RU
ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Тисячі за одного. Як у світі змінюють полоненихСюжет

Корреспондент.net, 6 вересня 2019, 17:47
0
694
Тисячі за одного. Як у світі змінюють полонених
Гілад Шаліт - найвідоміший ізраїльський полонений, якого повернули додому

Поки Україна чекає масштабного обміну полоненими з Росією, Корреспондент.net вирішив згадати світовий досвід обміну утримуваними особами.

 
Обмін полоненими - тема №1 в Україні в останні дні. В українському суспільстві багато суперечок з приводу ціни обміну, на які кроки варто йти заради звільнення своїх співгромадян.
 
Знайти відповіді на такі питання складно, але можна хоча б подивитися на досвід інших країн у подібних обмінах.
 

Холодна війна

 
За часів холодної війни США і СРСР неодноразово обмінювалися шпигунами. Навіть спеціальне місце для цього знайшли - знаменитий Гліникський міст у Берліні, за яким проходив розділ між НДР і ФРН.
 
Перший обмін шпигунами відбувся 10 лютого 1962 року, коли Радянський Союз видав Сполученим Штатам збитого над Свердловськом американського льотчика Гері Пауерса в обмін на арештованого ФБР радянського агента Рудольфа Абеля.
 
Пізніше про цей обмін зніме фільм Стівен Спілберг з Томом Генксом у головній ролі.
 
 
У жовтні 1963 року 24-річний американський студент Марвін Вільям Макін, заарештований в 1961 році в Києві під час туристичної поїздки, і преподобний Вальтер Чішек, єзуїтський місіонер, заарештований в Радянському Союзі в 1941 році, були обмінені на Івана Єгорова, колишнього співробітника ООН і його дружину Олександру, яких США звинуватили у шпигунстві.
 
12 червня 1985 року на тому ж Гліникському мосту стався обмін 23 заарештованих на Сході агентів ЦРУ на 4 агентів КДБ, заарештованих на Заході.
 
А вже через рік відбувся обмін дисидента Анатолія Щаранського на радянського розвідника громадянина Чехословаччини Карла Кьохера і його дружину Хану.
 

Росія - США

 
Холодна війна закінчилася, а обміни шпигунами між США і вже Росією - ні. Найзнаменитіший з них пройшов у липні 2010 року у Відні.
 
Обмін шпигунами відбувся 9 липня 2010 року в дальньому кутку льотного поля аеропорту Відня, куди одночасно приземлилися літаки з Москви і Нью-Йорка. Десять російських розвідників були затримані в США. Це була мережа «законсервованих» розвідників-нелегалів. Найвідоміша шпигунка з них - Анна Чапман.
 
Російських шпигунів обміняли на чотирьох громадян Росії. Троє з них були засуджені за державну зраду у формі шпигунства - вчений Ігор Сутягін, колишній полковник ГРУ Сергій Скрипаль, той самий, якого Росія згодом спробує вбити, і колишній співробітник російських спецслужб Олександр Запорізький. А також колишній офіцер КДБ і колишній заступник начальника служби безпеки телекомпанії НТВ-Плюс Геннадій Василенко, засуджений за незаконне зберігання зброї і спробу виготовлення вибухового пристрою.
 
 
Сутягін і Скрипаль після звільнення осіли у Великобританії, Запорізький і Василенко - в США. Російські учасники обміну попрямували до Москви, де їх після обов'язкового карантину в Підмосков'ї в серпні тепло прийняв тоді прем'єр-міністр Росії Володимир Путін. Пізніше Путін повідомив, що викриття агентів - результат зради перебіжчика, якого, не називаючи імені, назвав «свинею» і «худобою», а розкритих агентів російських спецслужб - людьми, які «поклали своє життя на вівтар Вітчизни».

 

Ізраїль

 
Але найактуальніший для України приклад обміну полоненими - ізраїльський. У ході арабо-ізраїльського конфлікту обміни - часта річ, причому, Ізраїль не гребує змінювати своїх громадян на тисячі терористів.
 
Найвідоміша угода з обміну полоненими в Ізраїлі - це, напевно, історія Гілада Шаліта. Його викрали палестинські терористи на кордоні з Газою. У 2006 році бойовики напали на армійський пост, підбили танк, вбили трьох членів екіпажу, а четвертого, яким і був капрал Шаліт, через тунель повели в Газу. Майже відразу, після того, як було встановлено, що він живий, почалися переговори про звільнення, точніше, обмін. Зрозуміло, розглядалося питання і про силове звільнення заручника, але вивчивши всі дані, спецслужби прийшли до висновку, що це неможливо. Переговори зі змінним успіхом тривали п'ять років.
 
 
Терористи вимагали звільнити кілька тисяч своїх спільників, Ізраїль наполягав на меншій кількості. Кілька разів угода зривалася, кілька разів Ізраїль звільняв невеликі групи палестинців в обмін на докази, що Шаліт живий.
 
І ось у жовтні 2011 року в обмін на 1027 осіб, половина з яких були вбивцями, Гілад Шаліт повернувся додому. Ставлення до цієї оборудки було вкрай неоднозначним. Багато ізраїльтян, особливо родичі жертв терористів, вимагали її анулювати, вважаючи, що це лише породить нові захоплення. Але уряд на угоду пішов. Були прецеденти, коли величезну кількість терористів відпускали і в обмін на тіла загиблих військових.
 
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
ТЕГИ: Россия-СШАСШАИзраильХАМАСарабо-израильский конфликтхолодная войнаАнна Чапман
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua

Корреспондент.net в соцмережах