Корреспондент.net,
19 березня 2019, 21:04
Назарбаєв пішов у відставку
Президент Казахстану Нурсултан Назарбаєв керував країною з 1990 року і вирішив залишити свій пост. Корреспондент.net розбирався в причинах і наслідках такого рішення.
Нурсултан Назарбаєв тримався при владі найдовше на пострадянському просторі. Майже 30 років, п'ять разів переобирався президентом.
Але час настав - 78-річний Назарбаєв зібрався на спокій. Ну як на спокій, він збереже ще три посади у владі, залишиться "лідером нації", але президентом уже не буде.
Корреспондент.net розмірковує про причини і наслідки такого рішення Назарбаєва.
Іде не зовсім
"Я прийняв рішення припинити свої повноваження як президент, - сказав Назарбаєв, виступаючи у вівторок з телезверненням до народу Казахстану. - Цього року виповниться 30 років, як я займаю найвищу посаду. Народ дав мені можливість бути першим президентом незалежного Казахстану".
Але, покинувши пост президента, Назарбаєв збереже за собою три важливі посади. Закон про раду безпеки дає йому як першому президентові країни і "лідеру нації" право довічно її очолювати. Крім того, він залишиться на чолі правлячої партії Нур Отан, а також членом конституційної ради.
"Назарбаєв іде на заздалегідь підготовлену позицію голови ради безпеки. Його повноваження будуть вищими за повноваження президента. Він стане таким собі Ден Сяопіном, верховним рефері", - вважає російський експерт з Центральної Азії Аркадій Дубнов.
Давно готувався
Протягом кількох років Назарбаєв готував транзит влади. У лютому 2019 року конституційна рада Казахстану відповіла на запит Назарбаєва про припинення президентських повноважень. Адміністрація Назарбаєва цікавилася, чи передбачає конституція добровільний відхід президента у відставку.
Вже тоді можна було говорити про підготовку відставки, вважають фахівці.
"Назарбаєв підготувався. У 2018 році був проголосований закон про національну безпеку, який дозволить силовикам утримати ситуацію. Були внесені зміни в закон Про вибори, які відсікли відразу кілька груп претендентів на посаду президента. Наприклад, важливе обмеження, яке було введено - президентом може бути лише людина, яка працювала на державній службі або виборних посадах не менше 5 років. Це відсікає бізнес, у тому числі олігархів. Назарбаєв за попередній рік провів досить значні зміни в правовій системі, були кілька знакових затримань", - зазначає аналітик Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич.
Хто замінить
У квітні 2015 року Назарбаєв вп'яте переобрався на черговий термін з результатом 97,7% голосів. Його повноваження закінчувалися у квітні наступного року.
Дострокові вибори поки не плануються. Конституція Казахстану їх не передбачає. Обов'язки президента до квітня 2020 року виконуватиме спікер сенату Касим-Жомарт Токаєв.
"Я вірю, що Токаєв - саме та людина, кому ми можемо довірити управління Казахстаном", - сказав Назарбаєв.
Церемонія передачі президентських повноважень відбудеться в середу, 20 березня, на спільному засіданні палат парламенту.
Зараз серед можливих наступників Назарбаєва називають його дочку Дарігу і голову правління державного інвестиційного фонду Самрук Казина Ахметжана Єсімова.
У чиїх інтересах?
Прес-секретар російського президента Дмитро Пєсков повідомив, що Володимир Путін розмовляв з Назарбаєвим по телефону у вівторок удень. Але Пєсков відмовився відповідати на питання про зміст їхньої розмови.
На думку експертів, "руки Москви" у відставці Назарбаєва не видно, а ось виграти найбільше від таких змін може Китай.
"Як мені здається, відставка має під собою дві основні мотивації. Він банально втомився і йому все складніше виконувати роль одноосібного правителя держави. Йому самому вже 78 років, а чутки про його стан здоров'я вперто ходять в інформпросторі останні кілька років. Еліти Казахстану вирішили зробити превентивний удар і діяти на випередження... Чи є тут "рука Кремля" - не думаю. Казахстан, хоч і є близьким партнером Росії, не діяв як їхня маріонетка, і в Москві це вже давно визнали. До того ж, потужний вплив у Казахстані має Китай, проти якого РФ також має досить обмежені можливості протидії. Втім, розвороту зовнішньої політики Казахстану в бік Заходу, найімовірніше, не буде. Зв'язки з РФ залишаться, а Китай посилить свої позиції в Центральній Азії", - вважає аналітик-міжнародник Ілля Куса.
Реакція
У соцмережах жартують про новий челендж для Путіна і президента Білорусі Олександра Лукашенка. Користувачі припустили, що казахстанський президент передав їм естафету.