Вимога влади знищити все поголів'я цих ссавців у країні виявилася незаконною. Зараз готують законопроект.
Влада Данії вирішила знищити всіх норок на фермах після того, як у цих тварин знайшли мутацію коронавірусу SARS-CoV-2, яка може поширюватися серед людей. Пізніше чиновники заявили, що це рішення є помилковим.
Однак вони жалкують не про знищення тварин, а про те, що у них не було юридичних підстав вимагати цього від фермерів. Зараз у Данії готують відповідний законопроект. Корреспондент.net розповідає подробиці.
"Хто носить хутро, риє могилу собі й оточенню"
Коронавірус вражає ссавців. Він виявлений в організмі кішок, собак, норок і тхорів. Більшість тварин переносять вірус без будь-яких симптомів і не можуть заразити людину. Однак доведено, що норки і їхні родичі тхори можуть передавати SARS-CoV-2 людям.
6 листопада данський Державний інститут з боротьби з інфекційними захворюваннями заявив, що мутований коронавірус отримали від норок понад 200 осіб.
До цього, ще 4 листопада, прем'єр-міністр Данії Метте Фредерікса повідомив про рішення уряду знищити всіх норок на фермах його країни.
Данія вважається найбільшим у світі виробником хутра норки. На 1 139 фермах у країні живуть до 17 мільйонів особин цих ссавців. За минулий тиждень тварин убили на 67 фермах.
10 листопада міністр продовольства, сільського господарства та рибальства Данії Могенс Йенсен заявив данському телебаченню, що уряд не має юридичних підстав для того, щоб вимагати від фермерів убити всіх норок - як хворих, так і здорових.
Наявна правова база, за словами міністра, дозволяє владі вимагати знищення тварин тільки на заражених звірофермах і в радіусі 7,8 кілометра від них.
"Ми помилилися. Немає ніяких юридичних підстав вимагати від заводчиків норок забити тварин за межами створених зон. У нас повинні бути повноваження, якщо ми хочемо цього вимагати", - сказав Йенсен.
Пізніше в коментарі агентству Reuters міністр висловив жаль з приводу "відсутності ясності" в початкових інструкціях, даних фермерам.
"Я беру на себе відповідальність за те, що відбувається в моєму міністерстві. Інакше і бути не може", - заявив Йенсен.
Мова йде не про жаль з приводу вбивства тварин, а про відсутність правових норм. В уряді закликали заводчиків продовжити вбивство норок.
Законопроект, який дозволить приймати такі рішення, зараз в три читання розглядає парламент країни, повідомив міністр.
Крім Данії, заражені новим коронавірусом норки
виявлені ще в п'яти країнах: Іспанії, Італії, США, Нідерландах і Швеції, повідомляється на сайті Всесвітньої організації охорони здоров'я.
Під керівництвом вірусолога Маріон Коопман з медичного центру Роттердамського університету Еразма спалах коронавірусу був детально вивчений на 16 перших фермах з розведення норок. У 66 співробітників і 11 бродячих кішок знайшли той самий варіант коронавірусу, що і у норок, від яких він їм передався.
В останні місяці і в Нідерландах було вбито газом величезну кількість норок - близько 2,4 мільйона особин. В Іспанії раніше знищили 100 тисяч норок.
У всіх випадках, вважають у ВООЗ, вірус спочатку передався тваринам від людей. Однак, вказує організація, існує ймовірність і зворотної передачі.
Влада різних країн намагалася зупинити поширення вірусу серед норок й іншими методами, в тому числі забороняючи переміщення тварин між фермами, але інші стратегії не дали результату.
Варто також відзначити, що норок вбили б у будь-якому випадку, оскільки саме це і відбувається на фермах - їх вирощують для хутра.
Корреспондент.net неодноразово писав про загрози, які людству несуть тваринницькі ферми: це і викиди парникових газів, і забруднення води і ѓрунту, й антибіотикорезистентність.
У 2020 році стало зрозуміло, що зростання споживання людиною продуктів тваринного походження може призводити до катастрофічних вірусних епідемій. Детально про це читайте в матеріалі
Менше м'яса: як зупинити майбутні пандемії.
Після поширення всередині популяції тварин вірус може повернутися до людини у разі близького контакту з норками вже в мутуваному вигляді.
Це може зробити вакцини безглуздими, оскільки вони не зможуть захистити від мутованого штаму.
"Той, хто носить хутро, риє могилу собі й оточенню", - цитує німецьке видання Tageszeitung експерта організації з прав тварин PETA Йоанну Фуос.
Наукою давно доведено, що на цих фермах, де на маленькій площі живе багато тварин, постійно відбувається мутація таких збудників, кажуть в організації.
Наприклад, єнотовидні собаки підозрюються в тому, що стали переносниками вірусу SARS, який вбив сотні людей у 2002-2004 роках. Єнотовидні собаки також масово утримуються на фермах у тісних клітках.
"Це жахлива і незрозуміла практика, тим більше що сьогодні є штучні хутра, які на перший погляд майже не відрізняються від натуральних. Хутра не потрібні нікому з нас", - зазначає Фуос.
Що стосується домашніх тварин, то дослідження Федерального науково-дослідного інституту з вивчення здоров'я тварин й Інституту імені Фрідріха Леффлера в Німеччині показали, що більшість з них практично несприйнятливі до коронавірусу нового типу.