Рада Європи, повернувши всі права російській делегації, пішла проти власних принципів, пишуть світові ЗМІ.
Резолюцію, яка пропонує без будь-яких обмежень і додаткових умов підтвердити повноваження російської делегації, не підтримали Україна, Грузія, Естонія, Латвія, Литва, Польща і Словаччина. Вони покинули засідання.
Делегати цих країн вирішили попросити свої парламенти відкликати їх з ПАРЄ, оскільки асамблея "більш зацікавлена в захисті благополуччя агресора, ніж жертв агресії та репресій".
Українська делегація після голосування покинула ПАРЄ і заявила, що більше не братиме участі в її роботі. Напередодні Росія поставила асамблеї ультматум: якщо приймається хоча б одна поправка, то її делегація залишає орган. Корреспондент.net розповідає про реакцію у світі.
Гроші важливіші за принципи
DW, Німеччина
Протягом нинішньої сесії ПАРЄ складалося враження, що бажання впливових сил в асамблеї негайно повернути російську делегацію за будь-яку ціну було таким сильним, що вони були готові закрити очі на вимоги регламенту, нехтувати власними ж резолюціями і забути про основоположні принципи Ради Європи.
А голосування про підтвердження повноважень російської делегації, за зауваженням латвійської депутатки Лінди Озоли, стало моментом істини для асамблеї.
У результаті асамблеї було запропоновано підтвердити повноваження росіян без обмежень, закликавши їх оплатити внески в бюджет РЄ і почати активну співпрацю з моніторинговим органами ПАРЄ.
Згадки про анексію Криму, війну на Донбасі і Грузії в документі сором'язливо заховали за безликими номерами резолюцій, присвячених цим драматичним подіям, закликаючи РФ "виконати всі рекомендації".
Доповідач з цього питання, голова моніторингового комітету, британський депутат-консерватор сер Роджер Гейл заявив, що "деякі з тих, хто сидить зараз у президії, сьогодні говорили мені, що гроші нам потрібні більше, ніж принципи".
Для Києва це страшне знамення
La Croix, Франція
Страшне знамення для України, оскільки мова йде про перші санкції, пов'язані з анексією Криму, які були скасовані Європою, незважаючи на те, що півострів досі контролюється Росією, а частина Донбасу залишається під владою сепаратистських угруповань, які перебувають під наглядом Москви.
Президент Володимир Зеленський "розчарований", але для багатьох українців це й стало справжньою зрадою з боку Європи. Курс України в ЄС з 2014 року став майже незмінюваним консенсусом, нагадує автор.
У Європи здають нерви перед Росією
Wall Street Journal, США
Америці часто докоряють за скептичне ставлення до міжнародних інституцій, проте ці організації часто самі доводять правоту США.
Росія повертається до Ради Європи, яка називає себе "провідною правозахисною організацією на континенті". Отже, Євросоюз уперше з 2014 року відмовився від серйозних санкцій проти Росії.
За відновлення Росії в правах проголосували всі депутати ПАРЄ з Туреччини - цієї зразкової захисниці прав людини.
Зеленському не вдалося переконати канцлера Німеччини Анґелу Меркель і французького президента Емманюеля Макрона виступити проти поновлення Росії в правах.
Можливо, вони сподіваються, що така оливкова гілка змусить її краще себе вести. Але Рада Європи існує для того, щоб захищати права людини, верховенство права і демократію, а не займатися умиротворенням диктаторів.
Проти декого з російських делегатів у ПАРЄ на цей час діють санкції Євросоюзу. Але це не змінило думку більшості, яка повернула їм право голосу.
Американські і європейські санкції привели Росію до її економічної ізоляції, росіяни дедалі більше незадоволені Путіним. Але Кремль, як і раніше, втручається в європейські вибори, а його агенти в минулому році отруїли британців у Солсбері.
Путін робить ставку на те, що в Заходу з часом здадуть нерви, і можливо, він виявиться правим.
Раболіпство перед Росією
Neue Zürcher Zeitung, Швейцарія
Рішення про позбавлення права голосу в ПАРЄ скасували з таким раболіпством, яке не можна не помітити.
Сам вступ Росії в ПАРЄ, що об'єднує правові держави, у 1996 році викликає питання. Прихильники сподіваються, що членство в організації справляє стримувальний ефект на Росію. Крім того, ПАРЄ може стати зручним майданчиком для переговорів.
Противники, навпаки, надають більшого значення небезпеці втратити Радою Європи свого авторитету через те, що держави на кшталт Росії є частиною об'єднання.
Ситуація з Росією і Туреччиною показує, що в Ради Європи є невеликий вплив на своїх членів, щоб перешкодити розвитку авторитарних тенденцій.
Але для багатьох росіян, які зазнали на собі несправедливість російської юстиції, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ), юрисдикція якого поширюється на всіх членів РЄ, є останньою надією.
Однієї тільки цієї обставини достатньо для того, щоб повернути Росію до Ради Європи, навіть якщо в початковій причині санкції, анексії Криму, нічого не змінилося.
І все ж важко зрозуміти те, що для повернення права голосу Росії не довелося робити ніяких поступок - більш того, вона навіть отримала додаткові послаблення з боку Ради Європи.
Спроба поліпшити відносини між Радою Європи і Росією зрозуміла, але те, наскільки по-рабськи це було зроблене, не тільки залишає неприємне відчуття, а й підриває авторитет організації.
Серйозний удар по Раді Європи
Frankfurter Allgemeine Zeitung, Німеччина
Повернення російській делегації права голосу в ПАРЄ означає кінець цієї організації, попередили українські депутати. Це перебільшений, але не помилковий висновок. Завдання Ради Європи як найстарішої європейської організації держав полягає в контролі над дотриманням прав людини.
Який авторитет буде у цієї організації, якщо збройна агресія одного з її членів проти іншого залишиться без наслідків у рамках її ж власних інститутів? Санкції проти Росії були зняті, при тому що Москва не пішла заради цього ні на які помітні поступки.
Причини, з яких члени російської делегації в ПАРЄ п'ять років тому були позбавлені права голосу, не усунуті. При цьому до них додалися нові випадки порушення принципів Ради Європи.
Тому повернення російських депутатів в асамблею може стати ударом, від якого Рада Європи швидко не оговтається.
Німеччина відіграє особливу роль у нинішньому фатальному розвитку подій. Зовнішня політика ФРН, спрямована на те, щоб залишити Росію в Раді Європи, відкотилася назад до, як здавалося, уже застарілої моделі відносин з Москвою, при якій поступки плутають з діалогом.
Дилема між непохитністю і правами росіян
Le Monde, Франція
Багато хто з російських опозиційних діячів критикують європейську "капітуляцію", як, наприклад, член ради правозахисного центру Меморіал Олег Орлов, колишній дисидент, який засудив рішення, яке набуває протиріччя з цінностями Ради Європи і її власними резолюціями, без будь-якої компенсації з боку Кремля.
"По суті, такий образ дій виявиться самогубством Ради Європи як організації, що відстоює те, що називається "європейськими цінностями". З моєї точки зору, це історія не про зраду, а про трагічну оману", - цитує його газета.
"Інший колишній дисидент, Олександр Подрабінек, також пише в соціальних мережах: "Рішення ПАРЄ про політичну реформу, що дозволяє російській делегації повернутися з усіма повноваженнями, це солідне вкладення в грубку війни - нинішньої холодної і, на жаль, завтрашньої гарячої".
Авторка доповіді, на якій базувалася резолюція, бельгійка Петра де Суттер, сама згадувала про "дилему" обрати між необхідністю ствердно сприймати котрусь із держав і захистом її громадян.
За 20 років у ЄСПЛ надійшло понад 160 тисяч звернень росіян - більше, ніж з будь-якої іншої країни. У переважній більшості випадків ЄСПЛ засудив Москву за порушення Конвенції з прав людини.
Чому зараз і чому ПАРЄ
Nowa Europa Wschodnia, Польща
Рішення про повернення Росії всіх прав у ПАРЄ настільки ж є обурливим з моральної точки зору, як і зрозумілим з політичної.
Воно стало результатом значних зусиль РФ, спрямованих на вихід з міжнародної ізоляції, у яку вона потрапила після 2014 року, а також кроків частини країн-членів організації, які бажають повернути відносини з росіянами у форматі
business as usual ("бізнес по накатаній". -
ред.), особливо якщо
згадати Північний потік-2.
Потрібно задуматися над двома питаннями: чому рішення по Росії з'явилося саме зараз і чому саме на майданчику Ради Європи?
Вибори президента України стали символом завершення постреволюційної епохи, і неважливо, чи зможе Зеленський втілити ідею про проведення референдуму на тему мирних переговорів з РФ, оскільки війна на Донбасі стала постійним елементом сучасної міжнародної обстановки в Європі.
Зараз стала звучати думка, що нормалізація відносин з Москвою дозволить знизити напруженість у Європі, а заклик engage Russia ("залучайте Росію") знову почав набувати популярності.
Рада Європи видається для цієї мети зручним майданчиком тому, що це не настільки ж впізнавана "марка", як Євросоюз чи НАТО, а також тому, що серед її членів є держави, які не входять до складу цих двох організацій, а одночасно прихильно ставляться до Кремля.
Прецедент для скасування санкцій
Bloomberg, США
Ось і виник прецедент для скасування антиросійських санкцій, введених за анексію Криму, пише оглядач агентства Леонід Бершидський.
Можна сперечатися про розумність рішення позбавити Росію права на присутність у ПАРЄ, але ж повернули їй це право явно з неправильних причин. Це не дуже хороший приклад для інших організацій і країн, які зневажили Росію санкціями.
До складу ПАРЄ входять законодавці з країн-членів. Асамблея проводить тижневі засідання чотири рази на рік, збираючись у Страсбурзі. Ніяких рішень планетарного значення ця організація не приймає, але вона об'єднує тих, хто пише закони в ЄС і сусідніх з ним країнах.
Це форум і клуб, членство в якому означає для країни визнання своєї європейської приналежності, нехай навіть вона не відповідає вимогам прийому в ЄС.
Тому, коли ПАРЄ проголосувала за позбавлення Росії права голосу, російський уряд не захотів спускати це на гальмах. Російська делегація покинула засідання асамблеї.
Кремль пригрозив вийти з Ради Європи та ігнорувати постанови ЄСПЛ. Але найстрашніше для ПАРЄ, яка звикла до шикарного бюджету (на 2019 рік він становить 416 мільйонів євро), полягало в тому, що Росія урізала свої великі фінансові внески.
Є підозри, що оскільки ПАРЄ в цьому році запланувала виділити своїм керівним органам 67,2 мільйона євро, гроші стали важливою причиною, з якої ПАРЄ поступилася перед російським тиском.
Явна фінансова підоснова рішення про повернення Росії в ПАРЄ стала плямою на репутації Ради Європи, і це перешкодить проведенню змістовних переговорів з Кремлем, яких, за їхніми словами, хочуть Меркель і Макрон.
Тому створений ПАРЄ прецедент дуже неоднозначний для ЄС. Навіть якщо антиросійські санкції ніяк не змінюють поведінку Кремля, вони як мінімум показують, яку позицію з цього питання займає Європа.