Після кровопролитного бою на тлі розведення військ в спірній місцевості сторони перейшли до деескалації.
Індія і Китай роблять термінові кроки щодо деескалації конфлікту після бою на початку минулого тижня між солдатами армій двох країн у спірному регіоні в Гімалаях.
Це стало найбільш кровопролитною сутичкою індусів з китайцями за останні 53 роки. Першим кроком зі зняття напруги став обмін полоненими. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Конфлікт під час розведення військ
Уперше з 1970-х років між військовими Індії і Китаю - двох ядерних країн з найбільшим населенням - стався конфлікт з людськими жертвами.
Китайська армія заявила, що 15 червня війська Індії "порушили свої зобов'язання, знову нелегально перетнули лінію фактичного контролю і планували здійснити провокаційну атаку".
"Це призвело до запеклої рукопашної сутички, що закінчилося людськими жертвами", - заявила Народно-визвольна армія Китаю.
В індійських військах уточнили, що "високопоставлені військові чиновники з обох сторін проводять зустріч на місці для розрядки ситуації".
Сутичка сталася на крутому кам'янистому схилі стратегічно важливої долини Галван, яка лежить між китайським Тибетом і індійським Ладакхом.
Індійські ЗМІ повідомляють, що військовослужбовці вступили в рукопашний бій, за підсумками якого 20 індійських солдатів і бодай один офіцер були "побиті до смерті" або скинуті в річку.
Спочатку індійська армія заявила, що загинули тільки троє, потім, через кілька годин повідомила ще про "17 індійських військовослужбовців, які отримали важкі поранення під час виконання службових обов'язків".
Китай не став офіційно публікувати дані про свої втрати, тому можна орієнтуватися лише на дані індійського агентства ANI. Воно повідомило про 43 постраждалих китайців, включаючи загиблих і тяжкопоранених.
За словами очевидців, як зброя використовувалися палиці, бити і бамбукові жердини з цвяхами, вогнепальна зброя не застосовувалася.
Зброя, якою китайські військові забили індусів
"Вони били наших хлопців по голові металевими битами, на які було намотано колючий дріт. Наші хлопці билися голими руками", - сказав індійський офіцер, який попросив не називати його ім'я.
Наприкінці травня Індія і Китай перекинули в Ладакх до лінії контролю, що замінює кордон між двома країнами, низку підрозділів. Це сталося після того, як військові двох країн вступили в рукопашний бій в районі гірської прикордонної застави на кордоні індійського штату Сіккім і КНР.
Головне питання - яким чином сторони, які всього лише два тижні тому домовилися відвести війська від кордону, допустили конфлікт з такою кількістю жертв. І це при тому, що військові обох країн відмовляються застосовувати вогнепальну зброю як раз для збереження життя солдатів.
Імовірно розгадка криється в масштабах інциденту з обох сторін: в бійці брали участь близько 500 осіб. До того ж конфлікт спалахнув пізно ввечері, і темрява лише погіршила становище.
Як пише News 18 India, в процесі розведення сил китайські солдати повинні були прибрати один із житлових наметів, але його просто перенесли в інше місце, що не сподобалося індійській стороні, і зав'язати рукопашна боротьба.
22 червня стало відомо, що індійська сторона звільнила захоплених під час сутички в Ладакху китайських військовослужбовців.
"Низка ЗМІ повідомили, що Китай звільнив індійських солдатів, яких вони взяли в полон. Точно так само ми звільнили затриманих китайських військовослужбовців", - сказав міністр дорожнього транспорту Віджай Кумар Сінгх, який раніше обіймав посаду головкому сухопутних військ.
Китай скористався коронакризою в Індії
Проблема спірних територій сягає корінням ще в часи Британської імперії. Тоді були проведені дві умовні лінії, які розділили Британську Індію та Китай. У Делі визнали кордон, а Пекін заявляє, що втратив більшу територію.
Коріння недовіри між двома народами сягають до рішення Індії прихистити Далай-ламу в 1959 році, коли духовний лідер втік з Тибету під час повстання там, і до вторгнення Китаю під час короткої прикордонної війни в 1962 році.
У 2017 році на плато Доклам на віддаленому Гімалайському хребті також спалахнув конфлікт між Індією і Китаєм, на врегулювання якого пішло кілька місяців. Про це детально в матеріалі Ядерна війна через дороги? Конфлікт Індії та Китаю.
Усі ці конфлікти відбуваються в Кашмірі - величезному гімалайському регіоні з давньою і дуже складною історією, стратегічно розташованому на стику кордонів Індії, Пакистану, Китаю і Афганістану і званому у всіх цих країнах "Дахом світу".
Спірна територія між Китаєм і Індією
Уже багато десятиліть Кашмір залишається розділеним на кілька частин, це земля розбрату, перестрілок, нападів бойовиків і "вічного" прикордонного конфлікту між Делі, Ісламабадом і Пекіном.
Частина Кашміру під назвою Аксайчин фактично належить в останні десятиліття Китаю. Це величезна високогірна соляна пустеля на висоті в середньому майже в п'ять тисяч метрів, частина Тибетського плато.
Історично Аксайчин був частиною гімалайського королівства Ладакх - до його захоплення князівством Кашмір у 19 столітті. Потім він увійшов до складу Британської Індії. У 1914 році незалежний Тибет і британці провели демаркаційну лінію, яка залишається досі як незатверджений кордон Китаю і Індії.
Після останньої сутички сторони вкотре наголосили, що не хочуть продовження конфлікту - китайське МЗС заявило, що обстановка на кордоні в цілому "стабільна і контрольована", а прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді висловив надію, що "розбіжності з Китаєм не приведуть до конфлікту".
Однак, як пише агентство Bloomberg з посиланням на свої джерела, на тлі конфлікту Індія має намір якнайшвидше організувати поставку російських ЗРК С-400. Індійська сторона зацікавлена в купівлі у Росії 33 нових винищувачів МіГ-29 і СУ-30МКІ.
Пекін же переконаний в своїй тактичній військовій перевазі, тому перебуває в сприятливих умовах для того, щоб розігрувати умиротворення, пише газета Le Figaro.
"Стриманість Китаю при вступі в реальні переговори із визначення кордону є вражаючою. Судячи з усього, санітарні та економічні труднощі, з якими зіштовхується Індія, є доброю нагодою, якою Китай хоче скористатися", - говорять експерти.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet