиборні чвари точно не додають.