Військові взяли під контроль владу в африканській державі, збіднілій після громадянської війни і втрати нафтових родовищ.
Командування армії Судану вирішило відсторонити від влади і заарештувати президента Омара аль-Башира. Військові оголосили про створення тимчасового уряду під керівництвом міністра оборони Авада Мухаммеда Ахмеда ібн Ауфа.
Військовому перевороту передували багатотисячні мітинги проти президента, який провів на своїй посаді майже 30 років. Аль-Башир й сам у 1989 році очолив військовий переворот, у результаті якого став фактичним правителем Судану. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Військовий переворот у Судані
11 квітня міністр оборони Судану Авад ібн Ауф заявив, що військова рада взяла на себе управління країною, а президента Омара аль-Башира поміщено під домашній арешт - "у безпечному місці".
Також було оголошено про розпуск уряду, парламенту і призупинення дії конституції Судану. Крім того, військові оголосили загальнонаціональний режим припинення вогню.
Протягом двох років у країні діятиме перехідний період, після закінчення якого будуть проведені нові вибори.
Держдеп США розкритикував такий тривалий перехідний період і закликав передати владу цивільному уряду значно раніше. Проти планів військових також виступила й суданська опозиція.
Пізніше державне телебачення Судану повідомило, що військову раду очолив Авад ібн Ауф. До міністерського крісла він очолював військову розвідку, потім керував Генштабом Судану. Опісля він обіймав посаду посла Судану в Омані.
Авад ібн Ауф очолив Судан // Фото: EPA
За даними WikiLeaks, ібн Ауф виступав сполучною ланкою між суданською владою і підтримуваними ними ополченцями-джанджавідами, які тероризували цивільне населення в Дарфурі, за що й потрапив під американські санкції у 2007 році. Його також вважають учасником геноциду в Дарфурі.
Ібн Ауф під час виступу по ТБ дав зрозуміти, що в інтересах Судану дотримуватиметься збалансованих міжнародних відносин і принципів добросусідства.
Так, перехідний уряд не став скасовувати візит глави МЗС Судану Мухаммада Ахмеда ад-Дірдірі в Москву. Останнім часом російсько-суданські зв'язки, у тому числі економічні, стрімко активізувалися.
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі закликав нову владу Судану видати їм затриманого президента, якого хочуть судити за геноцид. Але голова політичного комітету Військової ради Судану генерал Омар Зейн аль-Абідін заявив, що суданські військові його не видадуть.
Заарештований президент Судану Омар аль-Башир // Фото: EPA
"Наша рада править і притягає до відповідальності, але вона не видасть аль-Башира. Ні аль-Башир, ні жоден інший громадянин країни не буде виданий іноземним структурам", - заявив він на прес-конференції в столиці Судану.
Від перевороту до перевороту
Омар аль-Башир народився в 1944 році в селі Хошеа Баннага в селянській родині. Закінчив Суданську військову академію в столиці Судану Хартумі. Навчався також у Малайзії, Пакистані і США. За свою військову кар'єру він був пілотом, служив у десанті, потім - військовим аташе в Об'єднаних Арабських Еміратах.
Командував піхотною бригадою єгипетської армії у війні між арабськими країнами та Ізраїлем у 1973 році. Проводив військові операції проти Народно-визвольної армії Судану, яка боролася за незалежність південної частини країни.
У 1989 році аль-Башир очолив військовий переворот і став фактичним правителем Судану, зайнявши одночасно пости керівника Ради командування революції національного порятунку, глави кабміну, міністра оборони і головнокомандувача.
Після його приходу до влади офіційною релігією в країні став іслам, були введені закони шаріату, були заборонені політичні партії.
Через декілька років він був проголошений президентом, але вибори були введені пізніше під тиском міжнародної спільноти. На голосуваннях він набирав більше 90 відсотка голосів. У 1999 році були дозволені й партії.
При цьому в Судані тривали військові конфлікти. Двадцятирічна боротьба з Народно-визвольною армією завершилася у 2011 році незалежністю Південного Судану, у якому проживають переважно християни.
Міжнародний кримінальний суд у Гаазі оголосив аль-Башара в розшук за підозрою в скоєнні військових злочинів і організації геноциду в суданській провінції Дарфур.
Громадянська війна в Південному Судані спричинила загибель щонайменше 400 тисяч осіб і вимушене переселення десятків тисяч. На території нової держави залишилося близько 75 відсотків нафтових родовищ - і Судан збіднів.
В останні роки в Судані надміру тяжка економічна ситуація. Інфляція досягла 70 відсотків. За даними ООН, кожен п'ятий житель 43-мільйонного Судану живе за межею бідності. Середня тривалість життя - 55 років.
Фото: EPA
У глобальному Індексі голоду Судан має 112-е місце зі 119. В Індексі сприйняття корупції - на 172-му місці зі 180.
Акції протесту в Судані розпочалися в грудні 2018 року. Спочатку протестувальники були проти різкого підвищення цін на хліб, але незабаром демонстрації почали спрямовуватися проти авторитарного правителя- і аль-Башир ввів надзвичайний стан. У протестах за цей час загинули 50 людей.
6 квітня 2019 року тисячі активістів вийшли на вулиці столиці Судану з вимогами відставки президента країни Омара аль-Башира. Вони дійшли до штаб-квартири Збройних сил Судану, на території якої знаходиться також президентський палац і міністерство оборони країни, звідки їх розігнали за допомогою сльозогінного газу.