Україні, як нікому. Опуси Мюнхенської конференціїСюжет

 

Напередодні відкриття Мюнхенської конференції з безпеки, куди 15-17 лютого з'їдуться політики, дипломати і експерти з усього світу, щоб обговорити міжнародні відносини, було опубліковано аналітичну доповідь про настання ери конкуренції наддержав.

 

На суперництві між країнами позначаються, в тому числі, конфлікти і кризи, серед яких - в Україні, через що зростає геополітичне протистояння між Заходом і Росією, кажуть аналітики Мюнхенської конференції. Корреспондент.net розповідає подробиці.

 

Найважливіша за 50 років конференція

 

У п'ятницю, 15 лютого, у столиці Баварії відкриється Міжнародна конференція з безпеки - головна міжнародна подія після Генасамблеї ООН. У 55-й раз Мюнхен стане "центром світу" і майданчиком для зустрічі провідних світових політиків, дипломатів і експертів.

 

Тон заходу задає опублікована 11 лютого аналітична доповідь Munich Security Report - про стан справ у світовій політиці. Організатори Мюнхенської конференції публікують документ, як інформацію до роздумів, з 2015 року.

 

Представлену доповідь за 2019 рік озаглавлено так: Великий пазл: хто підбере частини? На думку його авторів, настає нова ера конкуренції наддержав - США, Китаю і Росії (такий порядковий перелік у документі. - ред.).

 

"Схоже, ми переживаємо зміщення основ міжнародного порядку", - говорить голова конференції Вольфганг Ішингер.

 

Він вважає, що Мюнхенська конференція з безпеки в цьому році стане "найважливішою і найбільшою" за свою історію, незважаючи на відмову від участі в ній декількох високопоставлених політиків.

 

У Мюнхен прибудуть в цілому 600 експертів у сфері політики безпеки, в тому числі 35 глав держав і урядів, а також 80 міністрів оборони і закордонних справ.

 

Від участі в конференції відмовилися президент Франції Емманюель Макрон і прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху. При цьому Нетаньяху відвідає організовану США і Польщею конференцію з безпеки на Близькому Сході, яка пройде у Варшаві 13-14 лютого 2019 року.

 

Сполучені Штати представлятимуть віце-президент Майк Пенс, в.о. міністра оборони Патрік Шанахан, спікер палати представників конгресу Ненсі Пелосі, а також донька Трампа Іванка та її чоловік Джаред Кушнер, які обіймають посаду радника президента.

 

Україну представить президент Петро Порошенко. На полях конференції він має намір опублікувати дані про втручання Кремля в українські вибори. Росію представлятиме міністр закордонних справ Сергій Лавров.

 

Суперництво наддержав - головна загроза миру

 

У вступному слові доповіді Ішингер зазначає, що окремі деталі "великого пазла" ясно помітні: це "великі держави" - США, Китай і Росія. Але як організувати за їхньою участю майбутній світопорядок - не ясно.

 

"Коли дивишся на поточний стан справ у міжнародних відносинах, складно уникнути відчуття, що ми стаємо не просто свідками низки малих і великих криз у світі, а що проблема куди більш фундаментальна. Ми радше переживаємо період, коли елементи традиційного міжнародного порядку перемішуються", - йдеться в його листі.

 

Між США (і їхніми союзниками), Китаєм і Росією розгортається новий період конкурентної боротьби.

 

"З огляду на домінуюче стратегічне бачення миру у Вашингтоні, Пекіні і Москві очікування нової ери конкуренції великих держав, схоже, перетворюється на самосправдне пророцтво. Коли всі готуються до ворогування у світі, це стає практично неуникненним", - наголошується в доповіді.

 

У першому розділі доповіді автори докладніше розглядають змінні нового світопорядку: це і суперництво Китаю і США, і ослаблення США як світового гегемона, і можливе посилення ролі таких країн, як Канада, Франція, ФРН, Італія, Японія і Великобританія.

 

Основна боротьба в найближчі роки розгорнеться між США, Росією і Китаєм, випливає з доповіді. У довгостроковій перспективі Китай для США є більш серйозною проблемою, а Росія - більш нагальною, йдеться в доповіді.

 

"На відміну від Китаю, довгострокові перспективи Москви - як геополітичного супротивника США - є не дуже багатообіцяючими", - зауважують експерти.

 

Усе це на тлі конфліктів і криз у світі (десять найголовніших), на думку укладачів документа, має таку пріоритетність:

Євросоюз "особливо погано підготовлений до нової ери суперництва великих держав", йдеться в доповіді. Європа робить перші несміливі кроки до незалежності від США, наприклад, обдумуючи створення власної загальної армії, але все ще розраховує на допомогу і захист Америки.

 

Головний висновок основної частини доповіді: "період після закінчення холодної війни і пов'язаний з ним загальний оптимізм закінчився", але яким буде новий світопорядок - не зрозуміло. У будь-якому випадку, вважають автори, на світ чекає "період тривалої нестабільності і невизначеності".

 

Україна: кінця війни не видно

 

Війна в Україні досі жевріє, і кінця цьому не видно: вона розпалює і підсилює геополітичне протистояння між Росією і західними державами. Остання ескалація - Азовське море, де зіткнулися російські і українські судна, і Росія, яка фактично заблокувала доступ до Керченської протоки, йдеться в доповіді.

 

Україна в Мюнхенській доповіді також згадується як "постраждала, як ніхто інший" від руйнування порядку в Європі, що склався після закінчення холодної війни.

 

Розділ, присвячений Східній Європі, об'єднує в одну групу Україну, Грузію, Вірменію, Азербайджан, Білорусь і Молдову, називаючи їх регіоном нестабільності. Пояснюється це тим, що вони не отримали чіткої перспективи вступу в НАТО і ЄС, тому їхнє майбутнє і безпека туманні.

 

У доповіді наводиться опитування, яке показало, що більшість громадян України вважають, що на тлі дедалі більшої напруженості між Росією і Заходом ймовірні нові війни в Європі. З такою оцінкою повністю згодні 33 відсотки опитаних українців, ще 27 відсотків згодні частково.

 

При цьому більше половини українців (47 відсотків повністю і 16 відсотків частково) вважають, що криза в Україні - це внутрішня справа і вирішуватися має також власними силами.

 

Ці дані суперечать опитуванням, проведеним в Україні раніше українськими соціологами. Вони показують, що від 63 до 71 відсотка українців вважають Росію агресором у конфлікті на Донбасі й у Криму.

 

При цьому, найменше, за даними опитування з Мюнхенської доповіді, кризу вважають внутрішньою справою України французи і німці: 12 і 19 відсотків згодні з цим твердженням повністю, 23 і 21 - частково.

 

Введення на Донбас миротворчої місії ООН повністю підтримують 32 відсотки українців, 13 відсотків росіян і близько 20 відсотків респондентів у Центральній і Західній Європі.

 

Розширення санкцій проти Росії має підтримку більшості українців: 54 відсотки згодні з цією ідеєю повністю і 12 - частково. У Німеччині показник найнижчий з обраних країн: 6 і 11 відсотків відповідно. У Франції він удвічі більший: там посилення штрафних заходів проти РФ повністю підтримують 12 відсотків, а 23 відсотки - частково.

 

Зазначимо, що 1 листопада минулого року за підсумками дводенної зустрічі Основної групи Мюнхенської конференції з безпеки, що пройшла в Мінську, на запитання, наскільки необхідні зміна формату переговорів по Україні і включення в процес США, Ішингер відповів, що його 40-річний дипломатичний стаж дає підстави думати, що невирішуваних конфліктів не буває, головне - політична воля. Разом з тим, він переконаний, що і США, і ЄС в цілому повинні бути за столом переговорів.

 

Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet.