Конституційний Суд країни відсторонив президента від посади за відмову розпустити парламент, коаліцію в якому вдалося сформувати лише за три місяці.
У Молдові посилюється гостра політична криза, що почалася після парламентських виборів в лютому, на яких жодна партія не отримала достатньо голосів, щоб самостійно сформувати парламентську більшість.
На минулих вихідних президент Молдови Ігор Додон в п'ятий раз на цій посаді був відсторонений від посади. Прем'єр Павел Філіп, призначений виконуючим обов'язки президента, розпустив парламент і оголосив дострокові вибори. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Як в Кишиневі з'явилися дві влади
У результаті виборів, які пройшли 24 лютого, до парламенту Молдови пройшли чотири партії - соціалісти, Демократична партія, блок ACUM і партія Шор. У голосуванні взяли участь менше половини виборців, що стало найнижчою явкою за всю історію пострадянської Молдавії.
Найбільшою в новому складі парламенту стала фракція соціалістів Додона, яка виступає за тісні відносини з Росією, зібравши 35 мандатів зі 101.
Правляча Демократична партія олігарха Володимира Плахотнюка отримала 30 мандатів. За результатів минулих виборів у неї було 42 місця в парламенті, але популярноость Демпартії знизилася, оскільки дії її керівництва часто критикувалися з боку ЄС.
У минулому році Європарламент оголосив Молдову "колишнім лідером євроінтеграції" і
заблокував транш на 100 мільйонів євро через порушення прав людини.
Проєвропейський опозиційний блок ACUM на чолі з лідерами партій Дія і солідарність Майєю Санду і Гідність і правда Андреєм Нестасе провів до парламенту 26 депутатів. Вони виступають за зміцнення дружби з Румунією і євроінтеграцію.
У партії Шор сім депутатських місць. Лідер партії Ілан Шор (чоловік співачки Жасмін) був засуджений на 7,5 років в'язниці за виведення з молдавських банків в офшори близько 300 мільйонів доларів. Він оскаржив вирок і до винесення вердикту знаходиться на волі.
Незалежні кандидати отримали три мандати. Інші партії і кандидати не змогли подолати шестивідсотковий бар'єр.
7 червня Конституційний Суд країни зобов'язав президента Молдови розпустити парламент через те, що той не зміг в тримісячний термін сформувати уряд. Але Додон відмовився підписати відповідний указ.
8 червня було сформовано тимчасовий уряд в результаті консенсусу між соціалістами і блоком ACUM. Ці політичні сили підписали тимчасову угоду про деолігархізацію держави і повернення в конституційне русло.
Був обраний спікер законодавчого органу - лідер Партії соціалістів Зінаїда Гречана і призначений прем'єр-міністр - лідер партії Дія і солідарність Майя Санду.
Фото: EPA
Але за рішенням Конституційного Суду Молдови прийняті депутатами акти 8 червня вже недійсні, оскільки термін формування робочих органів парламенту закінчився увечері 7 червня.
Нова коаліція підписала декларацію про визнання Молдови захопленою державою, звинувативши Плахотнюка і його Демпартію в спробі узурпувати владу.
У документі також оголосили незаконними дії Конституційного Суду, який відмовляється визнавати легітимність законодавчих зборів і нового уряду.
9 червня Конституційний Суд тимчасово відсторонив Додона з посади президента і призначив чинного прем'єр-міністра країни Павела Філіпа виконуючим обов'язки глави держави.
Суд прийняв таке рішення за запитом групи депутатів від Демократичної партії і пояснив його тим, що президент відмовився підписати указ про розпуск парламенту і виконати рішення КС.
"Ми закликаємо до його негайної відставки через державну зраду, позазаконне партійне збурення і узурпацію влади в державі", - йдеться в декларації Демпартії.
Незабаром Філіп своїм першим указом розпустив парламент, а другим - призначив проведення дострокових парламентських виборів в Молдові 6 вересня.
Історик і політолог Віктор Степанюк, колишній прем'єр Молдови вважає, що Конституційний Суд перевищує свої повноваження, диктуючи правові норми.
"Ніякий КС не може перешкодити волі народу", - цитує його DW.
Плахотнюк і Філіп вивели тисячі своїх соратників до розташованих одна навпроти іншої будівель парламенту і адміністрації президента. Там люди у футболках з логотипом Демпартії розвісили на паркані навколо будівлі адміністрації президента розтяжки з гаслами про те, що Додон - держзрадник.
Плахотнюк у білій сорочці // Фото: EPA
Молдавський політичний коментатор Олексій Тулбуре сказав РБК, що Додон не виводить людей на вулиці, оскільки там зараз знаходяться так звані бойовики Плахотнюка, представники спортивних клубів.
"Так що при появі політичних суперників не виключені провокації і зіткнення, що дасть Плахотнюку підстави для введення надзвичайних заходів", - сказав експери.
У найближчі дні протистояння нової коаліції і старої влади може продовжитися, але в довгостроковій перспективі режим олігарха приречений, впевнений експерт, так як вибори 6 вересня ні внутрішніми, ні зовнішніми спостерігачами не будуть визнані легітимними.
"До того ж всі основні закордонні партнери дають чіткі сигнали, що вважають процес формування коаліції і уряду конституційним", - зауважує він.
Реакція України та світу на ситуацію в Молдові
Служба безпеки України 10 червня оголосила про посилення контролю на кордоні з Молдовою щодо "радикально налаштованих російських громадян".
Такі заходи Київ вжив для того, щоб "не допустити загострення ситуації в Кишиневі" через "іноземне втручання у внутрішні процеси", пояснили у відомстві.
МЗС України закликало провідні політичні сили Молдови діяти в правовому полі і вирішувати суперечки шляхом діалогу, щоб уникнути силового протистояння.
"Важливим для країни і безпеки ситуації в регіоні є недопущення зовнішнього втручання, спрямованого на реалізацію російського сценарію федералізації країни", - йдеться в повідомленні міністерства.
США вважають, що лютневі вибори в Молдові були конкурентними і відображають волю народу, говориться в заяві офіційного представника Держдепу Морган Ортагус.
"Воля народу Молдови, виражена на цих виборах, повинна дотримуватися без втручання", - йдеться в заяві. Держдеп закликав всі сторони проявити стриманість і домовитися про подальші шляхи за допомогою діалогу.
Європейський союз схвалив рішення, прийняті напередодні парламентом Молдови, і заявив про готовність працювати "з демократично легітимізованим урядом в Кишиневі на основі взаємної прихильності реформам і принципам, закладеним в угоді про асоціацію з ЄС".
"Повага до верховенства закону та демократії повинна залишатися основою наших відносин. Крім того, це перш за все те, чого очікують і заслуговують громадяни Республіки Молдови", - йдеться в спільній заяві глави європейської дипломатії Федеріки Могеріні і комісара з питань розширення ЄС Йоганнеса Гана.
Одночасно Могеріні і Ган, пославшись на "події, що послідували за рішеннями молдавського парламенту", особливо підкреслили заклик ЄС до спокою і стриманості.
НАТО також висловила крайню стурбованість політичною кризою в Молдові і закликала сторони до врегулювання ситуації шляхом діалогу.