Журналісти знайшли документи, які свідчать про лобіювання Королевою законів, що захищають її статки.
Британська Королева Єлизавета II опинилася перед обличчям гучного скандалу. Газета Guardian знайшла документи, які підтверджують, що в 1970-ті роки монарх втрутилася в розробку проекту закону про прозорість інвестицій.
Видання вивчило документи, що свідчать про використання Королівською сім'єю таємниці парламентської процедури, відомої як "згода Королеви", і присвятило цій практиці цілу серію публікацій. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Лобісти про таке можуть тільки мріяти
Королева Єлизавета II успішно пролобіювала внесення змін до законопроекту про прозорість акціонерного капіталу, щоб не розкривати розміри добробуту Королівської сім'ї, з'ясували журналісти авторитетної британської газети Guardian.
Урядові записи в Національному архіві Сполученого Королівства, на які посилаються журналісти, повідомляють, що особистий юрист Королеви Метью Фаррер у листопаді 1973 року вів переговори з Міністерством торгівлі і промисловості про необхідність внесення застереження в законопроект напередодні розгляду.
Закон повинен був заважати інвесторам таємно нарощувати значні частки в публічних компаніях, купуючи їхні акції через підставні компанії або номінальних власників. Тому в ньому передбачався пункт, який надає директорам право вимагати від номінальних власників акцій розкривати особи своїх клієнтів.
Юристам Єлизавети II вдалося натиснути на урядовців завдяки "королівській згоді", яка передбачає можливість звернутися до Корони в разі, якщо законодавчі акти, які готуються до прийняття, можуть вплинути на прерогативи або особисті інтереси королівської особи.
Сайт Королівської сім'ї описує "королівську згоду" як "давно усталену конвенцію", а фахівці з британського права схильні були розглядати її як непрозорий, але нешкідливий монархічний пережиток, підкреслює Guardian.
Втручання королівської сторони в роботу уряду фахівець із конституційного права Оксфордського університету Томас Адамс у розмові з Guardian назвав "впливом на законодавчу діяльність, про яку лобісти можуть тільки мріяти".
У записах одного з урядових службовців говориться, що Фаррер передав стурбованість Королеви про те, що інформація про її акціонерний капітал і пов'язані з ним транзакції можуть бути оприлюднені і "таким чином створять ґрунт для можливих протиріч".
У підсумку в законопроект було внесено поправку, яка робить виняток для певних інвесторів, під яку потрапила й Королева.
Guardian зазначає, що після прийняття закону уряд створив компанію Bank of England Nominees Limited - фактично прокладку, через яку Єлизавета II, стверджують журналісти, володіла й управляла своїми активами.
У 2017 році компанія була закрита. Що саме сталося з активами, які були записані на Bank of England Nominees Limited, невідомо: компанія не подавала звітності, тому що фактично нічого не заробляла.
Як пише Guardian, розмір статків Королеви Єлизавети II ніколи публічно не розкривався, проте вважається, що вони становлять сотні мільйонів. У 2020 році газета Sunday Times оцінила її статки в 350 мільйонів фунтів.
Разом з тим у 2017 році журнал Forbes писав з посиланням на дослідження компанії Brand Financе, що загальна вартість британської Королівської сім'ї становить 88 мільярдів доларів.
Правда, у цьому випадку оцінювалися не тільки особисті статки монархів, а й їхній спільний внесок в економіку, тобто активи, які належать британській монархії, і її вартість як торгової марки.
На їхні реальні активи, в тому числі на Букінгемський палац, Королівську колекцію мистецтва, знамениті королівські регалії і герцогство Ланкастерське і Корнуолльське, припадає 33 мільярди доларів.
Велику частину вартості Королівської сім'ї становить її торгова марка. Внесок сім'ї в розвиток туризму, бізнес і навіть моду оцінюється в 55 мільярдів доларів.
"Для Великобританії вони, по суті, працюють як гігантська піар-компанія", - сказав агентству Reuters глава Brand Financе Девід Хей.
Британська Королівська сім'я отримує гроші з трьох основних джерел. Перше - "суверенний грант", або ж фінансування, яке надходить від уряду. Друге - "особистий гаманець", або доходи Королеви від герцогства Ланкастерського, в якому вона володіє землями й нерухомістю від свого імені. Третє - особистий статок, який вона отримала в спадщину.
У Букінгемському палаці, коментуючи публікації Guardian, заявили, що інформація журналістів є "просто недостовірною". Там заявили, що схвалення Королевою будь-якого законопроекту - це формальність, а вирішує все парламент.
"Чи потрібна згода Королеви, вирішує парламент, незалежно від Королівської сім'ї. Це стосується питань, які можуть зашкодити інтересам Королівської сім'ї, включаючи приватну власність і приватні інтереси монарха", - заявило представництво Єлизавети II.
В цілому через процедуру "згоди Королеви" пройшли близько тисячі законопроектів, підрахувала Guardian. Вони охоплювали різні питання: від правосуддя, соціального забезпечення, пенсій, міжрасових відносин і продовольчої політики до правил, що стосуються плати за парковку автомобілів.
Деякі із законопроектів здаються напрочуд далекими від інтересів монархії. Виникає питання, чому для їхнього прийняття потрібна була ця процедура, констатує видання.
Guardian припускає, що, крім виявлених нею випадків, коли Королівський двір прямо втручався в законотворчість, були й інші. Наприклад, уряд надав Королеві виключення із закону 2006 року про запобігання жорстокому поводженню з тваринами, не давши інспекторам, котрі відають цими питаннями, право інспектувати її приватні володіння.