Українська служба DW,
5 січня 2020, 10:06
Фото: AFP
Колінда Грабар-Кітарович та Зоран Міланович
За найвищу посаду в державі борються чинний президент Колінда Грабар-Кітарович та кандидат від опозиційної Соціал-демократичної партії Зоран Міланович.
У Хорватії у неділю, 5 січня, о сьомій годині ранку за місцевим часом почався другий тур президентських виборів. Суперниками на виборах є чинний президент Хорватії, представниця консервативної партії "Хорватська демократична співдружність" Колінда Грабар-Кітарович та кандидат від опозиційної Соціал-демократичної партії, колишній прем'єр-міністр країни Зоран Міланович.
У першому турі, який відбувся 22 грудня, за Мілановича проголосувало 29,5 відсотка виборців, а за Грабар-Кітарович - 26,7 відсотка. Згідно з останнім опитуванням, опублікованим щоденною газетою 24Sata раніше цього тижня, Зоран Міланович має мінімальну перевагу над своєю опоненткою в один відсоток - його готові підтримати 40 відсотків опитаних, натомість Грабар-Кітарович - 39 відсотків. При цьому 21 відсоток респонентів відповіли, що ще не визначилися зі своїми уподобаннями. Голосування завершиться о 19.00 за місцевим часом. Результати екзитполів будуть оприлюднені одразу після закриття виборчих дільниць.
Обидва кандидати почали свої кар'єри в 1990 роках у міністерстві закордонних справ. Перша жінка-президент країни Грабар-Кітарович називає себе "жінкою від народу". Одного разу вона пожартувала, сказавши, що є однією з небагатьох на своїй посаді, "хто вміє доїти корову". 51-річна Колінда стала президентом у лютому 2015 року як кандидат від правлячої нині консервативної партії "Хорватська демократична співдружність". До цього вона працювала міністром закордонних справ, послом та помічницею генерального секретаря НАТО. У своїй передвиборчій кампанії Грабар-Кітарович обіцяла збільшити заробітні плати у країні до восьми тисяч євро, що є в десять разів більше нинішніх.
Уродженець Загреба, лідер Соціал-демократичної партії Зоран Міланович був призначений прем'єр-міністром країни у 2011 році. Після того, як його уряду не вдалось здійснити необхідні реформи, а його партія втратила владу після виборів у 2015 році, Міланович залишив посаду глави партії. Після цього він залишив політику та керував консалтинговою компанією. За даними ЗМІ, серед його клієнтів був прем'єр-міністр Албанії Еді Рама. Однак в червні 53-річний Міланович оголосив, що балотуватиметься в президенти країни.
Хоча президент у Хорватії виконує здебільшого репрезентативні функції, перемога того чи іншого кандидата дасть одній з основних політичних партій країни - "Хорватській демократичній співдружності" або Соціал-демократичній партії Хорватії - додаткові політичні бали перед парламентськими виборами, які відбудуться у 2020 році.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet