У Білорусі після президентських виборів не вщухають акції протесту. У ланцюги солідарності по всій країні стають тисячі жінок. У статті DW про те, яких змін прагнуть білоруски та що для цього роблять.
"Сьогодні просто стало очевидніше, які у нас сильні та прекрасні жінки, але вони й раніше такими були", - впевнена мінський фотограф Катерина Ігнашевич. Вона залишила на певний час комерційні зйомки, щоб висвітлювати драматичні події в країні, що почалися після президентських виборів. 12 серпня Ігнашевич знімала акцію білоруських жінок, які вийшли на вулицю та вишикувалися у ланцюги солідарності, висловлюючи протест проти насильства білоруських силовиків.
До цього з 9 серпня, попри жорсткі затримання, тисячі білорусок поряд з чоловіками висловлювали своє обурення офіційними результатами голосування, вважаючи їх сфальсифікованими. У ЗМІ поширилось фото, на якому жінки різного віку стоять попереду колони демонстрантів, наче заслоняючи їх. Чому білоруски хочуть змін та що для цього роблять - три історії від DW.
"Над людьми знущаються та думають, що ми стадо"
"Люди були незгодні з результатами виборів, от і вийшли 9 серпня ввечері. І я незгодна, але куди я піду? Не можу залишити дітей. Якби я була впевнена, що з ними все буде гаразд, то, звісно, приєдналась би", - ділиться своїми думками 32-річна Вікторія, працівниця залізниці та багатодітна мати.
Жінка вирішила, якщо вона не може протестувати на вулиці, то принаймні розповідатиме про події друзям та колегам. Вікторія зареєструвалася на платформі "Голос" (ресурс для паралельного підрахунку голосів. - Ред.) та побачила, скільки людей підтримують Світлану Тихановську.
"Я йшла голосувати та вірила, що у нас будуть чесні вибори. Стільки людей було за Тихановську, а виграв чинний президент! Над людьми знущаються та думають, що ми стадо, яке нічого не розуміє", - обурюється Вікторія. Вона вважає, що чинна влада нічого не робить для підтримки молоді, а надбавки до пенсій для літніх людей - незначні: "Молодь виїжджає за кордон, тому що тут немає можливості заробити. Пенсії, звісно, підвищують, але зростають і комунальні платежі, ціни в магазинах. Що додали, те й відняли".
"Я дуже хочу змін у Білорусі"
26-річна фотограф Катерина Ігнашевич, яка спеціалізується також на зніманні відео, у ці дні відклала гламурні зйомки, щоб закарбувати хід білоруського післявиборчого протесту. До цього вона робила сюжети про платформу "Голос" та ініціативу "Чесні люди", записувала фінальне звернення об'єднаного штабу альтернативної кандидатки Світлани Тихановської.
Зараз неможливо бути поза політикою, народ настільки об'єднаний, що до цього не долучатися нереально, зауважує Катерина. Що стосується протестної активності білорусок, то тут вона впевнена, що жінки завжди були сильними, просто зараз це всі змогли побачити.
Свою політичну позицію Ігнашевич намагалася донести до родини, яка спершу не поділяла її переконань: "Мені було дивно дивитися на свою родину. Я дуже хочу змін у Білорусі, а рідні мене не розуміють". Але дівчині вдалося змінити думку її родичів: "Я відчула, що почалися зсуви, мама зареєструвалася на платформі "Голос". Зараз згадую, і сльози в очах - для мене це було дуже важливо. Я спілкуюся з батьками, і їм не байдуже, що відбувається в країні".
Катерина визнає, що не пригадує дня, щоб не брала із собою в місто сумку з речами на випадок затримання: "Після того, що відбувалося в Мінську, мені не страшно потрапити в СІЗО, страшніше бути покаліченою. Я не підтримую барикади та силові дії - йти на владу, використовуючи їхні методи, марно".
"Страшно, коли у "швидкій" замість водія - омонівець у балаклаві"
ІТ-спеціалістку Тетяну також не дивує політична активність білорусок: "Наші жінки завжди були сильними та розумними. Я захоплююсь і Світланою Тихановською, і Веронікою Цепкало, і Марією Колесніковою". Вона не приховує і своєї позиції - робить фото, пише пости в соцмережах, підтримує тих, кому потрібна допомога - і матеріально, і просто добрим словом.
Напередодні виборів 44-річна Тетяна ходила на мітинги Тихановської, правда, навіть на дозволених акціях не почувалася в безпеці: "Про всяк випадок попереджаєш родичів, колег, що можуть затримати. Одягаєш на мітинг футболку із символікою об'єднаного штабу, поверх кофту, тому що йти в такій майці містом страшнувато".
Автозаки - звична справа на вулицях, автозак перетворюється на громадський транспорт
Жінка вважає, громадяни Білорусі останніми днями виходять на вулиці, щоб просто заявити, що хочуть змін та нового президента: "Звичайна людина в Білорусі нічого не значить. На державному телебаченні нас називають бидлом, вівцями, кажуть, що нами хтось керує з-за кордону, але це не так. Просто в кожному з нас дозрів протест".
Тетяна хвилюється через те, що нині відбувається в країні. Її обурює невиправдана жорстокість збоку силовиків, зокрема, щодо простих перехожих, які не беруть участі в жодних протестах: "Автозаки - звична справа на вулицях, автозак перетворюється на громадський транспорт. Страшно, коли в "швидкій" замість водія бачиш омонівця в чорній балаклаві".
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet