Колесникова перебуває у в'язниці
Конституційну реформу, яку запропонував білоруський лідер, Колесникова назвала "спробою режиму обдурити людей".
Один з лідерів білоруської опозиції Марія Колесникова заявила, що діалог з президентом Білорусі Олександром Лукашенком можливий тільки в чесних і рівних умовах: на свободі, добровільно і з чітко визначеними цілями. Про це вона сказала інтерв'ю журналу Der Spiegel, пише РБК 29 листопада.
"Поки ми в заручниках у в'язниці, діалог не має сенсу. Білоруське керівництво має в першу чергу задовольнити основні вимоги нашого народу: відпустити політв'язнів і почати розслідування злочинів, скоєних проти народу", - сказала Колесникова.
Конституційну реформу, яку запропонував Лукашенко, вона назвала "спробою режиму обдурити людей".
Видання зазначає, що Колесниковій вдалося передати свої відповіді Der Spiegel з в'язниці лише через кілька спроб протягом тижнів. Їх передала співкамерниця опозиціонерки через свого адвоката.
За словами Колесникової, її позбавили права на захист, і вона не могла не тільки особисто поговорити з адвокатом, а й написати йому. Крім того, вона заявила, її закрили на "фальшивий карантин", який тривав не десять днів, а три тижні.
Колеснікову також запитали, чи запрошували її на зустріч з Лукашенком. 10 жовтня президент відвідав заарештованих білоруських опозиціонерів у СІЗО.
"Увечері 9 жовтня у мене була розмова з двома невідомими чоловіками <...>. Вони були ввічливі, але не хотіли називати своїх справжніх імен. Вони задавали мені багато питань про мою сім'ю, друзів і колег, а також про мене. Формат цього так званого запрошення мене не влаштував. Я вважаю такі анонімні відвідування образливими", - розповіла вона.
Колесникова говорить, що після цього вона попросила у тюремного керівництва надати інформацію про відвідування. Їй відповіли, що відеозапису відвідування немає і персонал про це нічого не знає.
Раніше 29 листопада на акціях протесту в Білорусі затримали 179 осіб. Затримання проходили в Мінську, Боровлянах, Лісовому, Дзержинську, Жодіно, Могильові, Вітебську, Гродно і Бресті.
У деяких випадках силовики при розгоні застосовували сльозогінний газ і, імовірно, світлошумові гранати.