Марія Колесникова пробуде в слідчому ізоляторі ще два місяці, вирішив суд Мінська. Тим часом правозахисники повідомили про засудження понад 100 людей за справами, що мають політично вмотивований характер.
Члена президії Координаційної ради білоруської опозиції Марію Колесникову залишають у слідчому ізоляторі ще на два місяці. Про це в середу, 6 січня, повідомив офіційний телеграм-канал експретендента на пост президента Білорусі Віктора Бабарика.
"Слідство продовжило захід ув'язнення у вигляді тримання під вартою ще на два місяці", - йдеться в повідомленні.
Колесникова була затримана 8 вересня минулого року на білорусько-українському кордоні. За версією, поширеною пресслужбою Держприкордонкомітету Білорусі, вона разом з представниками ради опозиції Іваном Кравцовим й Антоном Родненковим намагалася прорватися через кордон і її виштовхнули із салону автомобіля.
Натомість Кравцов і Родненков пізніше заявили на пресконференції в Києві, що Колесникова порвала свій паспорт і залишила автомобіль під час примусової депортації.
Європарламент присудив Колесниковій разом з іншими членами Координаційної ради білоруської опозиції премію імені Сахарова за внесок у боротьбу за права людини.
Понад 100 засуджень за політично вмотивованими справами
Водночас за даними правозахисного центру "Вясна", в Білорусі з початку виборчої кампанії 2020 року засуджено понад 100 осіб за справами, що мають політично вмотивований характер. "За даними, які вдалося зібрати, до кінця 2020 року ухвалено щонайменше 103 вироки у кримінальних справах, пов'язаних з подіями, що відбувалися під час і після президентських виборів", - повідомляє організація.
На її сайті зазначено, що загальна кількість кримінальних справ, заведених в Білорусі з початку виборчої кампанії щодо учасників президентських перегонів, активістів їх штабів, а також учасників мирних акцій протесту, що відбулися після виборчої кампанії, досягає 900. 166 осіб з цього списку правозахисники визнали політичними в'язнями.
Найпоширеніші статті Кримінального кодексу Білорусі, за якими порушуються справи, це - статті про масові заворушення, організації або активну участь у групових діях, що грубо порушують громадський порядок, опір співробітнику органів внутрішніх справ або іншій особі, що охороняє громадський порядок, насильство або загроза застосування насильства щодо співробітника органів внутрішніх справ і ухилення від сплати податків.
Крім того, у зв'язку з протестами після президентських виборів в країні порушено кілька справ за статтями про наклеп, хуліганство та іншими статтями Кримінального кодексу.
Протести після президентський виборів у Білорусі
Нагадаємо, що з дня проведених 9 серпня 2020 року президентських виборів у країні не вщухають протести проти їхніх офіційних результатів, згідно з якими Олександр Лукашенко, який на той момент незмінно з 1994 року перебував на посту глави держави, здобув переконливу перемогу, набравши близько 80 відсотків голосів. Натомість опозиція й мітингарі вважають офіційні результати голосування сфальсифікованими.
З кінця 2020 року протестувальники в Білорусі змінили тактику, зробивши основним місцем проведення акцій не центральні вулиці і площі, а двори своїх будинків.
Вислання силою. Доля лідерів протестів у Білорусі
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net у Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet