Шведська стратегія щодо введення м'яких обмежень повинна стати зразком для інших країн, говорять в організації.
Всесвітня організація охорони здоров'я поставила
стратегію Швеції з боротьби з пандемією коронавірусної інфекції в приклад для інших країн у довгостроковій перспективі.
З початком пандемії шведська влада вирішила не вводити жорстких карантинних заходів, чим викликала критику з усього світу, у тому числі у самій ВООЗ. Тоді говорили, що шведи
"принесли в жертву старих" заради економіки.
Смертність у Швеції за підсумками першого півріччя побила 150-річний рекорд, але економіка все одно показала найсильніше за останні 40 років скорочення. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Що потрібно перейняти у Швеції
Стратегія Швеції із введення м'яких обмежень у якості боротьби з пандемією коронавірусної інфекції повинна стати зразком для інших країн у довгостроковій перспективі, заявив спецпосланець ВООЗ, доктор Девід Набарро в інтерв'ю новозеландській радіостанції Magic.
За його словами, ключем до перемоги над COVID-19 служить довіра між владою і населенням. У Швеції, говорить Набарро, "уряд виявився здатним довіритися суспільству, а суспільство змогло довіритися уряду".
Жорсткий карантин служить "грубим інструментом", який серйозно б'є по доходах громадян і малому бізнесу, підкреслив спецпосланець організації.
При цьому Набарро вважає, що спільнотам в цілому варто виходити з карантину тільки тоді, коли ситуація вже взята під контроль і є система, що дозволяє обмежувати нові спалахи інфекції.
"Але навіть у цьому випадку може часом знадобитися обмежити свободу пересування громадян на невеликі терміни", - говорить він.
Спочатку у ВООЗ вважали, що Швеція робить величезну помилку, не вводячи карантин. Її на початку червня визнав і головний епідеміолог країни Андерс Тегнелл. За його словами, такий підхід призвів до надто великої кількості смертей, також він заявив, що країні слід ввести більш суворі обмеження.
Тегнелл зазначив, що більш правильним був би усереднений підхід "між тим, що зробила Швеція, і тим, як вчинили інші країни".
Самоізоляція у Швеції носила рекомендаційний, а не обов'язковий характер. На місці обмежувальних заходів було вжито лише заборону масових заходів, заборону відвідування будинків престарілих та переведення студентів на дистанційне навчання.
При цьому від шведів не вимагається і не вимагалося носити маски в громадських місцях, а якщо вони подорожували в місця, де фіксувався спалах пандемії, їх не змушували після приїзду 14 днів сидіти на карантині.
Спочатку шведи хотіли, щоб у населення виробився колективний імунітет. Для цього, за підрахунками вчених, необхідно, щоб перехворіли близько 60 відсотків населення. Говорили, що у Швеції без карантину заразяться дві третини населення, але в Стокгольмі, наприклад, захворіли тільки 20 відсотків.
Згідно з даними ВООЗ, до 1 вересня у Швеції коронавірус виявлений у 84,3 тисячі осіб, померло понад 5,8 тисячі.
За показником смертності країна обігнала і найближчих сусідів, і країни з великою кількістю інфікованих. За даними порталу Worldometer, Швеція входить у першу десятку країн світу з найбільшою кількістю померлих від COVID-19 з розрахунку на один мільйон населення.
Шведську модель також вибрала Британія, але передумала через два тижні і ввела дуже строгий карантин. Незважаючи на це, ву Великобританії показник захворюваності та смертності виявився одним з найвищих.
Виробити колективний імунітет вирішив і президент Білорусі Олександр Лукашенко. Його ставлення до коронавірусу, як кажуть експерти, стало однією з причин масових протестів у Білорусі.
За попередніми даними шведського статистичного відомства SCB, у другому кварталі 2020 року ВВП Швеції в порівнянні з попереднім кварталом скоротився на 8,6 відсотка. З іншого боку, у порівнянні з другим кварталом 2019 року спад шведської економіки склав 8,2 відсотка.
Це найсерйозніший спад за останні 40 років, однак шведська економіка за час пандемії втратила у два рази менше в порівнянні з іншими країнами Європи, де жителі дотримувалися строгого карантину, пише Trading Economics.
Так, за даними Статуправління європейських держав, у середньому в країнах Євросоюзу ВВП просів на 15 відсотків. У США ситуація ще гірша - там ВВП упав на 33 відсотки.