Дуда святкує перемогу на виборах у Польщі
Чинний президент Польщі Анджей Дуда виграв другий тур президентських виборів і залишиться на посаді на другий термін.
У Польщі пройшли президентські вибори. Переміг чинний глава держави Анджей Дуда. Здавалося б, нічого дивного. Однак, по суті, країна розділилася навпіл. Перші екзит-поли показали перевагу Дуди над кандидатом від опозиції Рафалом Тщасковським у всього 0,8%, враховуючи статистичну похибку в 2% це давало надію на перемогу обом кандидатам.
І вперше в історії Польщі в недільний вечір обидва кандидати оголосили про свою перемогу.
"Ви бачили цю прекрасну явку - майже 70%? Виграти за такої явки чудово, спасибі моїм співвітчизникам", - вигукував з позиції переможця Дуда.
"Я впевнений, що ми переможемо! Потрібно тільки підрахувати голоси, як тільки їх підрахуємо, переможемо!", - не здавався Тшасковскій.
Корреспондент.net зібрав всі подробиці польського політичного трилера.
Розкол
Як заявила Державна виборча комісія Польщі, за підсумками підрахунку 99,69% протоколів Дуду таки підтримали 51,21% виборців, що прийшли на дільниці, Рафала Тшасковского - 48,79%.
Це означає, що Дуда виграв з перевагою майже в півмільйона голосів. При цьому чинний президент переміг у меншій кількості регіонів, ніж Тшасковський. За опозиціонера більше проголосували в дев'яти воєводствах, за чинного президента - в семи.
За Дуду голосували, в основному, сільські жителі і представники маленьких міст. За Тшасковського - жителі великих міст та агломерацій.
Виборець Дуди - старший, з меншими доходами і часто без вищої освіти. За Тшасковського краще голосує молодь і люди з вищою освітою.
Завдяки перемозі Дуді, правляча партія Право і справедливість (ПіС) зуміла зберегти свою монополію у владі на найближчі п'ять років. Однак, експерти прогнозують, що влада буде зустрічатися все з більшим опором суспільства. Президентські вибори показали: Польща розколенеа і поляризована. Майже половина поляків готова голосувати за будь-кого, аби не за владу.
Українське питання
Історичні питання у відносинах з Україною грають важливу роль для ПіС та виборців Анджея Дуди. Акцент на цій темі напевно збережеться.
Примітно, у виборчій кампанії не було розмови про іммігрантів, у тому числі, з України. ПіС хотів звернутися до питання біженців, але для цього не було жодних підстав. Анджей Дуда говорив про те, що Польща гостинно прийняла українців, але це не було темою кампанії.
Заради перемоги Дуда шукав голоси серед польських ультраправих і радикалів. А це поганий сигнал для України. Не виключено, що можливі нові конфлікти з Україною через історичні питання.
"Збільшенню радикалізму в Польщі сприятиме посилювана економічна криза. Ніхто точно не знає її масштабів - з часу початку пандемії коронавірусу уряд обмежувався лише обтічними формулюваннями, мовляв, Польща на тлі країн ЄС добре справляється. Однак уже відомо, що незабаром після виборів - через які дані з економіки залишалися таємницею - парламент буде переглядати бюджет цього року. Погіршення кон'юнктури для таких режимів, як ПіС, неминуче призводить до пошуку зовнішніх ворогів. І хоч у цій кампанії Україна і українці такими не стали (вищі держчиновники обійшли увагою навіть випав на 11 липня встановлений Пісом державний день пам'яті Волинської трагедії) - досвід попереднього правління партії Качинського показує, що в разі необхідності кризу з Україною можна забезпечити. Щоб потім спробувати з неї "вийти", оголосивши чергову перемогу на міжнародній арені", - вважає головний редактор порталу українців Польщі Простір Ігор Ісаєв.