Зараз життя в країні, яку колись називали "Швейцарією Близького Сходу", стало катастрофічним.
Президент Франції Еммануель Макрон знову відвідав Ліван через кілька тижнів після потужного вибуху у порту Бейрута, який знищив півміста і ліванську економіку. Макрон, як і обіцяв, повернувся, щоб перевірити просування політичних і економічних реформ у країні. Корреспонден.net розповідає подробиці.
Випробувальний термін від Макрона
Вибух в порту Бейрута 4 серпня завдав збитків у 15 мільярдів доларів. Міжнародне співтовариство висловило готовність надати країні допомогу, проте європейські лідери наголосили, що умовою для інвестицій повинні стати глибокі економічні реформи.
"Інвестори не хочуть, щоб їхні гроші розтеклися по темних каналах, яких, на жаль, безліч у Лівані", - говорив міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас.
Президент Франції Еммануель Макрон був першим іноземним лідером, який відвідав Бейрут після руйнівного вибуху. В той візит місцеві жителі благали "не давати грошей корумпованому уряду".
Тепер Макрон погрожує владі санкціями, якщо вона не розпочне реформи. За кілька годин до прибуття французького лідера президент Лівану вирішив змінити прем'єр-міністра на компромісного дипломата Мустафу Адіба, який до цього був послом в Німеччині.
Вступивши на посаду, Адіб заявив, що в Лівані "необхідно за рекордний час сформувати уряд і негайно почати приводити в життя реформи". Крім іншого, він пообіцяв докласти зусиль, щоб країна отримала міжнародну фінансову допомогу.
Його попередник протримався на посаді трохи більше півроку. Останнім часом в країні все частіше проходили масові антиурядові виступи. Каталізатором загострення політичної ситуації в Лівані став вибух у порту Бейрута.
На тлі події тисячі ліванців вийшли на антиурядовий мітинг з вимогами реформ. Згодом він переріс у масові заворушення. Протестувальники, зокрема, звинувачували правлячу коаліцію Лівану в тому, що корупція і некомпетентність уряду стали однією з причин трагедії.
Ліван, як і його столиця, став занурюватися в хаос задовго до руйнівного вибуху. У жовтні минулого року сотні тисяч людей по всій країні вийшли на акції протесту через економічну кризу: податки зростали, купівельна спроможність національної валюти знижувалася, збільшувалася кількість безробітних, особливо серед молоді.
Каталізатором протестів стала втома молоді від того, що країною як і раніше правлять релігійні групи, які ще в 1990 році домовилися розділити владу між собою, щоб припинити 15-річну громадянську війну. Про політичну систему в матеріалі Що врятує Ліван.
Спочатку протести мали абсолютно мирний характер. Учасники акцій обіймалися з солдатами і поліцейськими, які стояли в загородженні, але водночас блокували основні автодороги Лівану.
Прем'єр-міністр пішов у відставку, і весь світ захоплювався мирною революцією. Однак економічна ситуація в країні продовжувала погіршуватися, оскільки вибори не проводилися, а порожні посади займалися "виконуючими обов'язки", які не змінювали суть влади в Лівані.
Невдоволення громадян наростало. Дії уряду, пов'язані з пандемією коронавірусу, викликали ще більший гнів протестувальників. Навіть до пандемії безробіття серед молоді досягало 40 відсотків.
Багато ліванців активно працюють за кордоном, але кордони були закриті, авіарейси скасовані. На площах почали палити покришки, а автомагістралі перекривати барикадами.
Військові і поліція безуспішно намагалися встановити порядок, і до початку серпня ділове і політичне життя в Бейруті фактично було паралізоване. Потім стався вибух, який зруйнував порт, через який Ліван імпортує практично все необхідне, а також елеватор зі стратегічним запасом зерна.
Життя в країні, яку колись називали "Швейцарією Близького Сходу", стало катастрофічним, пише німецьке видання Süddeutsche Zeitung.
"Електромережа дає лише кілька годин енергії на день, одночасно мільярди зникають у державній електропостачальній організації. Вулиці захаращені сміттям, тоді як вже кілька десятиліть обговорюється нова система його утилізації", - пише видання.
Валюта за кілька місяців втратила 80 відсотків своєї вартості. Ліванський фунт продовжує падати, поки ціни щодня зростають. Майже половина шестимільйонного населення Лівану живе в бідності.
"Як можна відновити і провести необхідні ремонтні роботи в місті, де навіть представники середнього класу намагалися на сайтах обміну товарами здобути в обмін на телевізор упаковку ліків або підгузків, уявити важко", - зазначає видання.
У доповіді Економічної та соціальної комісії ООН для Західної Азії, опублікованій минулого тижня, говориться, що через руйнування порту, обвал нацвалюти і зростання рівня бідності та безробіття, більш як 50 відсотків ліванців можуть почати відчувати брак продуктів харчування до кінця року.
Макрон прибув до Бейрута пізно ввечері в понеділок. Його візит приурочений до 100-річного ювілею Лівану. Після розпаду Османської імперії в результаті Першої світової війни він був оголошений окремою державою і переданий під управління Франції за мандатом Ліги націй. Реальну незалежність Лівану отримав у 1943 році.
Однак Макрон приїхав не тільки і не стільки відзначати історичну річницю, скільки бути посередником в переговорах між політичними силами Лівану про шляхи виходу з нинішньої кризи.
Візит Еммануеля Макрона викликав чимало критики. Багато хто сприйняв цей жест, як втручання Франції у справи своєї колишньої підмандатної території. Однак прості ліванці покладають чимало надій на допомогу французької влади.
"Я повинен переконатися, що сформований уряд буде служити народу і буде здатний провести реформи для боротьби з корупцією, виправлення сектора енергетики, роботи порту, центрального банку та банківської галузі", - сказав французький лідер.
За добу в Бейруті Макрон встиг поговорити з колишнім прем'єром Саадом Харірі, двічі поговорити з Ауном, зустрітися з іншими провідними політиками, проінспектувати порт і одну з лікарень, де йому поскаржилися на неефективний розподіл ліків, що надсилаються в країну.
Він також взяв участь в урочистостях з нагоди створення Великого Лівану, в тому числі посадив кедрове дерево, яке є символом країни.
За словами Еммануеля Макрона, він дає політичному класу Лівану "випробувальний термін" до кінця жовтня, інакше Ліван залишиться без міжнародної фінансової допомоги, а ліванські політики, викриті в корупції, опиняться під санкціями.
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet