RU
 

"На порозі війни". Ситуація в М'янмі після путчуСюжет

Текст: ,  9 лютого 2021, 16:37
0
645
 На порозі війни . Ситуація в М янмі після путчу
Что происходит в Мьянме после военного переворота

Десятки тисяч осіб протестують, вимагаючи відновити демократичне правління. Основними гаслами протестувальників стали "Геть військовий переворот" і "Правосуддя для М'янми".

 
М'янму після військового перевороту охопили масові протести. Акції протесту почалися в минулі вихідні і тривають досі. У столиці Нейп'їдо поліцейські застосовують водомети, щоб розігнати протестувальників.
 
Десятки тисяч держслужбовців оголосили страйк. На Заході, тим часом, почали лунати гучні заклики покарати М'янму санкціями і міжнародною ізоляцією. Корреспондент.net розповідає подробиці. 
 
 
Відступ "м'янманської весни"
 
1 лютого м'янманські військові скинули цивільний уряд, який працював з 2015 року і підтвердив свій мандат на виборах у листопаді. Все повернулося на круги своя - після п'яти років нестійкої демократії біля керма країни знову стала добре знайома військова хунта.
 
Захоплення влади військовими - різка відміна часткового, але значного прогресу, досягнутого М'янмою в останні роки після 50 років військового правління і міжнародної ізоляції, які почалися в 1962 році.
 
Останні роки в М'янмі проходили демократичні реформи, а в 2015 році відбулися перші демократичні вибори, хоча офіцери зберегли більшість у парламенті.
 
Відступ "м'янманської весни" означає, що тепер всі країни континентальної Південно-Східної Азії - Таїланд, Лаос, Камбоджа, В'єтнам і М'янма - знаходяться під авторитарною владою, як і лідер регіону Китай.
 
У більш фундаментальному сенсі ідеологічний розворот у М'янмі став нагадуванням про те, що демократія навряд чи пустить коріння там, де глибоко вкоренилися авторитарні лідери й інститути, зазначає Project Syndicate.
 
Після захоплення влади військові розповсюдили заяву, пояснивши своє втручання в політику фальсифікаціями на листопадових парламентських виборах у 2020 році.
 
На виборах до парламенту створена військовими Партія солідарності розвитку Сюза отримала 33 з 476 депутатських крісел - 82 відсотки відійшли політичній силі фактичному главі М'янми Аун Сан Су Чжі (Національна ліга), завдяки чому вона сформувала уряд ще на п'ять років.
 
Аун Сан Су Чжі - лауреат Нобелівської премії миру, 15 років вона провела під домашнім арештом. Вона вважалася символом демократичних перетворень у країні. Однак останнім часом Чжі дедалі частіше критикували. Одним із приводів послужила її стриманість у питанні порушення прав мусульманської меншини країни.
 
Четвертий за 63 роки військовий переворот у М'янмі почався вранці 1 лютого із затримання президента, глави правлячої партії Аун Сан Су Чжі, а також багатьох інших членів політичного керівництва.
 
Путчисти ввели в країні режим надзвичайного стану на рік і пообіцяли, що після того, як вони "відновлять суверенітет" М'янми, відбудуться вибори, а влада перейде до нового цивільного уряду. До тих пір керувати країною буде головнокомандувач Мін Аун Хлаін.
 
На минулих вихідних в країні почалися масові протести з вимогою відновити демократичне правління.
 
Основними гаслами протестувальників стали "Геть військовий переворот" і "Правосуддя для М'янми". Агентство AP цитує одного з демонстрантів, який заявив: "Ми ніколи не хотіли цієї хунти, ніхто її не хоче. Всі люди готові боротися проти неї".
 
Інший протестувальник заявив ВВС News, що "на вулицях можна також побачити багато молоді, яка не сприймає хунту, можна навіть помітити підлітків".
 
А в понеділок, 8 лютого, десятки тисяч вчителів, медиків, юристів, банківських клерків і держслужбовців не вийшли на роботу, а зібралися в центрі Нейп'їдо і двох найбільших міст країни, Янгона і Мандалая.
 
У той же день був затриманий економічний радник Аун Сан Су Чжі, громадянин Австралії Шон Тернелл. Він став першим іноземцем, затриманим військовою хунтою. Влада Австралії викликала посла М'янми і висловила протест у зв'язку з цим.
 
На третій день протестів державне телебачення вперше згадало про демонстрації, заявивши, що вони загрожують стабільності країни. 
 
 
 
"Демократія може бути зруйнована, якщо немає дисципліни. Ми будемо змушені вжити заходів законного характеру, які загрожують стабільності держави і громадської безпеки", - йдеться в заяві Міністерства інформації, зачитане по державному телеканалу MRTV.
 
8 лютого поліція застосувала водомети в Нейп'їдо. Як зазначає AP, демонстрації в столиці особливо важливі, оскільки в місті проживає велика кількість державних службовців із сім'ями і традиційно протести в ньому не проходять.
 
За повідомленнями, кілька осіб отримали травми через водомети. Були також невеликі сутички з правоохоронцями, однак про серйозно потерпілих не повідомляється.
 
Як зазначає кореспондент ВВС News з місця подій, поліція явно не знає, як бути з протестувальниками, які чисельно перевершують її у багато разів.
 
 
Як вирішити кризу в М'янмі
 
На думку Ханса-Берндта Целльнера, автора дослідження про парламентські вибори в М'янмі, військовим було важливо не стільки оскаржити перемогу правлячої партії, скільки домогтися ретельного розслідування випадків можливих фальсифікацій.
 
В очах представників збройних сил М'янми, реакція Національної ліги на звинувачення в маніпуляціях не відповідала їхнім уявленням про "дисципліновану демократію", як військові називають створену ними в 2008 році політичну систему, розповів вчений DW.
 
Таким чином, однією з причин військового перевороту в М'янмі могла стати погана комунікація між двома головними політичними таборами країни - Аун Сан Су Чжі і військовими.
 
Ігнорування критики могло зачепити гордість військових, оскільки вони вважають себе охоронцями сучасної політичної системи М'янми, вважає Целльнер.
 
"У результаті військові в М'янмі не побачили для себе іншого виходу, крім як захопити владу і таким чином врятувати свою репутацію", - погоджується польський політолог і фахівець з дослідження М'янми Міхал Лубіна.
 
М'янма нині фактично опинилася в стані напоготові до громадянської війни, стверджує професор факультету світової економіки і світової політики НДУ ВШЕ Олексій Маслов.
 
Він звернув увагу, що свої прихильники і противники є як у старого уряду, так і в нового: демократичний уряд підтримують у великих містах, а військових традиційно підтримують регіони. 
 
"У військових на сьогоднішній день є більше шансів утримати владу і придушити всі протести, тому що ніякої іншої силової структури немає. Але придушення, звісно, буде кривавим. Головне, що це надовго відкине М'янму з числа країн, які йдуть по реформаторському шляху розвитку", - цитує його Газета.Ru.
 
За його словами, громадянська війна зараз цілком реальна і все залежить від того, яку програму політичного й економічного розвитку М'янми можуть запропонувати військові.
 
Президент США Джо Байден закликав військових М'янми негайно відмовитися від влади. Він також доручив вивчити питання про повторне введення санкцій, скасованих під час переходу країни до демократії.
 
"Міжнародне співтовариство повинно об'єднатися, щоб змусити бірманських військових негайно відмовитися від влади, яку вони захопили", - сказав Байден, нагадавши, що санкції були зняті завдяки прогресу на шляху до демократії.
 
За його словами, США "будуть відстоювати демократію скрізь, де вона піддається нападкам".
 
Однак експерти вважають санкції поганою ідеєю, оскільки їхній тягар ляже на плечі пересічних громадян, а не генералів.
 
Як зазначає Брахма Челлані, професор стратегічних досліджень у нью-делійському Центрі політичних досліджень і науковий співробітник Академії Роберта Босха в Берліні, при переході М'янми до демократії Захід нехтував необхідністю вибудовувати тісні стосунки з головною силою, що стояла за цим переходом - з армією.
 
"Навпаки, в центрі англійсько-американських підходів опинилася Аун Сан Су Чжі, яка стала важливішою за сам процес демократизації. Таке нехтування тривало навіть після того, як Су Чжі впала в немилість через події з мусульманами-рохінджа в М'янмі", - пише він на порталі Project Syndicate.
 
Однобокий підхід Заходу в результаті сприяв нинішньому перевороту, і сьогодні Америка має мало впливу на армію М'янми, зазначає Челлані.
 
На його думку, нові санкції перетворять М'янму на китайський сателіт. Експерт нагадує, що задушливі санкції, введені за ініціативою США з кінця 1980-х років, дали Китаю можливість стати головним торговим партнером і інвестором у М'янмі.
 
"Щоб вплинути на траєкторію розвитку М'янми, у Байдена майже немає інших варіантів, крім як усунути слабке місце в американській політиці - відсутність зв'язків з націоналістично налаштованою армією країни", - пише професор.
 
Не виключено, що за допомогою цього перевороту Китай може спробувати поторгуватися з США, відзначає Азім Ібрагім, директор вашингтонського Центру глобальної політики.
 
"Америка могла б визнати економічні інтереси Пекіна в рамках його мегапроекту Один пояс, один шлях у М'янмі в обмін на допомогу Китаю в примусі М'янми гуманно вирішити кризу з племенем рохінджа і посприяти зміцненню демократичних сил в країні, які в дійсності дуже дружні по відношенню до Пекіна", - вважає він.
 
Це було б оптимістичним результатом не тільки для М'янми, а й для перспектив американсько-китайського співробітництва, коли їм можна буде знайти справжні спільні інтереси, вважає експерт.
 
Держсекретар США Ентоні Блінкен закликав Пекін "приєднатися до міжнародного співтовариства в засудженні" перевороту в М'янмі. У Китаї відповідають стримано: "необхідні колективні дії міжнародного співтовариства зі створення хороших зовнішніх умов для врегулювання ситуації".
 
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
ТЕГИ: протестыМьянмавоенные переворотыпереворотБирмапутчгражданская война
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі