Процес імпічменту американського президента і його причини досі не сходять з перших шпальт провідних ЗМІ.
Американський президент Дональд
Трамп назвав Україну однією з найбільш корумпованих країн у світі. На його думку, українська влада сприймає США як годівницю. Таку заяву він зробив в інтерв'ю у зв'язку із завершенням першої фази слухань про його імпічмент.
Трамп не перший раз звинувачує Україну в корупції. Цим він, наприклад, пояснив причини заморозки військової допомоги Києву. Однак міжнародна преса побачила корупцію в діях саме Трампа. Корреспондент.net розповідає, що про це пишуть західні оглядачі.
Зв'язок Трампа з українськими олігархами завдав шкоди США
Foreign Affairs, США
Найсерйозніша конституційна криза в США з часів Вотергейту пов'язана не тільки з необхідністю захистити репутацію демократичних інститутів США, що постраждала через зловживання президентом своєю владою.
Глава держави є частиною зростаючої геополітичної боротьби між захисниками демократії і силами олігархічного авторитаризму - від київського Майдану до гонконгського Монг-Кока. У цьому зростаючому глобальному конфлікті Трамп і його "підручні" незмінно об'єднуються із силами олігархічного авторитаризму - у Росії, Туреччині, Угорщині та інших країнах.
Але найбільш яскраво і чітко це проявляється в Україні. Те, що Україна опинилася в центрі імпічменту, невипадково. Ця країна є епіцентром боротьби між прихильниками демократичного принципу верховенства закону і авторитарною олігархією.
Україна знаходиться на лінії цивілізаційного і геополітичного розлому. На захід від неї - ліберальні демократичні країни Європи, на схід - Росія і її євразійські держави, які в більшості випадків є корумпованими олігархіями.
У цій війні головним противником Росії завжди були США. Але до сих пір Росії завжди доводилося боротися з обома партіями (Демократичною і Республіканською. - ред.).
У той час, коли детерміновані на демократію реформатори намагалися захистити свою країну на Донбасі і одночасно боролися з олігархічною системою, Трамп проводив вельми неординарну політичну кампанію.
Він дуже добре відгукувався про президента Володимира Путіна і постійно ігнорував побоювання з приводу режиму російського лідера. Трамп також сполохав республіканський істеблішмент, доручивши прибрати з офіційної програми партії пункт про надання військової допомоги Україні.
Під час розслідування Мюллера адміністрація Трампа щосили намагалася відбитися від звинувачень у змові з Росією, а в Україні злочинний світ проросійських олігархів і корумпованих чиновників намагався допомогти Трампу, запустивши теорію змови, згідно з якою у вибори 2016 року втрутилися не росіяни, а українці.
У наступні місяці прокремлівська обструкція в Україні почала готувати дезинформаційну кампанію проти одного з найбільш затятих прихильників суверенітету України і особи, яка щиро підтримує її боротьбу з корупцією і Росією, - колишнього віце-президента Джо Байдена.
Спроби президента Трампа змусити Україну брати участь у вирішенні його внутрішньополітичних питань нерозривно пов'язані з реваншем проросійських сил в Україні. Ці сили намагаються вислужитися перед представниками найближчого оточення Трампа.
Та ж сама тактика, яку Партія регіонів вигострювала протягом майже двох десятиліть в Україні, - залучення корумпованих прокурорів для пред'явлення політично мотивованих звинувачень, підкуп чиновників, пропозиція вигідних угод політичним союзникам - тепер використовується США.
Наприклад, американський міністр енергетики Рік Перрі рекомендував Зеленському призначити радником спонсора своєї передвиборної кампанії. І ця особа отримала вигідний контракт у нафтогазовій галузі України.
Приватна охоронна компанія адковата Трампа Руді Джуліані підписала великі контракти з мерами Києва і Харкова, при цьому той діяв від імені Трампа. І, звісно ж, партнери Джуліані - Ігор Фруман і Лев Парнас - намагалися використовувати свої зв'язки з Білим домом для отримання вигідних контрактів в енергетичному секторі України.
Зловживання Трампом своїм службовим становищем в особистих, політичних цілях завдало дуже серйозної шкоди інститутам демократії і політичної культури США.
Об'єднавшись із мережею корумпованої олігархії в Україні, Трамп зруйнував американську зовнішньополітичну традицію, згідно з якою обидві партії завжди підтримували демократичний принцип верховенства закону.
Для відновлення репутації американських демократичних інститутів нам треба буде не тільки навести порядок у себе в країні, а й бути більш відданими справі демократії в цій посилювальній глобальній боротьбі.
При Трампові Штати самі почали вдаватися до корупції
Economist, Великобританія
Дипломати, які надавали свідчення в Конгресі протягом останніх двох тижнів, підкреслили фундаментальну рису процесу імпічменту Трампа: він почався з американської боротьби проти корупції в Східній Європі. Цей процес відігравав ключову роль в американській політиці безпеки.
Потім колишній посол в Україні Марі Йованович згадала осіб, пов'язаних з українськими олігархами, які вмовляли Трампа усунути її з посади.
Американський лідер, у свою чергу, вимагав для себе винагороду у формі початку українського розслідування проти сина Байдена. І це теж бере початок з того, що колишній віце-президент займався питаннями встановлення верховенства закону в Східній Європі.
Тим часом процес імпічменту проливає світло на те, що в США поширюється та сама поведінка (корупція. - ред.), яку Америка зазвичай засуджувала в інших точках світу.
Байден почав відвідувати країни Центральної і Східної Європи, щоб дати зрозуміти, що США тепер розглядають корупцію як проблему національної безпеки.
Антикорупційні зусилля Вашингтона почали скорочуватися у 2017 році, коли Весс Мітчелл взяв на себе відповідальність за політику Держдепартаменту в Східній Європі.
Він був переконаний, що жорстка критика корупції шкодила його дипломатії, підштовхуючи колишні комуністичні країни в бік Росії. На початку року Мітчелл подав у відставку. Але незважаючи на те, що багато хто з американських послів продовжували просувати антикорупційну політику, вони більше не були впевнені в тому, що Білий дім стоїть за них горою.
Замість того, щоб підтримати позицію своїх посольств щодо хабарництва, адміністрація Трампа почала підривати її. Відкликання Йованович з Києва і той факт, що держсекретар Майк Помпео не захистив її, - усе це шокувало дипломатів.
Її наступник у Києві Вільям Тейлор у свідченнях розповів про паралельний канал дипломатії, через який наближені до американського президента особи змогли перебрати на себе політичний процес в Україні з боку американського уряду.
США переживають українізацію
New York Times, США
Трамп намагається зліпити зі США другу Україну. А Конгресу належить вирішити, чи слід американцям прийняти це як належне - або ж на часі обуритися.
За українською політикою я дуже пильно стежу з 1999 року, коли я став штатним співробітником європейського видання Wall Street Journal. Деякі з її прикметних рис видадуться американському читачеві знайомими.
По-перше, це криміналізація політичних розбіжностей. За багато років до того, як Трамп накручував своїх прихильників кричалками "За грати її!" на адресу Хілларі Клінтон, колишній президент України Віктор Янукович зробив це на практиці з власною суперницею - Юлією Тимошенко.
По-друге, це зловживання політичною владою для захисту від кримінального переслідування і особистого і сімейного збагачення.
Третя риса - це злиття великої політики і криміналу: процвітають теорії змови, непропорційно великий вплив мають закулісні фігури, а канали формальної влади відключено від реальних центрів країни.
Четверта риса - підкилимове втручання Росії, часто через місцевих гравців. Україна - чи не той самий крайній приклад такого роду втручання у всьому світі (сусідня Грузія - на другому місці).
Цю ж думку в четвер висловила у своїх свідченнях Фіона Хілл, попередивши членів комітету Конгресу з розвідки, що вони ризикують впасти жертвами "політично мотивованої брехні", оскільки вкидання про українське політичне втручання "явно просуває російські інтереси".
Однак головний споживач і розповсюджувач цієї брехні - не хто інший, як президент США, регулярний постачальник інших теорій змови.
До великої честі простих українців: протистоячи Росії і борючись за кращу владу в Києві, вони показали, що гідні світової підтримки. І до ганьби республіканців: вони готові принизити наші політичні стандарти до рівня недавньої України - у той час, коли українці силкуються піднятися до нашого колишнього рівня.
Зеленський повинен відмовитися від корупційної допомоги Трампа
Project Syndicate, США
Чи можлива ще мобілізація всього суспільства в країні, яка страждала під владою корумпованих лідерів і екстрактивних інститутів так довго, як Україна? Коротка відповідь - так.
В Україні живе молоде, політично активне населення. Не менш важливим є й те, що український народ розуміє: корупцію треба викорчувати, щоб побудувати більш якісні інститути.
Зеленський вів виборчу кампанію, пообіцявши боротися з корупцією, і він був обраний з великою перевагою голосів. Тепер він зобов'язаний дати старт процесу очищення.
Спроби Трампа втягнути Україну у власні корупційні оборудки дають Зеленському чудовий шанс для символічного жесту. Йому слід публічно відмовитися мати справи з американцями до тих пір, поки вони не розберуться з власними корупційними проблемами (навіть якщо це означає, що доведеться відкинути їхню корумповану допомогу).
Справа в тому, що США сьогодні - це одна з останніх країн, якій треба читати Україні лекції на тему корупції. І щоб Америка знову могла виконувати цю роль, її судам і виборцям доведеться ясно показати, що вони не терпітимуть зловживання адміністрації Трампа, її нападки на демократичні інститути і обман суспільної довіри.
Майбутнє США уподоблюється до минулого України
Foreign Affairs, США
З тих пір, як телефонну розмову Зеленського і Трампа було опубліковано, багато хто з американців стали використовувати слово "Україна" як синонім слова "корупція". Але ж відділімо факти від домислів: Україна - це ще не найбільш корумповане місце на планеті Земля.
Відповідно до Індексу сприйняття корупції, щонайменше 60 країн світу обігнали Україну за рівнем корупції. Серед них - Росія, Мексика, Нігерія, а також Іран.
Більш того, Україна нещодавно наважилася на найглибші антикорупційні реформи у своїй історії. А вибори нового керівництва країни привели до влади осіб, які виступили з найбільш радикальної антикорупційної платформи в історії країни.
У телефонній розмові Трамп поставив українського лідера перед небажаним вибором: Зеленський мусив або порушити українські закони, щоб сфабрикувати брудні звинувачення проти опонента чинного президента США на майбутніх виборах, або налаштувати проти себе Білий дім.
Вибір на користь законності означав припинення поставок зброї, яка вкрай необхідна Україні для відбиття навали Росії. Україна виявилася затиснутою всередині цих двох варіантів. І цей сценарій нагадав мені ситуацію з 1990-х, у якій опинився мій батько, коли його почали трясти рекетири (автор родом з України. - ред.)
Зеленський під час тієї телефонної розмови наробив й собі помилок. Не треба було йому обіцяти нічого, що могло хоч якимось чином підірвати панівне в Україні верховенство закону. Не треба було йому говорити хоч щось погане про європейських союзників, які надіслали Україні в п'ять разів більше допомоги, ніж США.
У центрі імпічменту постала ненависть Трампа до України
The Washington Post, США
У травні троє головних радників президента Дональда Трампа зустрілися з ним в Овальному кабінеті, щоб переконати його в тому, що новий український лідер - це союзник, який заслуговує на підтримку США.
Вони ледве встигли почати свою доповідь, як Трамп обрушився на них з критикою, як розповіли діючі і колишні американські чиновники, обізнані про хід тієї зустрічі. На думку Трампа, усе керівництво України вступило в змову з демократами, щоб не допустити його перемоги на президентських виборах 2016 року.
"Вони [українська влада] намагалися знищити мене. Це жахливі, корумповані люди", - говорив Трамп.
З моменту початку розслідування в рамках процедури імпічменту члени Палати представників уже вислухали за закритими дверима свідчення майже десяти свідків.
І лейтмотивом показань практично всіх цих свідків стала неприборкана ненависть президента до України, ненависть, яку він відчуває з перших днів свого перебування в Білому домі.
Американські та українські чиновники витратили кілька місяців на те, щоб організувати зустріч Трампа і Зеленського. У своїх марних спробах американські чиновники закликали українців виконати вимогу Трампа і його особистого адвоката про проведення розслідувань, які могли б принести Трампу політичну вигоду.
У кінцевому рахунку, 25 липня під час телефонної розмови Трамп безпосередньо зажадав від українського президента знайти компромат на Байдена.
Україна була слабкою країною, яку роздирає війною і яка відчайдушно потребує допомоги США. Вона навряд чи могла запропонувати щось суттєве Трампу, який зробив боротьбу з торговим дефіцитом США одним зі своїх найважливіших пріоритетів.
У Конгресі демократи і республіканці підтримували Україну, вважаючи це за необхідне для захисту американських демократичних принципів. Україна представляла собою тендітну демократію, вимушену боротися одночасно з внутрішньою корумпованістю і сильним зовнішнім ворогом.
Але жоден з цих вагомих аргументів не міг переконати Трампа. З перших днів роботи в Білому домі Трамп ясно дав зрозуміти, що йому не подобаються альянси і все те, що змушує США захищати слабших союзників.