Президент США і глава МЗС Росії зустрілися у Вашингтоні. За підсумком зустрічі сторони по-різному інтерпретували її зміст.
Із зустрічі в Нормандському форматі в Парижі міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров відправився до США. Там він за закритими дверима поспілкувався з Дональдом Трампом.
Після зустрічі Трамп заявив, що закликав Росію не втручатися в американські вибори. А Лавров сказав, що про це вони взагалі не говорили.
Так що ж вирішував Лавров у США?
Говорилося про Україну
Лавров прибув до Вашингтона 10 грудня. Спочатку зустрівся з держсекретарем США Майком Помпео, а потім і з Трампом.
Помпео заявив, що тема України стала провідною під час зустрічі з Лавровим.
"Ми провели досить багато часу, розмовляючи про Україну. Це була головна частина наших розмов. Міністр Лавров тільки що повернувся з Парижа, де президент Путін і президент Зеленський провели змістовні бесіди. Я пишаюся тим, що зробила ця адміністрація (США) для захисту суверенітету і безпеки цієї країни", - сказав Помпео.
Він додав, що "повторив міністру закордонних справ Лаврову, що Крим належить Україні і що рішення конфлікту на сході України починається з дотримання зобов'язань, взятих за мінськими угодами".
З Трампом Лавров теж говорив про Україну. Американський лідер закликав російського міністра "врегулювати конфлікт з Україною".
Питання виборів
"Президент Трамп застеріг від будь-яких спроб Росії втрутитися в американські вибори і закликав Росію врегулювати конфлікт з Україною", - йдеться в заяві Білого дому за підсумками зустрічі Трампа і Лаврова.
Сам Трамп у своєму Twitter назвав зустріч з Лавровим "дуже хорошою" і також написав, що однією з її тем було "втручання у вибори".
Але Лавров спростував заяву Білого дому. "Ми не обговорювали вибори", - заявив Лавров на прес-конференції за підсумками переговорів з Трампом.
Лавров назвав заяви про можливе втручання у внутрішні справи США безпідставними.
Москва навіть запропонувала Вашингтону опублікувати закрите дипломатичне листування з жовтня 2016 по листопад 2017 року, щоб "зняти підозри" з Росії у втручанні у вибори глави держави в 2016 році, заявив глава МЗС РФ. Однак адміністрація нинішнього президента США відповіла відмовою, поскаржився Лавров.
Санкції
Саме напередодні візиту Лаврова в американському Сенаті включили санкції проти російського газопроводу Північний потік-2 в законопроект про оборонний бюджет США на 2020 рік.
"З метою забезпечення енергетичної безпеки Європи бюджет передбачає введення санкцій відносно пов'язаних з Росією трубопроводів Північний потік-2 і Турецький потік", - йдеться в документі.
Як повідомив у Twitter один з ініціаторів санкцій сенатор Тед Круз, проект має підтримку в обох палатах американського парламенту. Санкції торкнуться компаній, що беруть участь у проекті будівництва, і керівництва цих компаній. Вони можуть втратити можливість отримати американську візу, а їх транзакції, пов'язані з нерухомістю і активами в США, будуть заблоковані.
Лавров стверджує, що санкції проти Північного потоку-2 і Турецького потоку, закладені в новий військовий бюджет США, не зупинять їх будівництво.
За його словами, адміністрація президента США Дональда Трампа продовжує справу адміністрації Барака Обами щодо руйнування відносин США з Росією.
"Справа, розпочата адміністрацією Барака Обама, триває. Але ми звикли до такого роду нападок, знаємо, як реагувати на них. Запевняю, що ні Північний потік-2, ні Турецький потік не зупиняться", - сказав він у Вашингтоні після переговорів.
Договір про озброєння
Ще одна тема для переговорів Лаврова з американським керівництвом - продовження Договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3), який закінчується в 2021 році.
«Ми запропонували Вашингтону будь-які варіанти продовження цього договору», - розповів він. За його словами, саме так можна описати суть переговорів про скорочення озброєнь.
Глава російського зовнішньополітичного відомства додав, що тепер Вашингтон повинен розглянути ці пропозиції. Раніше продовжити договір «без будь-яких попередніх умов» пропонував президент Володимир Путін.
Договір СНО-3 в 2010 році підписали колишні президенти Росії і США Дмитро Медведєв і Барак Обама. Сторони домовилися скорочувати стратегічне озброєння, щоб через сім років загальна кількість розгорнутих міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет підводних човнів і важких бомбардувальників не перевищувала 700 одиниць.
Імпічмент
Лавров каже, що не обговорював з Трампом тему імпічменту. Глава МЗС РФ також заявив, що «не стежить за розкладом Конгресу», відповідаючи на питання про збіг його візиту до Вашингтона з днем, коли демократи висунули проти Дональда Трампа звинувачення для імпічменту.
Без проривів
Колишній посол США в Росії, експерт Атлантичної Ради Олександр Вершбоу впевнений, що «дуже хороша зустріч» з Лавровим, як оцінив її президент Трамп у своєму твіті, навряд чи призведе до якогось прориву: «Президент США, мабуть, хотів показати, що він, як і раніше, відкритий для діалогу з Росією, але основною перешкодою для такого діалогу є Україна. Причому, як в сенсі зовнішньополітичному (Росія проявляє очевидне небажання закінчити свою присутність у Донбасі), так і в сенсі внутрішньополітичному (ведеться зараз розслідування і підготовка імпічменту). Помпео і сам сказав, що відносини ускладнені багатьма факторами, тому можливостей для фундаментального їх поліпшення, м'яко кажучи, мало».
Олександр Вершбоу бачить іронію в тому, що Лавров запропонував у Вашингтоні підписати документ про неприпустимість розв'язання ядерної війни: «Заклик підписати документ про те, що ми не почнемо ядерну війну проти один одного, може бути спробою вдихнути нове життя в слова Горбачова і Рейгана про те, що ядерну війну ніколи не можна виграти, тому ніколи не можна починати. Цілком можливо, що ця фраза дійсно потребує підтвердження - особливо після недавньої російської реклами своїх нових ядерних озброєнь і розмов про обмежене застосування тактичної ядерної зброї».