RU
ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Казахстан після виборів. Транзит влади і протестиСюжет

Корреспондент.net, 11 червня 2019, 15:28
1
248
Казахстан після виборів. Транзит влади і протести
Хіба змінилася влада в Казахстані?

Касим-Жомарт Токаєв називає себе "повнокровним президентом", але експерти вважають, що він - "агент" Назарбаєва.

 
У Казахстані на позачергових виборах президента переміг Касим-Жомарт Токаєв, набравши понад 70 відсотків голосів виборців. Вибори були призначені після того, як в березні пішов у відставку єдиний президент країни Нурсултан Назарбаєв. Свої повноваження він передав Токаєву.
 
Під час і після виборів в Казахстані проходили масові протести. Вважається, що Назарбаєв, незважаючи на відхід з поста президента, зберігає за собою всю владу. Але Токаєв запевняє, що є "повнокровним", а не перехідним президентом. Корреспондент.net розповідає подробиці.
 
Вибори президента Казахстану
 
Нурсултан Назарбаєв, який правив Казахстаном 30 років, 19 березня склав свої повноваження і призначив Токаєва тимчасово виконуючим його обов'язки, який займав посаду голови верхньої палати парламенту. Токаєв запропонував провести позачергові вибори і перейменувати столицю Астану в Нур-Султан.
 
Після смерті першого президента Узбекистану Іслама Карімова у 2016 році Нурсултан Назарбаєв залишався єдиним з лідерів на пострадянському просторі, що прийшли до влади ще до розпаду СРСР.
 
У 2015 році за Назарбаєва проголосували 98 відсотків виборців, при цьому у виборах взяли участь 93 відсотки з виборчим правом громадян Казахстану.
 
Після відставки експерти зійшлися на думці, що Назарбаєв відмовився від поста президента, але не від влади, яку зберіг завдяки постам глави Ради безпеки, лідера правлячої партії і статусу Лідера нації.
 
Він також зберіг більш важливу позицію - довічного керівника держави. У посади є офіційна назва - перший президент Республіки Казахстан - Єлбаси. Тому у Назарбаєва в цьому випадку конкурентів бути не може.
 
Явка на виборах президента Казахстану, які пройшли 9 червня, склала 77,5 відсотків, повідомила Центральна виборча комісія країни. У голосуванні взяли участь 9 274 110 осіб.
 
За підсумками виборів серед семи кандидатів лідером став Касим-Жомарт Токаєв, він набрав 70,96 відсотка голосів. Слідом за ним йде Аміржан Косанов, йому вдалося отримати 16,23 відсотка.
 
Перша в історії країни кандидат-жінка, депутат парламенту від партії Ак жол Данія Еспаєва набрала 5,05 відсотка голосів. Інші не змогли зібрати більше 5 відсотків голосів.
 
Спостерігачі ОБСЄ зафіксували на виборах "абсолютні порушення фундаментальних свобод".
 
Глава місії короткострокових спостерігачів організації Георгій Церетелі зазначив, що у виборах брали участь сім кандидатів від різних партій і асоціацій, але "справжнього плюразізма" не було.
 
"Ще більшу стурбованість викликають обмеження свободи зібрань і політичного вираження до і під час кампанії, коли мирних протестувальників штрафують і заарештовують. Це суперечить зобов'язанням Казахстану", - сказала глава місії БДІПЛ ОБСЄ Уршула Гацек.
 
З інавгурацією в Казахстані вирішили не затягувати, вона пройде 12 червня.
 
Протести і затримання
 
Перші протести у зв'язку з транзитом влади в Казахстані пройшли 1 травня. Зібравши сотні людей в столиці, Алма-Аті та інших містах, вони стали наймасштабнішими з 2016 року, коли в Казахстані проходили протести проти ініційованої урядом земельної реформи.
 
Поліція затримала понад 80 осіб, декого штрафувала або відправляла під арешт за "порушення порядку проведення мирних зібрань" чи "невиконання вимог поліції".
 
Протести і затримання тривали й 9 травня. Тоді влада заблокувала доступ до Facebook, Youtube, Instagram і Telegram, а також до сайтів Vlast.kz, TIME.kz, Informburo.kz, HOLA News, Azattyq, Уральський тиждень, як і до сайту Казахстанського бюро з прав людини, де висвітлювалися мітинги.
 
У день виборів 9 червня в Нур-Султана і Алма-Аті пройшли несанкціоновані мітинги. Учасники мітингів вимагали проведення чесних, на їхню думку, виборів. Деякі з них заявляли, що оголосили їм бойкот.
 
Під час протестних акцій у двох містах були затримані близько 700 осіб. Майже 550 осіб притягнули до адміністративної відповідальності.
 
У числі затриманих були співробітник інформаційного агентства Agence France-Presse (AFP) Крістофер Рікольтон і працівник радіостанції Азаттик - казахстанська філія Радіо Свободи.
 
Експерти не чекають змін
 
Якщо раніше Токаєв підкреслював спадкоємність курсу Назарбаєва, то після виборів він назвав себе "повнокровним президентом". Токаєв також заявив, що не розуміє терміна "транзит влади".
 
"Я проти слова ''транзит''. Що таке транзит? Це значить, що я - транзитний пасажир, чи що, або попутник? Ні. Тому покінчімо з цим словом. Вибори відбулися, президента обрано", - заявив президент Казахстану на своїй першій прес-конференції 10 червня.
 
Однак дехто з експертів, як і раніше, вважає, що Назарбаєв планує в майбутньому зробити президентом країни свою доньку Дарігу. Зараз вона займає пост спікера сенату. Політологи кажуть, що її як наглядача за чинним президентом з боку сім'ї Назарбаєва.
 
Політолог Федір Крашенніков на сайті DW пише, що традиції регіону такі, що смерть лідера країни неминуче призводить до втрати влади, впливу і навіть свободи членами його сім'ї, цим викликаний поспіх з передачею влади в Казахстані.
 
Він зазначає, що Токаєв отримав тільки обмежені повноваження, а на всіх ключових посадах в країні досі залишаються приспішники або родичі Назарбаєва.
 
"Або люди, які в силу особливостей укладу політичного життя Казахстану не можуть самі претендувати на найвищу посаду, тому є агентами інтересів сім'ї першого президента, що гарантує їм збереження влади і грошей в обмін на беззастережну лояльність", - пише експерт.
 
Крашенніков каже, що Токаєв і сам є таким агентом, тому що ні свого впливового клану, ні хоча б власної команди управлінців у нього немає.
 
"Не можна не нагадати, що, згідно з конституцією Казахстану, виконуючим обов'язки президента в разі його відставки стає спікер верхньої палати парламенту, а зараз цей пост займає Даріга Назарбаєва", - йдеться в коментарі.
 
Що стосується змін у Казахстані, то Крашенніков вважає, що країна може жити за заданою Назарбаєвим програмою й після його смерті, але "врахувати всі чинники заздалегідь неможливо".
 
"Завжди може вилетіти якийсь "чорний лебідь": глибока соціально-економічна криза, роз'ятрені політичні амбіції тих, кому заборонено їх мати, або поєднання кількох різних факторів - усе це може в лічені дні зруйнувати всю нову конструкцію казахстанської влади", - говорить політолог.
 
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet.
ТЕГИ: протестыКазахстанНазарбаев
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах