Правозахисники звинуватили Вірменію і Азербайджан у порушенні міжнародного гуманітарного права.
У Нагірному Карабасі в ході конфлікту Азербайджан та Вірменія здійснили військові злочини, йдеться в доповіді міжнародної правозахисної організації Amnesty International.
Правозахисники дійшли висновку, що вірменські та азербайджанські військові, всупереч їх власним запевненням, навмисно наносили удари по цивільному населенню. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Навмисні удари по мирному населенню
Правозахисна організація Amnesty International 14 січня опублікувала
доповідь, присвячену недавній війні в Нагірному Карабасі. Йдеться про мирних жителів, які загинули внаслідок невибіркових вогневих ударів.
Експерти Amnesty Internationa проаналізували 22 відеозаписи із зони бойових дій. На деяких з них були зафіксовані випадки обезголовлювання полонених і осквернення трупів солдатів противника.
"Під час недавніх боїв у Нагірному Карабасі військові з обох сторін вели себе жахливим чином, демонструючи повну зневагу правилами ведення війни", - сказав директор з досліджень AI у Східній Європі і Центральній Азії Денис Кривошеєв.
Азербайджан і Вірменію він закликав до "негайного незалежного і неупередженого розслідування" для встановлення всіх відповідальних за військові злочини в Нагірному Карабасі.
"Аморальність і нелюдяність, зафіксовані на цих записах, демонструють очевидний намір завдати вищу шкоду і принизити жертви, що є явним порушенням міжнародного гуманітарного права", - наголосив правозахисник.
Що стосується ударів по цивільних об'єктах, то, як зазначають в Amnesty International, їх множинність свідчить про їх невипадковість. Йдеться, зокрема, про тактичні ракети і ракети з касетними боєголовками.
"[Удари] могли являти собою складову частину стратегії тиску і залякування противника. Влада обох країн не може пред'явити переконливих доказів, що вона не була обізнана про удари по цивільних житлових районах з використанням завідомо неточного і/або невибіркової за своєю суттю зброї", - сказано у звіті.
Офіційна статистика стверджує про загибель 94 мирних жителів в Азербайджані під вірменськими обстрілами. А в Карабасі і в двох прикордонних селах Вірменії в результаті азербайджанських ударів - 52 людини.
Політики і військові з обох сторін по ходу війни відкидали звинувачення в навмисному бомбардуванні житлових районів і заявляли, що армія стріляє тільки по військових цілях.
Amnesty International, однак, вважає, що ці заяви не витримують перевірки на відповідність дійсності. Експерти організації під час війни і після неї відвідали багато місць бомбардувань по обидва боки.
Правозахисники, серед іншого, критикують застосування SCUD-B - це натовське позначення ракети системи Ельбрус, яка була розроблена в СРСР в середині минулого століття. Саме такими ракетами, згідно з висновками фахівців, вірменська армія стріляла по азербайджанському місту Гянджа.
Автори доповіді пояснюють, що так зване ймовірне кругове відхилення цього типу ракет становить близько кілометра - тобто, в задане коло, радіусом у кілометр, потрапляє половина випущених ракет. Решта промахуються навіть по такій величезній площі.
"Мої дочки 13 і 18 років, я і моя свекруха були всі в порізах через скло, що вилітало. Мої дочки досі лікуються, а молодша так травмована, що не може спати або концентруватися", - розповіла правозахисникам Егана Сеідзаде, що живе "через дві вулиці" від епіцентру.
Автори доповіді відзначають, що відвідали пошкоджені будинки через шість тижнів після обстрілу, і в більшості з них ніхто не жив. Єреван заперечує причетність до ударів по Гянджі.
У місті Барда, розташованому ближче до фронту, правозахисники оглянули обстріли ракетою Смерч, начиненою касетними боєприпасами. Як стверджує азербайджанська влада, саме така ракета впала на перехрестя з круговим рухом в центрі міста 28 жовтня. Тоді загинула 21 людина.
Касетні боєприпаси також застосовувалися і проти вірмен у Степанакерті - столиці самопроголошеної Нагірно-Карабаської республіки, стверджується в доповіді.
У документі наголошується, що в центрі столиці розміщені військові казарми, але влада Азербайджану "повинна була повністю усвідомлювати, що множинні удари, які вона нанесла по місту 4 жовтня, використовуючи завідомо неточні боєприпаси, такі як ракети Град і заборонені на міжнародному рівні касетні боєприпаси, невибірково падатимуть серед житлової забудови".