Дуда виграв у першому турі, але може програти у другому
У Польщі пройшов перший тур президентських виборів. Чинний глава держави Анджей Дуда зайняв перше місце, отримавши 43,5% голосів.
Президентські вибори в Польщі - одні з найбільш багатостраждальних у Європі. Їх намагалися провести поштою, але в підсумку перенесли на пізніший термін. Ще навесні чинному президенту Анджею Дуді передрікали впевнену перемогу в першому турі. Але коронавірус і спроби провести голосування в розпал пандемії зіграли проти влади. У Дуди з'явився потужний конкурент і тепер можливі сюрпризи.
Результати першого туру
Національна виборча комісія Польщі оприлюднила остаточні результати першого туру виборів президента вже на наступний ранок після голосування.
За даними після обробки 100% електронних протоколів, чинний глава держави Дуда зайняв перше місце, отримавши 43,50% голосів. На другому місці кандидат від Громадянської платформи, мер Варшави Рафал Тшасковський з 30,46% голосів. На третьому - антисистемний кандидат Шимон Головня з 13,87%.
Згідно з даними екзит-полу, які були оприлюднені одразу після голосування, за Дуду віддали голоси 41,8% виборців, за Тшасковського - 30,4%, а Головню - 13,3%.
Явка виборців склала 64,51 відсотка. Це більше, ніж на попередніх президентських виборах п'ять років тому. Тоді в першому турі проголосували 48,96% осіб, які мають право на участь у виборах.
Через два тижні, 12 липня, відбудеться другий тур виборів з участю Дуди та Тшасковського.
Заміна в опозиції
Ці вибори запам'ятаються полякам довгими чергами - пандемія коронавірусу і велика активність привели до рекордної явки. Причому молодь навіть голосувала активніше за людей старшого віку - явка серед польської молоді склала 62%, а серед пенсіонерів - 56%.
Рафал Тшасковський спочатку взагалі не збирався брати участь у виборах. Опозиційна Громадянська платформа спочатку виставила на вибори Малгожату Кідаву-Блонську, віце-спікера Сейму, нижньої палати парламенту. В її кампанії було багато провалів, спочатку непогані рейтинги впали до показників на рівні 3-5% голосів виборців. Закінчилася її участь у виборах зверненням до своїх прихильників із закликом ігнорувати голосування. Коли вибори перенесли на червень, Платформа змінила кандидата, і це виявилося сильним ходом, який повністю змінив хід кампанії.
Тшасковський - 48-річний ліберал з Варшави. У 2018 році він виграв вибори мера Варшави. До цього ж він встиг попрацювати депутатом Європейського парламенту VII скликання (2009-2013), віце-міністром закордонних справ з європейських питань (2014-2015), депутатом Сейму VIII скликання (2015-2018).
EPA
Акція прихильників Тшасковського
Другий тур
Перемога у другому турі залежатиме від того, кому перетечуть голоси тих кандидатів, які вже закінчили участь у гонці.
Тшасковський відомий своєю боротьбою проти дискримінації сексуальних меншин. У лютому 2019 року, вже на посаді мера Варшави, він підписав так звану Хартію ЛГБТ - документ, що захищає права осіб з нетрадиційною сексуальною орієнтацією.
Це викликало роздратування в лавах консерваторів з PiS, які вбачають в подібних вимогах загрозу традиційній сім'ї. У червні 2020 року Анджей Дуда у своїй передвиборчій промові заявив, що ЛГБТ - це "ідеологія", яка більш руйнівна, ніж комунізм.
"Інтелігенція вже повірила Тшасковському, проте жителі маленьких міст і сіл, як і раніше, підтримують партію Качинського", - передрікає битву в другому турі перший президент посткомуністичної Польщі Лех Валенса.