Фото: 24 Канал
Салазар у кінці свого життя
Антоніу ді Олівейра Салазар правив Португалією 40 років, він встановив правий диктаторський режим, який проіснував найдовше в Європі.
У контексті протестів проти режиму Олександра Лукашенка в Білорусі, який править країною вже 26 років, у світі все частіше згадують португальського диктатора Антоніу Салазара. Він керував Португалією 40 років. Університетський професор вивів країну з глибокої економічної кризи, зумів зберегти нейтралітет у Другій світовій війні, але так і не перелаштувався на нові виклики сучасності.
Корреспондент.net згадує режим Салазара.
Покликали військові
У 1920-х Португалія була однією з найбідніших країн Європи. Владу захопили військові і запросили на посаду міністра фінансів професора-економіста з університету Коїмбри, відомого своїми консервативними поглядами.
У 1928 році Антоніу ді Олівейра Салазар заступив на пост, різко скоротив бюджетні витрати і швидко домігся фінансової стабілізації. Португалія стала поступово виходити з економічної кризи, виплатила зовнішній борг і перемогла інфляцію.
"Його постать влаштовувала промислових магнатів, влаштовувала аристократію і простий люд, підходила для армії і духовенства. Потім він сказав: я не граю в політику, я працюю в уряді", - пояснює успіх Салазара португальський політолог Жейме Пінту.
За п'ять років Португалія, яка раніше купувала хліб за кордоном, уже експортувала свою пшеницю.
Диктатор - прем'єр
У 1932 році Салазар став прем'єр-міністром. У 1933 році була прийнята нова конституція Португалії, яка давала Салазару як прем'єру практично необмежені права, встановлюючи правий авторитарний режим у країні. Більшість істориків характеризують правління Салазара як диктатуру. Однак анархічна республіканська ера 1910-1926 років привела до того, що і армія, і церква, і монархісти, і аристократи, і праві вважали за краще режим Салазара попереднім республіканським урядам. Згодом режим Салазара став підтримувати середній клас, особливо консервативне селянство.
Ідеологія Салазара Естадо Ново - Нова Держава - заснована на християнській соціальній доктрині. Її оголосив у кінці XIX століття Папа Леон XIII в енцикліці Рерум Новарум. Це була свого роду відповідь на класову боротьбу, придуману Карлом Марксом. Церква давала своє бачення розвитку справедливої взаємодії робітників і роботодавців. У корпоративній державі місце політичних партій та профспілок займали міжкласові галузеві об'єднання. Головне завдання яких - не помінятися місцями, а в симбіозі працювати на результат.
Правлячою і єдиною партією був Національний союз (який вважався не партією, а загальнонаціональним рухом). Значну роль в управлінні відігравала державна воєнізована організація Португальський легіон. Перший глава Португальського легіону - професор-економіст Жуан Кошта Лейте - був найближчим сподвижником і довіреною особою Салазара.
Однією з опор режиму Салазара була таємна поліція PIDE. Хоча в країні формально не існувало смертної кари, агенти PIDE розправлялися з неугодними без суду і слідства. Тюрма Таррафал на островах Кабо-Верде перетворилася на своєрідний табір смерті, де ув'язнені вмирали від хвороб і тортур. За приблизними підрахунками, за сорок років диктатури жертвами політичних репресій стало близько 30 тисяч осіб. Це набагато менше, ніж за правих режимів в Іспанії, Німеччині та Італії, тому правління Салазара іноді називають м'якою диктатурою.
Пережив війну
Салазар зберіг нейтралітет Португалії під час Другої світової війни. Він успішно торгував з обома сторонами вольфрамом - стратегічними металом, необхідним для військової промисловості. У підсумку золотий запас Португалії зріс приблизно в сім разів - з 63,3 мільйона доларів у 1938 році до 438 млн в 1946-му.
Під час війни в Португалії разом зі своїми капіталами ховалися основні королівські сім'ї Європи. Гарантії беззаперечно дотримувалися. Інвестиції зростали, економіка теж - країна розвивалася.
Португалія була прийнята в НАТО в 1949 році.
Помер своєю смертю
У 1968 році стан здоров'я Салазара було серйозно підірвано інсультом, спровокованим падінням із шезлонга, і 27 вересня 1968 року його було усунуто від державних справ. Сам же Салазар до кінця своїх днів так і не дізнався про це, міністри звітували перед ним і робили вигляд, що він, як і раніше, керує країною. Спеціально для нього навіть випускали в одному екземплярі газету, яка подавала йому тільки правильні новини.
Салазар помер 27 липня 1970 року. Його режим упав через чотири роки.