Німеччина йде на зближення з російським лідером через непередбачувані ініціативи Дональда Трампа, пише преса.
У Москві днями пройшли переговори щодо громадянської війни в Лівії, яка загострилася наприкінці минулого року. Домогтися миру домовилися президент Росії Володимир Путін, канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Туреччини Реджеп Ердоган, чиї війська увійшли до Лівії минулого тижня.
Під час першого за останні п'ять років візиту Меркель у російську столицю також обговорювалася доля газопроводу Північний потік-2. Однак, як помітили багато які ЗМІ, це питання німецького канцлера хвилювало набагато менше, ніж події в Лівії. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Про що домовилися щодо Лівії
Двустороння зустріч Путіна з Меркель тривала більше трьох годин. На прес-конференцію канцлер Німеччини вийшла з аркушами паперу, покресленими і поправленими ручкою настільки, що друкованих букв майже не було видно, повідомляють журналісти.
"Під час переговорів ми торкнулися питань, пов'язаних з продовженням транзиту російського газу через територію України. Було відзначено важливе значення досягнутих 31 грудня домовленостей між Газпромом і українськими партнерами, відповідно до яких транзитні поставки будуть здійснюватися протягом наступних п'яти років", - сказав Путін.
Мова, імовірно, йде про обіцянки зберегти український транзит, які російський президент давав Меркель, коли вирішувалося питання про продовження будівництва газопроводу, який Україна й західні партнери вважають небезпечним політичним проектом.
Канцлер Німеччини, у свою чергу, заявила, що Північний потік-2 повинен бути добудований, а країни Європи тільки виграють від його будівництва. Меркель назвала його економічним проектом. Вона уточнила, що, незважаючи на санкції США, Берлін, як і раніше, підтримує цей проект.
"Хочу повторити, що при всіх політичних суперечностях зі США ми не вважаємо правильними екстериторіальні санкції, і тому ми підтримуємо цей проект досі, як і раніше", - сказала Меркель.
Путін відповів, що Москва цінує позицію Берліна щодо Північного потоку-2 і підкреслив, що Росія зможе добудувати проект самостійно, без залучення партнерів. Він допустив, що терміни закінчення будівництва трубопроводу можуть бути зміщені на кілька місяців.
"Але наприкінці цього року або на початку наступного [газопровід] запрацює", - заявив російський президент.
Що стосується ситуації на Близькому Сході, то Путін заявив про надію на те, що до великомасштабних військових конфліктів справа не дійде. Російський лідер зазначив, що в іншому випадку це може обернутися катастрофою не тільки для регіону, а й для всього світу.
Після зустрічі з Меркель Путін зателефонував Ердогану, щоб обговорити з ним підсумки переговорів щодо Лівії.
13 січня міністри закордонних справ Росії і Туреччини провели в Москві переговори з представниками протиборчих сторін у Лівії - бунтівним генералом Халіфою Хафтаром і главою створеного за підтримки ООН Уряду національної згоди (УНЗ) Фаїзом Сараджем.
Підготовлений сторонами документ на підтримку перемир'я Хафтар відмовився підписати. Тоді Меркель, проконсультувавшись з генсеком ООН Антоніу Гутеррешем, запросила Хафтара і Сараджа в Берлін на конференцію по Лівії 19 січня.
У ній також візьмуть участь Росія, США, Китай, Великобританія, Італія, Франція, Туреччина, Єгипет, Алжир, Об'єднані Арабські Емірати (ОАЕ), представники ООН, ЄС, Африканського союзу і Ліги арабських держав. Відповіді від фельдмаршала поки не надходило.
Після повалення режиму Муаммара Каддафі і його вбивства у 2011 році в Лівії почалася боротьба за владу між різними угрупованнями і фракціями. Цей конфлікт призвів до громадянської війни, яка триває досі, і фактичного двовладдя.
УНЗ під керівництвом Фаїза Сараджа в Триполі було створено за підтримки ООН. Екс-соратник Каддафі - Халіфа Хафтар, якого підтримує Росія, - веде наступ на Триполі з квітня 2019 року.
На стороні Хафтара, окрім Росії, виступають Єгипет і Об'єднані Арабські Емірати. Туреччина, зі свого боку, надає підтримку уряду в Триполі і раніше заявила про
відправку військ до Лівії.
Меркель зближується з Путіним через Трампа
Rheinische Post, Німеччина
Робочий візит Меркель у Москву тривав довше, ніж було заплановано. Президент Росії показав здатність досягати компромісів. Він підтримав ініціативу Німеччини щодо Лівії і готовий вести переговори стосовно Сирії.
У той час, як їхні останні зустрічі були дуже прохолодними, з огляду на кризу у двосторонніх відносинах, нинішня була несподівано гармонійною, хоча без теплоти і сердечності.
До зближення Берліна і Москви привела непередбачуваність президента США Дональда Трампа. Останнім часом він розсердив союзників своїми несподіваними військовими операціями, а також пропозицією прийняти в НАТО країни Близького Сходу.
Політика США зміцнює російсько-німецьке партнерство
Der Standard, Австрія
Дипломатичне зближення Німеччини і Росії значиме ще й тому, що у відносинах між цими двома країнами в останні роки панувало охолодження.
Після того, як у 2014 році Росія анексувала Крим, Путін і Меркель, хоча й підтримували контакт, але їхні спільні прес-конференції, як правило, перетворювалися на напружений обмін ударами.
Тому нинішня відлига, окрім іншого, стала наслідком політики президента США. Вихід Дональда Трампа з міжнародних угод, скорочення участі супердержави США в справах Близького Сходу, а також санкції, якими США хочуть підпорядковувати собі уряди по всьому світу, сприяють зближенню Німеччини і Росії попри всі їхні розбіжності.
Чому Хафтар не підписав документ
РБК, Росія
Відмова Хафтара підписати документ завдає удару не стільки по міжнародному іміджу Росії, скільки по її реноме в очах Анкари - адже підтримуваний Туреччиною Сарадж документ підписав, а Москва не змогла домогтися того ж від Хафтара.
"Тепер справа за Володимиром Путіним", - заявив 14 січня Ердоган, оцінюючи підсумки московської зустрічі. За його словами, турецька сторона свою частину зобов'язань щодо лівійського врегулювання виконала.
Хафтар міг узяти паузу, щоб показати свою значимість і зв'язатися з підтримуючими його сторонами, здогадується Мардасов. У Хафтара - підтримка ОАЕ і Єгипту, які не вітають посилення Туреччини в країні.
Навіщо Меркель Лівія
Frankfurter Allgemeine Zeitung, Німеччина
Те, що Меркель приділяє велику увагу Лівії, - правильно і необхідно. Якщо країна остаточно розпадеться, не доведеться довго гадати, звідки в Європу хлинуть великі потоки мігрантів.
Ситуацію в Лівії необхідно стабілізувати. І це в інтересах Європи. А вирішити питання на Близькому Сході без Путіна неможливо.
Путіну теж потрібен Євросоюз
Neue Zürcher Zeitung, Швейцарія
Путін теж потребує європейців. Російські зусилля на Близькому Сході привели також і до хаосу. Якщо в конфлікті навколо Ірану через подальші американські кроки відбудеться ескалація, успіхи цієї політики опиняться під загрозою.
Путін застеріг від великої війни навколо Ірану, наслідки якої стануть відчутними для всього світу. Він хоче заручитися підтримкою Німеччини і ЄС у запропонованому ним - і узгодженому з Ердоганом - політичному курсі.
У тому, що стосується ядерної угоди з Іраном, з якої вийшли США і яка знаходиться на межі краху, спільні інтереси у Росії та ЄС, безумовно, є.
Україна, як і раніше, ускладнює відносини, це незаперечно, але Меркель знову повернулася до повсякденних питань. Боязкий прогрес на Донбасі після саміту в Парижі служить тому виправданням. До цього відноситься й успішно укладений договір про транзит газу через Україну.
Північний потік-2 не на першому плані
Коммерсантъ, Росія
Як ми бачимо, це питання аж ніяк не першорядне. Німеччина його продовжує політично підтримувати, але не більше того. Будувати його доведеться самим і самим шукати судно-трубоукладач. Американські санкції залишаються, і, схоже, Ангела Меркель не збирається вимагати від Дональда Трампа їх скасувати.
Крім того у проекту залишається достатня кількість противників у самій Європі, і вони теж з високою ймовірністю не будуть сидіти склавши руки - час працює на них. Але, тим не менше, Москва запевняє, що газопровід точно добудує, наприкінці цього року або в першому кварталі наступного.
Але й це ще не все - раптом несподівано Нафтогаз подав до Росії новий позов у п'ять мільярдів доларів за втрачене в Криму майно. Раніше вважалося, що з Києвом домовилися, взаємні претензії знято. І ось виходить, що не до кінця. І тоді спадають на думку нові підозри: а можливо, з українською угодою теж не все гаразд?
Але що можна сказати точно, у Кремля з'явилася нова проблема у відносинах із Заходом - Лівія. Якщо питання оперативно не вирішити, це загрожує подальшими ускладненнями. І на газі подібне цілком може позначитися. Так що логічно було б піти назустріч проханням Ангели Меркель, яка до того ж стільки зробила для Росії.