Палата представників Конгресу США вимагає від директора Національної розвідки за півроку підготувати звіт про активи президента РФ.
США мають намір продовжити санкційний тиск на Росію. Тепер справа дійшла й до самого президента РФ Володимира Путіна. Традиційно проти глав держав санкції не запроваджуються, але американські конгресмени вирішили оцінити активи і зв'язки російського президента.
Що з цього вийде, розбирався Корреспондент.net.
Відразу чотири законопроекти
13 березня нижня палата Конгресу США схвалила відразу чотири законопроекти, які стосуються Росії.
Палата представників прийняла резолюцію, яка засуджує приховування подробиць убивства Бориса Нємцова, і закликає РФ провести міжнародне розслідування злочину, а Білий дім - ввести санкції проти його ймовірних організаторів і виконавців.
Також Конгрес зобов'язав директора Національної розвідки США протягом 90 днів надати звіт про можливі військові дії РФ проти НАТО.
Один зі схвалених документів забороняє уряду США юридично або фактично визнавати Крим російською територією.
І останній - вимагає від директора Нацрозвідки США за півроку підготувати для конгресменів звіт про активи Володимира Путіна.
Для того, щоб усі ці проекти вступили в силу, вони ще повинні пройти Сенат. Але в Конгресі за них голосували представники обох американських партій.
Що перевірять
Документ про перевірку російського президента називається Закон про транспарентність щодо Володимира Путіна.
Автори законодавчої ініціативи - члени палати представників Вал Демінг (демократ від штату Флорида) і Еліза Стефаник (республіканець від штату Нью-Йорк).
Законопроект зобов'язує американську розвідку розкрити відомості про доходи російського президента і всіх членів його сім'ї як у межах РФ, так і за кордоном. Також розкриттю підлягають усі активи, інвестиції, банківські рахунки і нерухомість. Сюди ж мають бути внесені всі підставні або посередницькі структури, якщо вони використовуються.
Також розвідка має показати ділові зв'язки російського керівника. "Виявленню підлягають провідні російські високопоставлені політичні діячі й олігархи, які є прихильниками Путіна", - йдеться в тексті законопроекту.
Підготовлений ЦРУ звіт має бути публічним, хоча може містити певні секретні додатки.
Реакція Росії
Пакет законопроектів щодо протидії Росії, схвалений палатою представників США, не внесе позитиву у відносини між Москвою і Вашингтоном, заявив прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков.
"Подібні законопроекти можуть лише негативно вплинути (на двосторонні відносини). Це продовження недружньої, оскаженілої русофобської лінії. Це продовження емоційної екзальтації. Будь-який фахівець, який хоч трохи знає нову і новітню історію США, з легкістю спрогнозує, що в міру наближення до президентських виборів напруження русофобії тільки наростатиме", - заявив Пєсков.
Згідно з офіційною декларацією, дохід Путіна у 2017 році склав більше 18,7 мільйона рублів, у той час, як роком раніше президент заробив 8,86 мільйона рублів. У прес-службі пояснили, що збільшення у 2017 році доходів Путіна пов'язане з продажем ним деяких неназваних об'єктів нерухомості. Також, за офіційною версією, у власності Путіна значаться квартира, гаражне місце, автомобілі ГАЗ М-21, Нива і автомобільний причіп Скіф.
Неофіційні дані інші. Британське BBC оцінює статки Путіна в 40 мільярдів доларів і називає його найбагатшою людиною в Європі.
Щось з цього вийде?
Щось подібне в Сполучених Штатах уже робили. У січні 2018 року влада США випустила так звану "кремлівську доповідь" - список російських чиновників і бізнесменів, в цілому 210 осіб, яких американські аналітики завважали близькими до президента Росії.
Насправді в список потрапили більш-менш усі російські чиновники високого рангу. Попадання в цей перелік персоналій не означало автоматичного введення проти них санкцій, але психологічний тиск справляло. Тобто розвідка підійшла до складання цього самого списку досить формально. Експерти прогнозують, що таке саме може статися й зі статками Путіна.
"Пригадується те, що в законі 2017 року, акті протидії противникам США через санкції, відповідно, там була інша трошки умова, але дуже схожа: підготувати доповідь про олігархів і наближених до Путіна, разом з їхніми активами. Ми бачили, що з цього вийшло: кремлівський список - формальний; санкції проти Дерипаски, які потім були зняті... Тобто ніхто не дає гарантію, що розвідка знову не підійде дуже формально. Я б не переоцінював значення цього законопроекту", - зазначає заступник директора Інституту світової політики Микола Белєсков.