Фото: DPA
Слідчі на місці вбивства Хангошвілі у Берліні, серпень 2019
У Берліні цього тижня розпочався гучний процес у справі про вбивство чеченського польового командира Хангошвілі. Однак це далеко не єдина загадкова смерть опонента Кремля закордоном.
У судовому процесі щодо вбивства колишнього чеченського польового командира Зелімхана Хангошвілі йдеться про набагато більше, ніж про конкретний випадок. Німецька прокуратура намагається довести, що вбивство у центрі Берліна - акт державного тероризму, замовлений і здійснений за наказом російської влади. Водночас це далеко не перший, пов'язуваний із Москвою, випадок загадкового вбивства або замаху за останні роки. Досі, однак, однозначно довести російський слід вдавалося рідко.
З 2006-го року західні спецслужби виходять з того, що російські агенти, як і у минулому, не обмежують поле своєї діяльності кордонами Російської Федерації. Усвідомлення цього прийшло після смерті у Лондоні колишнього співробітника ФСБ Олександра Литвиненка, отруєного радіоактивним Полонієм-210. Великобританія і досі домагається екстрадиції двох, пов'язаних зі смертю Литвиненка, громадян Росії.
Окрім замовних вбивств, на Заході Росію звинувачують і в організації хакерських атак та втручання у перебіг виборів. Список закидів на адресу Москви за останні 5 років лише розростався. DW пригадує найгучніші справи.
2015: Хакерська атака на Бундестаг
"Цифрове рейдерство" - саме так німецькі ЗМІ називали хакерську атаку на сервери депутатів німецького парламенту, що сталася на весні 2015 року. За кілька тижнів хакери встигли скопіювати тисячі електронних листів та документів німецьких депутатів, постраждало і бюро канцлерки Анґели Меркель (Angela Merkel). За висновками німецьких спеціалістів, за атакою стоїть російська військова розвідка ГРУ.
2016: Втручання в американські вибори
У ході президентської кампанії у США 2016 року російські хакери, як вважають, здійснили численні хакерські атаки з метою вплинути на результати виборів. Крім того, на виборців намагалося впливати і "Агентство інтернет досліджень" зі Санкт-Петербурга, більш відоме як "Фабрика тролів". Його агенти масово поширювали у популярних соцмережах інформацію, принаймні частково фальшиву. Різні міжнародні дослідження вважають головною метою масового використання тролів спробу налаштувати консервативних виборців проти кандидатури Гілларі Клінтон з тим, щоби підірвати її електоральне ядро. Власника петербурзької "Фабрики тролів" вважають наближеною до президента Володимира Путіна особою.
Карикатура Сергія Йолкіна про російських хакерів
Зламане електронне листування Клінтон вказало на прямі сліди діяльності російських спецслужб. 2018 року спецпрокурор Роберт Мюллер вказав на 12 співробітників ГРУ, відповідальних за злам пошти Клінтон. За кілька днів президент США Дональд Трамп підтвердив факт російського втручання у вибори. До того часу Трамп заперечував факт втручання. Його російський колега Володимир Путін досі цей факт заперечує.
2016: Спроба путчу у Чорногорії
У травні 2019 року Верховний суд Чорногорії визнав 14 осіб винними у спробі здійснити у 2016 році державний заколот у цій балканській країні з метою саботажу приєднання Чорногорії до НАТО. Двоє із засуджених - громадяни Росії, співробітники ГРУ. До країни вони прибули за фальшивими паспортами. Самі засуджені відкидали свою провину. Офіційна Москва також заперечувала будь-яке втручання у політичне життя Чорногорії.
2018: Отруйна бойова речовина, перша серія
У березні 2018 року російського подвійного агента Сергія Скрипаля та його дочку знайшли непритомними на лавці у невеликому англійському місті Солсбері. Британські слідчі встановили, що Скрипалі мали контакт із нервово-паралітичною речовиною "Новичок". Цю бойову речовину розробили в СРСР у 1970-х роках. Уряд Великобританії звинувачує Росію в організації замаху на Скрипалів. Міжнародні слідчі із Організації із заборони хімічної зброї (ОЗХЗ) підтвердили висновки британської експертизи. В організації нападу підозрюють агентів ГРУ. Москва традиційно заперечила свою причетність до отруєння.
2020: Отруйна бойова речовина, друга серія
20 серпня 2020 року на борту літака, що летів рейсом Омськ-Москва, стало зле лідерові російської опозиції Олексію Навальному. Після лікування в Омську його транспортували до берлінської кілініки Charité, де підтвердилась підозра отруєння "Новичком". Після слідчих дій у готельному номері у Томську, де жив Навальний, російська влада заявила про відсутність потреби у розслідуванні з огляду на відсутність складу злочину. Команда Навального вважає, що "Новичок" міг міститися на пляшці з мінералкою у готельному номері. У Кремлі доказів отруєння не бачать.
Спецгрупа із дестабілізації Заходу
У Європі припускають, що у російських спецслужбах створено спеціальну групу з 15-20 агентів під кодовим номером "29155". За даними групи розслідувачів Bellingcat, ці агенти також "засвітилися" у ході заворушень у Молдові та під час анексії Криму у 2014-му, а також були причетними до хакерських атак на Всесвітнє антидопінгове агентство (WADA), втручання у референдум щодо Brexit у Великобританії та нелегітимний референдум щодо незалежності іспанської Каталонії у 2017-му.
Лише у 2019-му з'ясувалося, що часткова ця група вела діяльність із французьких Альп. Зокрема, туди ведуть сліди отруєння Скрипалів. Питання про причетність групи "29155" до вбивства грузинсько-чеченського польового командира у Берліні наразі залишається відкритим.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet