RU
 

За порадою МВФ. Як Іран поглинули протестиСюжет

Корреспондент.net,  20 листопада 2019, 13:22
0
358
За порадою МВФ. Як Іран поглинули протести
Іран охопили протести

Маніфестації проти підвищення цін на бензин і зниження субсидій охопили практично всю країну, економіка якої постраждала від американських санкцій.

Практично всі міста Ірану охопили масові демонстрації у зв'язку з підвищенням цін на бензин. При жорсткому придушенні протестів, за різними даними, загинули до 200 осіб і три тисячі отримали поранення.

Ціни на бензин зросли на тлі складної економічної ситуації, пов'язаної в тому числі із санкціями США. На думку експертів, протести не приведуть до зміни режиму, хоча на це дуже сподівається Вашингтон, який підтримав протестувальників. Корреспондент.net розповідає подробиці.

За порадою МВФ

Протестувальники вийшли на вулиці десятки іранських міст, після того як минулого тижня влада несподівано оголосила про обмеження продажу бензину і підвищення цін на паливо удвічі.

На 50 відсотків зросла і пільгова вартість бензину в рамках квоти на людину (до 60 літрів бензину для власника машини, 25 літрів для власника мотоцикла). Влада стверджує, що субсидії були скорочені, щоб забезпечити допомогу бідним.

Іран вже економічно постраждав через жорсткі американські санкції, яка Америка відновила після виходу з угоди щодо ядерної програми Тегерана, укладеної в 2015 році.

Санкції привели до різкого спаду в економіці Ірану, вартість валюти впала до рекордно низького рівня. Крім того, в чотири рази збільшився річний рівень інфляції, кількість іноземних інвесторів пішла на спад.

Глава іранської організації з бюджетного планування Мохаммад Бакер Нобахт заявив, що з цього місяця в результаті підвищення цін 18 мільйонів сімей отримають додаткову грошову допомогу.

Президент Ірану Хасан Роухані каже, що 75 відсотків іранців зараз перебувають "під гнітом", і додаткові доходи від підвищення цін на бензин призначені їм, а не міністерству фінансів.

Незважаючи на те, що Іран є одним з найбільших постачальників нафти, його потужності в переробці обмежені, але санкції ускладнюють придбання запчастин для нафтобаз, тому владі доводиться імпортувати бензин.

Відносини із Заходом також ускладнюються через те, що Іран почав нарощувати свою ядерну активність після виходу США з ядерної угоди.

Заворушення торкнулися майже сто населених пунктів. У маніфестаціях, як повідомляє агентство Fars, взяли участь майже 90 тисяч осіб. Настільки серйозних протестів не бачили в Ірані вже майже два роки.

Протестувальники блокували дороги, громили вітрини магазинів і банків, підпалювали заправки. Влада не залишила ці дії без відповіді. Amnesty International стверджує, що по демонстрантах стріляли снайпери з дахів будинків і, щонайменше в одному випадку, з вертольота.

Офіційний представник уряду Ірану словами Алі Рабія каже, що народ має право на протест, але за умови відсутності насильства. Він повідомив, що цього тижня ситуація почала стабілізуватися.

Однак західна преса з посиланням на місцеві джерела повідомляє, що в низці районів Ірану дороги як і раніше блокуються і відбуваються заворушення.

Одними з перших на іранські протести відреагували США. Держсекретар Майк Помпео заявив, що Америка чує іранських громадян.

"Після 40 років тиранії гордий іранський народ не мовчить у відповідь на зловживання влади. Ми теж не будемо мовчати. ​​У мене є послання для іранського народу: США чують вас, США підтримують вас, США залишаються з вами", - написав він на своїй сторінці у Twitter.

У міністерстві закордонних справ Ірану у відповідь звинуватили США в лицемірстві і зазначили, що "великий іранський народ прекрасно знає, що в подібних висловлюваннях немає жодного щирого вболівання".

За заявою іранської влади, заворушення, влаштовані "опортуністичними елементами", підживлюють США, прихильники скинутої в ході ісламської революції монархії, а також опозиційна Організація моджахедів іранського народу.

Імовірність війни США й Ірану. Прогноз Stratfor

За даними Міжнародного валютного фонду, ВВП Ірану в цьому році знизиться на 9,5 відсотка, що стане найгіршим показником з 1984 року. Основними причинами є падіння цін на нафту і американські санкції. Інфляція в цьому році перевищила 35 відсотків.

У наступному році, за прогнозами фонду, падіння припиниться, і Іран очікує нульове економічне зростання. Проте, щоб збалансувати бюджет, Тегерану необхідна ціна на нафту близько 195 долара за барель, що приблизно в три рази вище від нинішніх цін.

Однак підвищення цін на бензин і зниження субсидій не пов'язані з американськими санкціями. На цей крок Тегеран пішов за рекомендацією МВФ, зробленою ще торік.

Така політика проводилася в 2010 році, але до протестів не приводила. Імовірно, влада Ірану не врахувала рекомендацій, які для них розробили економісти. Для населення підвищення цін виявилося несподіваним.

Експерти зазначають, що такий крок в результаті може спровокувати зростання цін на всі товари. Тому протестні настрої в Ірані навряд чи зійдуть нанівець, але до зміни режиму в Тегерані навряд чи приведе.


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

СПЕЦТЕМА: Сюжети
ТЕГИ: Иранпротестыбензинфотосанкции
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі