Меркель зустрілася з Тихановською
Лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська внесена в базу розшукуваних осіб МВС Росії, але хоче запросити в посередники на переговорах з Олександром Лукашенком Володимира Путіна.
У Білорусі вже два місяці протестують проти Олександра Лукашенка, але акції починають вже затихати. Багато в чому через те, що протестувальникам так і не вдалося сформувати власні координаційні органи, на протестах не з'явилося лідерів, а тих, хто хоч трохи претендував на цю роль, або посадили в тюрму, або вислали з країни.
Як, наприклад, Світлану Тихановську, яку видворили з Білорусі до Литви. Вона називає себе лідером опозиції і національним лідером Білорусі. При цьому обраним президентом її не визнають на Заході, і сама себе вона такою не вважає.
Чим зараз займається Тихановська?
Зустрічі з лідерами Європи
Наприкінці вересня Тихановська в Литві зустрілася з президентом Франції Емманюелем Макроном. Основною темою бесіди стала можливість організації нових виборів президента Білорусі.
"Дуже важливо, що європейські країни не залишилися байдужими до того, що відбувається в Білорусі. Франція, як одна з найстаріших демократій, чудово розуміє нас. Тому я збираюся нагадати пану Макрону про нашу головну мету - нові вільні і демократичні вибори, які повинні відбутися протягом цього року", - говорила тоді Тихановська.
Макрон оголосив, що не вважає Олександра Лукашенка легітимним президентом Білорусі, і запропонував тому піти у відставку, але і Тихановську французький лідер президентом не визнавав. Лукашенко порадив Макрону самому піти у відставку.
6 жовтня Тихановська зустрілася вже з канцлером Німеччини Анґелою Меркель. Під час бесіди Тихановська підкреслила, що протести в Білорусі - це не боротьба проти Росії чи Європи, а наслідок внутрішньобілоруської кризи, і відзначила, що головна мета зараз - проведення нових виборів. Зустріч тривала 45 хвилин. За словами Тихановської, вона розповідала про триваючі протести і репресії в Білорусі, зростаючу кількість політв'язнів.
Тихановська в Берліні // EPA
Тихановська також зауважила, що білоруський народ чекає від Європи інвестиційну підтримку, допомогу незалежним медіа та громадським організаціям.
Перед офіційною зустріччю Тихановська подякувала владі Німеччини за проявлений інтерес до політичних подій у Білорусі. Лідер опозиції відзначила, що Анґела Меркель дуже залучена в те, що відбувається в Білорусі, і вона дійсно могла б допомогти вирішити нинішню кризу. Світлана додала, що просила Меркель взяти на себе роль лідера в цьому процесі.
Відносини з Росією
Тихановська називала президента РФ Володимира Путіна мудрим керівником. І одночасно закликала його не втручатися у внутрішні справи Білорусі і відмовитися від підтримки для Лукашенка.
При цьому Тихановська вважає, що президент РФ Володимир Путін повинен бути одним з медіаторів на переговорах опозиції з режимом Олександра Лукашенка.
"Ми хочемо запросити його (Путіна), щоб він був медіатором разом з лідерами інших держав, щоб простимулювати діалог між нинішньою білоруською владою і народом. Ми хочемо вирішити цю проблему, але ми хочемо розв'язати цю проблему самі", - заявила Тихановська.
При цьому в Росії Тихановську оголосили в розшук. Справа в тому, що в розшук вона була оголошена в Білорусі, але він також буде здійснюватися і в Росії, так як мова йде про міждержавний розшук. У Білорусі Тихановську звинувачують за статтею про заклики до дій, спрямованих проти національної безпеки.
У базу розшукуваних осіб МВС Росії також доданий колишній головний редактор опозиційного телеграм-каналу Nexta Роман Протасевич.
За статтею про заклики до дій, спрямованих проти національної безпеки, у Білорусі також переслідують соратників Тихановської - членів Координаційної ради опозиції Максима Знака і Марію Колесникову.
Діалогу не буде
Експерти звертають увагу на те, що взаємодія з представниками опозиції в інших країнах - прийнята в європейських державах практика. Наприклад, ще в 2006 році Анґела Меркель зустрічалася з єдиним кандидатом на пост президента Білорусі від демократичних сил Олександром Мілінкевичем.
"Тому контакт з Тихановською - це європейська традиційна політика. Цілком очевидно, що Москва не буде вести з нею діалог хоча б тому, що Росія вже де-факто і де-юре визнала президентом Олександра Лукашенка", - вважає російський політолог Дмитро Болкунець.