RU
ГоловнаСвітВсі новини розділу
 

Удар по Києву. ЗМІ про конфлікт між Росією і ФРНСюжет

Корреспондент.net, 6 грудня 2019, 15:36
0
1085
Удар по Києву. ЗМІ про конфлікт між Росією і ФРН
Фото: Getty
Меркель і Путін

Відносини між Берліном і Москвою погіршилися напередодні нормандського саміту. Світова преса турбується за результат зустрічі.

Уряд Німеччини оголосив про витурення двох співробітників посольства Росії в зв'язку з убивством в Берліні громадянина Грузії Зелімхана Хангошвілі, який підозрювався в причетності до терористичних актів на території Інгушетії.

Преса проводить паралелі із замахом на Скрипаля та зазначає, що новий конфлікт між Німеччиною і Росією розгорівся в невідповідний час - напередодні нормандської зустрічі, що може негативно позначитися на Україні. Корреспондент.net розповідає подробиці.

Вбивство в Берліні і витурення дипломатів

Громадянин Грузії чеченського походження Зелімхан Хангошвілі був застрелений в берлінському районі Моабіт 23 серпня. До нього під'їхав чоловік на велосипеді і кілька разів в нього вистрілив. Чоловік помер на місці.

Підозрюваний був незабаром затриманий за спроби позбутися знаряддя вбивства - пістолета Glock. При ньому був російський паспорт на ім'я Вадима Соколова. Пізніше стало відомо, що його справжнє ім'я Вадим Красиков. Про це йдеться в спільному розслідуванні Bellingcat, Insider і Der Spiegel, опублікованому 30 серпня.

Зелімхан Хангошвілі, за даними розслідувачів, підозрювався російською владою в участі в терористичній організації Імарат Кавказ. Він брав участь у другій чеченській війні, а пізніше переїхав до Грузії.

У ході збройного конфлікту в Південній Осетії в серпні 2008 року він командував підрозділом з 200 осіб. У травні 2015 року на Хангошвілі було скоєно замах в Тбілісі, після чого він отримав притулок в Німеччині.

Інтерфакс з посиланням на джерела пише, що Хангошвілі курирував підготовку смертників для терактів на Північному Кавказі щодо представників органів державної влади, силовиків та членів їхніх сімей, а також сам брав участь в терактах у Росії.

У журналістському розслідуванні також говорилося, що підозрюваний у вбивстві пов'язаний з російськими спецслужбами, а вбитий до переїзду в Німеччину працював в антитерористичному департаменті МВС Грузії.

У міністерстві закордонних справ Росії назвали це розслідування домислами і закликали дочекатися закінчення розслідування.

3 грудня газета Wall Street Journal повідомила, що прокуратура Німеччини схиляється до того, що вбивство Хангошвілі може бути пов'язано з Росією, і має намір передати справу федеральному прокурору, який займається розслідуваннями, пов'язаними з національною безпекою.

На наступний день було опубліковано заяву Генпрокуратури ФРН, в якій говориться, що вбивство в Берліні було організовано російською владою або ж структурами Чеченської республіки.

4 грудня МЗС Німеччини оголосило двох працівників російського посольства персонами нон-ґрата. Der Spiegel, Suddeutsche Zeitung та інші німецькі ЗМІ називають витурених дипломатів співробітниками зовнішньої розвідки, які повинні залишити ФРН протягом тижня.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель пояснила, що вони були вислані, оскільки Берлін не побачив сприяння Москви в розслідуванні вбивства Хангошвілі.

Москва розглядає витурення своїх дипломатів як недружній і безпідставний захід, тому готує заходи у відповідь. У Кремлі сказали, що "серйозних підозр бути не може".

Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров назвав звинувачення Берліна неприйнятними. Він зазначив, що між країнами існують канали для спілкування між правоохоронними органами. Лавров також наголосив, що "так з Росією не можна розмовляти".

Реакція світової преси: погано буде Україні

Bloomberg пише, що реакцію Берліна на вбивство через чотири місяці багато критикували як занадто слабку і до того ж запізнілу. Особливо це помітно на контрасті з інцидентом в Солсбері в минулому році, коли по всьому світу витурили близько 100 російських дипломатів.

Протягом трьох місяців Німеччина терпляче запитувала у Росії додаткову інформацію про підозрюваного. На відміну від Лондона, Берлін не намагається викликати великий резонанс в ЗМІ.

Відносини з Москвою дають Берліну набагато менше можливостей для рішучої відповіді через Північний потік-2 і нормандську зустріч наступного тижня.

Frankfurter Allgemeine Zeitung пише, що зволікання Берліна може бути витлумачено по-різному: в уряді ФРН або хотіли спочатку дочекатися результатів судового розслідування, або, що гірше, були обережними, прагнучи за всяку ціну уникнути конфлікту з Росією.

Як пише Financial Times, відносини між Німеччиною і Росією стали натягнутими з 2014 року після анексії Криму і війни на Донбасі. А справа Хангошвілі загрожує звести відносини між країнами до нового мінімуму.

Коммерсант з посиланням на дипломатичні джерела в Москві пише, що сварка Берліна і Москви на руку противникам проекту Північний потік-2 і не відкидають, що Німеччину будуть схиляти до загострення.

"Німеччині викручують руки за СП-2, всіма мислимими і немислимими способами намагаючись змінити прагматичний підхід Берліна до власної енергетичної політики", - сказав один з них.

"Однак незалежно від того, яка з цих двох версій відповідає дійсності, в німецько-російських відносинах виникла політична криза, масштаби і наслідки якої зараз неможливо передбачити", - пише FAZ.

Те, що буде відбуватися в подальшому, залежить, в тому числі, і від того, які надії Кремль покладає на переговори в нормандському форматі.

"Якщо Москва сподівається отримати від них істотну вигоду, то вона поки може почекати з ухваленням відповідних заходів. В іншому ж випадку Німеччина повинна підготуватися до повного арсеналу пропагандистських атак, яких свого часу зазнала і Британія", - робить висновок автор FAZ.

У свою чергу газета Tageszeitung зазначає, що дипломатична криза між Берліном і Москвою вибухнула в украй невдалий час - напередодні нормандської зустрічі, яка відбудеться вперше за останні три роки.

Французький лідер Еммануель Макрон, який нещодавно взяв курс на зближення з Росією, хоче домогтися на них успіху.

Чи повинні учасники переговорів і, перш за все, жителі самої України розпрощатися з цією надією, поки незрозуміло, пише Taz.

"Цілком можливо, що зустріч все ж відбудеться, як і було заплановано, але більше нічого не станеться - все, як і зазвичай, обмежаться фразою "добре, що ми знову обговорили цю тему". Але це б означало, що в Україні продовжать брязкати зброєю. І, можливо, не тільки там", - підбиває підсумок оглядач видання.

Times також пише, що настільки стримана відповідь Німеччини припадає на час, коли багато європейських країн прагнуть налагодити відносини з Росією.

Існує ризик, що на президента України Володимира Зеленського натиснуть Макрон і Меркель, змусивши піти на поступки, щоб допомогти їм відновити відносини з Путіним.

Не може Зеленський сподіватися і на серйозну підтримку з боку США, зважаючи на ключову роль України в процесі імпічменту.

"А без відновлення українського контролю над власними кордонами всяка домовленість лише винагородить Путіна за його агресію 2014 року. Це ніяк не відповідає інтересам Європи", - йдеться в редакційній статті.

Times нагадує, що Росія також зміцнила свою стратегічну роль на Близькому Сході і незабаром дотягнеться до польського кордону, уклавши домовленість про інтеграцію з Білоруссю.

"Британське умиротворення Німеччини в 1938 вилилося в гітлерівське вторгнення в Польщу. Париж не повинен стати новою Мюнхенською змовою", - зазначає газета.


Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet

СПЕЦТЕМА: Санкції проти РосіїЗустріч нормандської четвірки
ТЕГИ: РоссияУкраинаГерманияБерлинубийствопосольствоВладимир Зеленский
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі

Корреспондент.net в соцмережах