Саміт ЄС щодо Білорусі: тиск на Лукашенка посилюєтьсяСюжет

Голови держав та урядів Євросоюзу зберуться у середу, аби шукати вихід із кризи в Білорусі з огляду на масові антиурядові протести. Можливий крок - суттєве посилення санкцій проти режиму Олександра Лукашенка.

Екстрені саміти, присвячені зовнішньополітичним питанням, відбуваються в Євросоюзі радше рідко. За з огляду на насильство з боку держави проти протестувальників у Білорусі такий саміт потрібен, сказав голова Європейської Ради Шарль Мішель у понеділок, 17 серпня. Через це він збирає голів держав та урядів країн ЄС до спільної зустрічі у форматі відеоконференції у середу, 19 серпня, аби чинити тиск на президента Білорусі Олександра Лукашенка. "Люди в Білорусі мають право вирішувати своє майбутнє та вільно обирати своє керівництво, - написав Мішель у своєму Twitter. - Насильство проти протестувальників неприйнятне та не може бути дозволене".

Запрошення до саміту з боку Мішеля - відповідь на вимоги Польщі та Чехії. Ще минулого тижня, коли міністри закордонних справ країн Євросоюзу зустрічалися для обговорення ситуації в Білорусі, вони вимагали зустрічі своїх шефів, аби надати заявами ЄС щодо Білорусі більше політичної ваги.

 Через Білорусь Шарль Мішель вирішив скликати позачерговий відео-саміт ЄС (архівне фото)

 

У понеділок із жорсткою критикою влади Білорусі виступили німецький та французький президенти Франк-Вальтер Штайнмаєр (Frank-Walter Steinmeier) та Еммануель Макрон. Штайнмаєр відзначив сміливість людей, які виходять з мирними протестами на вулиці білоруських міст. "Я апелюю до президента Лукашенка, аби він пішов шляхом діалогу. Робити ставку не на насильство, а на діалог. Я апелюю до білоруської армії, аби та не брала на себе гріх та не застосовувала насильство проти власного народу".

Перевірка виборів ОБСЄ?

Євросоюз не визнає результатів виборів президента Білорусі 9 серпня. Згідно з офіційними результатами, Олександр Лукашенко здобув на них 80 відсотків голосів. Опозиція закидає йому фальсифікації. Опозиційна кандидатка в президенти Світлана Тихановська змушена була виїхати до Литви та оголосила звідти про свою готовність взяти на себе керівництво країною. Деякі країни ЄС вимагають проведення повторних виборів у Білорусі за вільних та чесних умов.

Речник німецького уряду Штеффен Зайберт (Steffen Seibert) наголосив, що під час оцінки голосування роль має відігравати Організація з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). Адже до цієї організації входять як Білорусь і всі країни ЄС, так і Росія, а також США. На відміну від попередніх голосувань ОБСЄ не могла цього разу надіслати своїх спостерігачів до Білорусі. Німеччина зараз головує в ЄС та намагається виступити посередницею. Канцлерка Анґела Меркель (Angela Merkel) мала на вихідних розмови з різними партнерами, аби обговорити ситуацію, пояснив речник німецького уряду.

Темою саміту ЄС можуть стати жорсткіші санкції

Поки що ЄС однозначно не вимагав відставки президента Білорусі, який перебуває при владі 26 років. Це може статися в середу. Та для ухвалення рішень потрібні голоси всіх країн ЄС. Угорський уряд, який досі підтримував відносини з Олександром Лукашенком, може висловитися проти. Голова МЗС Угорщини Петер Сіярто ще минулого тижня закликав до кращого діалогу з Мінськом. Натомість президент Франції Еммануель Макрон, перебуваючи у відпустці на узбережжі Середземного моря, сказав, що ЄС має підтримати сотні тисяч білорусів, які мирно демонструють на підтримку свободи та суверенітету. Дипломати ЄС в Брюсселі кажуть, що сподіваються на потужний сигнал солідарності з опозицією Білорусі внаслідок саміту. "Ситуація розвивається дуже швидко, тому поспішний саміт був необхідний", - сказав один дипломат.

 Штайнмаєр відзначив сміливість людей, які виходять з мирними протестами на вулиці білоруських міст

 

Європейська служба зовнішньополітичної діяльності з минулої п'ятниці розробляє проєкт рішення голів МЗС країн ЄС про можливу заборону в'їжджати ЄС та економічні санкції проти відповідальних за прийняття рішень у Білорусі. Список осіб має бути сформований до кінця наступного тижня. ЄС спершу має з'ясувати, хто був прямо відповідальний за можливі фальсифікації та застосування насильства проти демонстрантів та затриманих. Чи буде в цьому списку й сам білоруський президент, поки що незрозуміло. Утім, німецька канцлерка цілком може уявити собі суттєво розширене коло людей, проти яких будуть спрямовані санкції, дав зрозуміти речник уряду Зайберт.

ЄС не хоче давати Росії привід

До 2016 року діяли санкції ЄС проти 173 осіб у Білорусі. Після тодішніх президентських виборів їх скасували, адже у ЄС побачили певні ознаки зближення Білорусі з Європою. Натомість її відносини з близьким союзником Росією здавалися дедалі складнішими. Білорусь останніми роками брала участь у різних програмах ЄС у рамках "Східного партнерства", зокрема щодо студентських обмінів та діалогу на тему правової держави. Так само обмежена співпраця ведеться і з НАТО, хоч Білорусь і є тісно пов'язаною у військовому плані з Росією.

Але тепер білоруський президент закидає Нідерландам, Польщі та Україні, що вони, мовляв, керують протестами ззовні. Опозиційна лідерка діє, перебуваючи в екзилі в Литві. "Ми повинні уникати всього, що може послужити приводом для Росії якимсь чином військово втрутитися в конфлікт. Нам не потрібна друга Україна", - сказав один дипломат ЄС, який побажав бути неназваним.

У понеділок Білорусь уже розпочала військові навчання на своєму західному кордоні. Президент Лукашенко, якого американський президент Джордж Буш молодший колись назвав останнім диктатором Європи, заявив, що НАТО буцімто стягує війська до Польщі, Литви та Латвії, аби залякати Білорусь. Речниця НАТО одразу ж на вихідних відкинула звинувачення. "Військова присутність НАТО у східних країнах-членах не є загрозою ні для кого, - сказала вона. - Вона є однозначно оборонною, адекватною та націленою на запобігання конфліктам та збереження миру".

Джерело: Українська служба DW

Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet