Після поразки на муніципальних виборах французький лідер прибрав популярного серед населення главу уряду.
Уряд Франції на чолі з прем'єр-міністром Едуаром Філіппом в повному складі подав у відставку після великого успіху "зелених" на муніципальних виборах.
Тепер президент Франції Емманюель Макрон має намір переглянути політику, зробивши екологію одним з головних пріоритетів. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Макрон готується на другий термін
Макрон дав зрозуміти, що може відправити уряд у відставку після сенсаційного успіху французької партії Європа-Екологія-Зелені на комунальних виборах у Франції 28 червня.
За результатами голосування, представники "зелених" стануть мерами цілої низки великих міст країни, в тому числі Ліона, Марселя, Бордо і Страсбурга.
Після поразки своїх прихильників - партії Вперед, Республіка! - на муніципальних виборах Макрон заявив про намір змінити політику уряду. Однією з головних тем в його роботі тепер повинна стати "екологічна перебудова".
Крім того, ЗМІ повідомляли про розбіжності Макрона і Філіппа після того, як прем'єр-міністр переміг на виборах мера портового міста Гавр, який вже очолював в 2010-2017 роках. Згідно з французькою конституцією, Філіпп міг запропонувати кандидата на роботу мером, а сам продовжити роботу главою уряду.
Уряд Філіппа вирізнявся своєю гендерною збалансованістю - серед 22 членів кабінету було 11 чоловіків і 11 жінок. Крім того, він охоплював більшу частину французького спектра - серед міністрів були і ліві, і праві, і центристи.
Червневе опитування Ifop показало, що 43 відсотки французів підтримують Філіппа на чолі уряду, 33 відсотки виступили за його відставку.
Новим прем'єром став Жан Кастекс, колишній мер міста Прад на півдні Франції. З квітня він відповідав за стратегію виходу Франції з карантинного локдауна.
До цього призначення він тримався в тіні як політик, але в останні місяці став відомий як автор стратегії поетапного зняття карантинних заходів. До цього він був президентом Національного спортивного агентства і займався підготовкою літніх Олімпійських ігор в Парижі 2024 року.
У нього великий досвід роботи в соціальній сфері, зокрема Кастекс був співробітником Міністерства охорони здоров'я країни. У 2010 році він став радником із соціальних питань президента Ніколя Саркозі (2007-2012 роки). Був заступником генерального секретаря Єлисейського палацу.
За оцінками експертів, від 55-річного Кастекса навряд чи варто чекати радикальних кроків і, найімовірніше, він продовжить курс, взятий адміністрацією Макрона.
В його особі явно проявилося бажання президента мати на чолі уряду виконавця, а ні в якому разі не суперника. Протягом останніх двох років перед президентськими виборами його ніхто не повинен затьмарювати.
Емманюель Макрон перейшов рубіж половини свого президентського терміну, але не можна сказати, що цей період ознаменувався для нього народною любов'ю.
Тепер для нього настав час змін, першою з них стала відставка Філіппа, який користується популярністю серед виборців, незважаючи на болісні реформи.
Після приходу до влади Макрон швидко приступив до виконання своїх обіцянок. Однак зростання цін на паливо, яке уряд пояснював турботою про екологію, зміна трудового законодавства, позбавлення студентів пільг, повернення практики оподаткування пенсіонерів, скасування "солідарного податку на статок" обвалили його рейтинг.
На цьому тлі зародився рух жовтих жилетів, який супроводжувався погромами і протестами, а за Макроном закріпилося прізвисько Президент Багатих. Реалізувати свій новаторський курс йому не вдалося, та й в очах лівого виборця політик втратив привабливість.
Незважаючи на те, що Філіпп - правий республіканець і не голосував за Макрона, усі його ініціативи він підтримував і брав на себе удар, спілкуючись із жовтими жилетами і пояснюючи сенс непопулярних ініціатив Макрона.
Ще в травні прем'єр говорив, що в стосунках в президентом він "завжди відчував багато довіри", і висловив надію, що так буде завжди.
На тлі пандемії рейтинг Макрон злетів до 51 відсотка, і він, по всій видимості, націлився на другий термін і вирішив почати все з чистого аркуша, принісши в жертву свого "правого" соратника Філіппа, з яким асоціюються реформи, що викликали відторгнення у "лівих" і народні повстання.