Протести під парламентом Грузії почалися 14 листопада, спецназ жорстко розігнав протест 17 листопада, але опозиція не збирається припиняти акції.
У Грузії знову протестують. Політична криза загострилася. Пішли розмови про повторення подій Революції троянд 2003 року.
Причина протестів - провал голосування про зміну виборчого законодавства.
Проблема полягає в тому, що зміна законодавства про вибори і перехід на повну пропорційну систему, був гарантований владою як поступка на адресу опозиції, яка влаштувала попередні масштабні протести в Тбілісі. Невиконання цієї обіцянки опозиція сприйняла як сигнал, що влада бере курс на перемогу на виборах 2020 року будь-якою ціною.
Вимоги протестувальників
Головні вимоги учасників протесту, який почався на минулому тижні, - це проведення позачергових парламентських виборів за пропорційною системою, а також відставка уряду і зміна нинішнього складу ЦВК.
Пікет біля будівлі парламенту зібрався відразу після того, як депутати провалили прийняття конституційних поправок, які передбачають перехід на пропорційну систему виборів. У владі кажуть, що зрив голосування - демарш окремих депутатів. Опозиція не вірить.
"Єдина людина, яка може щось змінити, - це Іванішвілі, тому що всі підкоряються тільки йому", - заявив організатор акції Шота Дігмелашвілі, кажучи про колишнього прем'єр-міністра Грузії, мільярдера Бідзіна Іванішвілі, який очолює партію влади Грузинська мрія.
Пікети організували біля всіх дверей парламенту.
Жорсткий розгін
18 листопада Грузинський спецназ почав витісняти людей, які заблокували входи до парламенту Грузії.
Представник Міністерства внутрішніх справ дав організаторам мітингу 30 хвилин, щоб звільнити територію біля будівлі парламенту, після чого спецназ почав зачистку території біля парламенту від протестувальників, застосувавши водомети.
Під час розгону акції протесту поліція затримала 37 осіб, постраждали 4 учасники акції і 2 правоохоронці. Опозиція заявляє, що не припинить протест, поки не будуть задоволені їхні вимоги.
Минулі протести
Минулі масові протести в Грузії відбувалися в червні 2019 року. Їх спровокувало проведення в пленарному залі грузинського парламенту засідання Міжпарламентської асамблеї православ'я. Вести його з крісла спікера грузинського парламенту почав російський депутат-комуніст Сергій Гаврилов, відомий підтримкою фактичної окупації Росією двох грузинських регіонів - Абхазії і Південної Осетії.
Масові протести проти цього привели до зіткнень з поліцією. Правляча партія незабаром визнала провину. У відставку пішов спікер, а депутат, який посилав запрошення православної асамблеї, був змушений скласти мандат.
Втім, щоб остаточно заспокоїти протестувальників, влада була змушена погодитися також на виконання додаткової політичної вимоги - скасування мажоритарки на парламентських виборах, на вимогу протестувальників влада погодилася провести вибори за партійними списками вже в 2020 році. Але, як бачимо, відповідне рішення провалили.
Є підтримка
Більше половини населення Грузії підтримує перехід на повністю пропорційну виборчу систему - саме це є однією з основних вимог учасників акцій протесту в Тбілісі. Про це свідчить результат опитування авторитетної американської неурядової організації IRI.
Згідно з опитуванням, про пропорційну виборчу систему чули 68% респондентів. 78% з тих, хто чув про неї, заявляють, що підтримують пропорційну систему, 9% - проти, а в 13% немає позиції з цього питання. Таким чином загалом більше половини опитаних підтримує зміну виборчої системи.
58% опитаних заявляють, що перехід на повністю пропорційну систему позитивно вплине на розвиток демократії в Грузії. На думку 9%, ефект буде негативним. У 33% опитаних на цьому етапі немає відповіді на питання.