Реалізація плану Нетаньягу щодо анексії частини Західного берега річки Йордан повинна початися 1 липня.
Ізраїль намагається послабити опір арабських країн своїм планом анексії частини Західного берега річки Йордан, який повинен стартувати 1 липня. Контакти курирує ізраїльська зовнішня розвідка Моссад.
Арабські країни не йдуть на пом'якшення, і Америка побоюється, що анексія може поховати мрію президента Дональда Трампа покласти край палестинсько-ізраїльському конфлікту. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Не відрізняється від анексії Криму
31 серпня минулого року прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу пообіцяв поширити "єврейський суверенітет" на всі поселення, розташовані на палестинських територіях Західного берега річки Йордан.
Пізніше США підтримали право Ізраїлю на будівництво єврейських поселень на окупованому Західному березі, відмовившись від позиції нейтралітету в арабсько-ізраїльському конфлікті і "невідповідності міжнародному праву", зайнятої Вашингтоном при президенті Джиммі Картері в 1978 році.
В Євросоюзі неодноразово закликали Ізраїль відмовитися від дій, які можуть привести до анексії палестинських територій. В ЄС відзначили, що не погодяться зі зміною кордонів в разі відсутності взаємної домовленості між ізраїльтянами і палестинцями.
У травні міністр закордонних справ Люксембургу Жан Ассельборн зажадав від світової спільноти різко засудити Ізраїль за план захоплення палестинських територій. Ассельборн порівняв плани ізраїльтян з анексією Криму шість років тому, назвавши обидві події "серйозним порушенням міжнародного права".
"Анексія - це крадіжка території, що належить іншій державі. Я в принципі не бачу взагалі ніякої різниці між Кримом і Західним берегом річки Йордан", - сказав він в інтерв'ю TAG.
Дипломат відзначив, що міркувати про санкції проти Ізраїлю ще не час - потрібно потурбуватися про те, щоб до цього не дійшло.
На думку критиків великого проекту Нетаньягу, чиї контури залишаються неясними, мова йде про поїздку в один кінець в невідомість або навіть в "апартеїд", пише французька газета Libération.
Трамп показав карту Ізраїлю і Палестини в кордонах, які передбачені запропонованою ним "угодою століття"
Усе питання для ізраїльського прем'єра полягає в тому, щоб зрозуміти, як проковтнути слона - відразу чи дрібними шматочками, цитує газета одного з високопоставлених європейських дипломатів в Тель-Авіві.
Якщо анексія буде відбуватися по частинах, як це було раніше при створенні кожного нового поселення, то Нетаньягу будуть звинувачувати в порушенні міжнародного права, що не нанесе йому значної шкоди.
"Але якщо він анексує Йорданську долину і всі поселення 1 липня, то це можна буде віднести до категорії "злочинів агресії", а йому самому це може загрожувати Міжнародним кримінальним судом", - говорить джерело.
Однак поступова анексія може розчарувати електорат і посприяти відкату назад в разі обрання президентом США Джо Байдена в листопаді.
Як зазначає видання, розробники плану врегулювання арабсько-ізраїльського конфлікту в Білому домі, який був прозваний Трампом "угодою століття", розділилися в думці.
Пропозиція Трампа передбачає створення двох держав - єврейської і палестинської. Столицею першої стане Єрусалим, другої - Східний Єрусалим. Суверенітет Ізраїлю буде поширюватися на території Йорданської долини, Іудеї і Самарії. Від Палестини при цьому потрібно провести демілітаризацію і роззброїти рух ХАМАС.
Зять президента США Джаред Кушнер сподівається на схвалення несамостійної палестинської держави країнами Перської затоки. Американський посол в Ізраїлі Девід Фрідман, навпаки, наполягає на негайній анексії, заявляючи, що палестинці отримають свою державу, "коли вони стануть канадцями".
19 травня президент Палестини Махмуд Аббас оголосив про рішення розірвати всі угоди з Ізраїлем і США. Аббас закликав Ізраїль нести всю відповідальність перед міжнародним співтовариством як "окупаційна сила на окупованій території Палестини".
"Ми знову підтверджуємо нашу прихильність міжнародному праву, арабським, ісламським і регіональним домовленостям, частиною яких ми є. Ми також знову підтверджуємо нашу прихильність боротьбі з міжнародним тероризмом в будь-якому його прояві", - заявив Аббас.
Також він додав, що Палестина готова повернутися до переговорів щодо палестинсько-ізраїльського конфлікту за посередництва третьої сторони.
Як пише 16 червня Комерсант з посиланням на ізраїльські ЗМІ, глава Моссада Йосі Коен веде переговори з керівництвом арабських країн, в тому числі Йорданії і Єгипту, щодо плану Нетаньягу. Передбачається, що найближчим часом відбудеться кілька особистих зустрічей.
Коен відомий як одна з ключових фігур у вибудовуванні зв'язків між Ізраїлем та арабськими країнами Перської затоки. Між ними немає дипломатичних відносин, але контакти директора розвідки з Оманом, ОАЕ і Саудівською Аравією вже давно не є секретом.
Вони зблизилися на тлі протистояння Ірану. Ізраїльтани ділилися з арабськими країнами своїм досвідом у сфері кібербезпеки і протистояння тероризму.
Однак жодна близькосхідна країна незгодна схвалити анексію Західного берега.
Минулого тижня посол ОАЕ в Сполучених Штатах Юсеф аль-Отейба опублікував статтю в ізраїльській газеті Yedioth Ahronoth, де пише, що анексія може зупинити процес нормалізації відносин єврейської держави з арабськими країнами.
На думку посла, анексія спровокує насильство і зростання екстремізму по всьому регіону, в тому числі відіб'ється на стабільності в Йорданії, а також зашкодить зусиллям ОАЕ, спрямованим на культурне зближення між ізраїльтянами й арабами, євреями і мусульманами.
Однак найсильніша опозиція задумам Нетаньягу виходить від поселенців, зазначає Libération.
"Хоч як це парадоксально, анексія в рамках плану Трампа знову піднімає питання про палестинську державу. Вибираючи між мрією про "Великий Ізраїль" і урізаним суверенітетом, вони обирають за краще існуючий стан речей, з відчуттям, що час працює на них", - говорить політолог Денис Чарбіт.
Швидше за все, останнє слово залишиться за керівництвом ізраїльських структур безпеки, які зараз оцінюють можливі наслідки анексії.
Як пише преса в Ізраїлі, керівництво країни обговорює з американським послом Девідом Фрідманом різні варіанти, в тому числі відстрочку плану анексії або його часткову реалізацію.