Опозиція і Євросоюз критикують Всебілоруські народні збори, на якому буде обговорюватися конституційна реформа.
У Мінську стартували Всебілоруські народні збори, які президент Білорусі Олександр Лукашенко називає "найважливішою подією в житті країни". Захід, який було анонсовано ще у вересні, проходитиме 11 і 12 лютого.
Офіційна влада називає зібрання "однією з форм прямої демократії", однак опозиція побоюється конституційного перевороту і вже закликає до акцій протесту. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Бліцкриг не вдався
У Мінську відкрито шості Всебілоруські народні збори. В ході сесії, яка відбудеться 11 і 12 лютого, будуть підведені підсумки п'ятирічки. Делегатам також належить розглянути програму соціально-економічного розвитку на 2021 - 2025 роки.
Організатори повідомляють про 2,7 тисячі учасників. Основна частина делегатів - депутати, представники провладних громадських організацій і трудових колективів. Гаслом зборів 2021 року стало "Єдність! Розвиток! Незалежність!".
При цьому у Всебілоруських зборів юридичного статусу немає, про них нічого не говориться в конституції країни. Традиційно, делегати приймають ряд резолюцій, але ці документи не мають прямої дії, а оформляються як пропозиції президенту.
До нового з'їзду були опубліковані результати соціологічного дослідження, подібних якому в Білорусі не проводилося вже багато років.
Опитування серед десяти тисяч білорусів показало, що рівень довіри президенту склав 66,5 відсотка, оголосив директор Аналітичного центру EcooM Сергій Мусієнко.
"Найбільший рівень довіри до армії - 69,2 відсотка, до церкви - 66,8 відсотка, до уряду - 57 відсотків, до правоохоронних органів - 51,9 відсотка", - заявив він.
Опозиції довіряють 17,2 відсотка опитаних, не довіряють - 63,4 відсотка. Протестні акції в країні не підтримують 72,4 відсотка білорусів, зазначив Мусієнко.
Форум розпочався з доповіді Олександра Лукашенка, який править Білоруссю 26 років. Він запропонував подумати про коригування конституції. Зміни в основному законі є відповіддю Лукашенка на протестні акції.
Він також заявив, що в 2020 році Білорусь зазнала жорстокої атаки ззовні, порівнявши нинішню ситуацію з розвалом СРСР. За словами президента країни, зовнішні сили "не відступляться" і надалі.
"Ми повинні пильно розглянути питання суспільного розвитку ролі громадян в політичному житті країни, подумати над можливістю коригування основного закону", - заявив він.
Лукашенко закликав проаналізувати геополітичну ситуацію в Білорусі і визначити, як країна буде далі "розвивати економічні і політичні зв'язки з зарубіжними країнами, виходячи з відкритості, експортоорієнтованості нашої економіки".
Масові протести, які почалися після виборів президента в серпні минулого року, він назвав "дуже серйозним і переломним періодом у житті країни і народу".
"Ми утримали свою країну. Поки. Ми не знаємо точно, що вони хочуть і що вони зроблять. Ми знаємо абсолютно однозначно і точно, що вони від нас не відступляться. Задіяні дуже потужні сили. Нам треба вистояти у що б то не стало. І нинішній рік буде визначальним", - сказав президент, порівнюючи ситуацію з розпадом Радянського Союзу.
Всебілоруські народні збори / EPA
Лукашенко заявив, що зовнішні сили зробили в Білорусі спробу заколоту, а не "кольорової" революції: "Це заколот і форма його саме заколот і метод бліцкриг. Бліцкриг не вдався".
Говорячи про процес інтеграції з Росією, він закликав не "перестрибувати" через етапи створення Союзної держави, щоб не створювати напруги. За його словами, діюча система ще життєздатна.
"Давайте пройдемо цей шлях і подивимося, що скажуть народи. Може, вони скажуть, що мало цієї інтеграції, підемо далі", - сказав Лукашенко, зазначивши, що країни повинні зберегти свій суверенітет.
Він також заявив, що від єдності РФ і Білорусі залежить стабільність усього регіону - "буде тут мир чи війна". За його словами, в Росії зараз намагаються "розгойдувати ситуацію, розкручувати протести".
Білоруський президент зазначив, що Росія залишається основним стратегічним союзником, але відносини з іншими країнами, в тому числі ЄС і Китаєм, також важливі.
Відзначимо, що Лукашенко до кінця лютого планує в Сочі зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним. Серед іншого сторони можуть торкнутися теми нового російського кредиту в розмірі трьох мільярдів доларів.
Нагадаємо, в 2011 році була досягнута домовленість про виділення Москвою державного кредиту Мінську в розмірі десяти мільярдів доларів на будівництво станції. На кінець вересня 2020 року Білорусь використала з них тільки 4,5 мільярда, повідомляло міністерство фінансів РФ.
Збори дадуть старт конституційній реформі
Очікується, що нинішнє зібрання сформулює пропозиції щодо конституційної реформи. У минулому воно вже приймало участь у процесі схвалення змін до основного закону - в жовтні 1996 року його учасники проголосували за пропозицію Лукашенка провести референдум щодо внесення поправок до Конституції.
За підсумками плебісциту були розширені повноваження президента, а роль парламенту знижена.
Основними напрямками майбутньої реформи можуть стати лібералізація політичної системи, зміна партійної системи, підвищення ролі партій, перерозподіл повноважень між президентом і парламентом.
Принаймні, саме такі пріоритети в кінці серпня 2020 року позначив на спеціальному засіданні Постійної ради ОБСЄ представник Білорусі в організації Андрій Лозовик. У листопаді Лукашенко пообіцяв, що його нинішній президентський термін - останній: "З новою конституцією я вже з вами президентом працювати не буду".
Експерт пропрезидентського республіканського громадського руху Біла Русь Петро Петровський розраховує, що на форумі вироблять "стратегію щодо зміни конституції".
"Будуть акумульовані пропозиції і створена комісія з юристів, яка сформулює пропозиції для референдуму
(про зміну конституції, - ред.). До кінця 2021 року комісія видасть свій варіант змін, і, напевно, в кінці 2021 - в січні 2022 року відбудеться референдум", -
цитує його
Коммерсант.
Петровський каже, що Лукашенко не хоче втратити інструменти та можливості, які зберігають стабільність і керованість країни. Реформувати систему влади, вважає він, будуть за принципом "від персонального Лукашенка - до колективного".
Юрій Воскресенський, який працював на торішніх виборах у штабі опозиціонера Віктора Бабарика, заарештований, а потім відпущений на свободу, впевнений, що збори покладуть старт не тільки реформі, але і зміні політичного ландшафту.
Він прогнозує, що підтримка Лукашенка суспільством буде тільки зростати і "повернеться до того рівня, на якому була всі 26 років".
При цьому співголова громадської організації Говори правду Андрій Дмитрієв вважає, що спали тільки зовнішні прояви невдоволення громадян, "а внутрішнє стає тільки сильнішим".
"Головне завдання зборів - друга інавгурація Лукашенка. Демонстрація громадського схвалення того, що він і влада творять у Білорусі: насильства і узаконення беззаконня", - заявив експерт.
Політичний оглядач Артем Шрайбман вважає, що Всебілоруський народний форум потрібен Лукашенку саме для того, щоб легітимізувати прийдешню реформу органів влади - ймовірно, президент серед іншого вважає, що це може примирити учасників протесту.
Оглядач зазначає, що президент, як і раніше, використовував збори в схожих цілях.
"Щоб надати своїм рішенням якусь вагу, кожні п'ять років не будеш влаштовувати референдум. Відповідно, він вважав за краще таку форму [зборів]. Зараз у цього формату один сенс: Лукашенку потрібно, щоб його план політичної реформи, хоч як - косметичної, було легітимізовано через цей формат. Очевидно, Лукашенко вважає, що це додає йому якусь політичну вагу", -
цитує його
Медуза.
Шрайбман зазначає, що проведення з'їзду важливо і в контексті відносин з Росією: збори можуть подати як якусь поступку на тлі протестів. Варто відзначити, що міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров не раз підкреслював важливість майбутнього заходу у врегулюванні ситуації в Білорусі.
Чому опозиція проти "шапіто імені Лукашенка"
Білоруська опозиція виступає проти проведення зборів, вважаючи їх метою легітимізацію влади Лукашенка.
У телеграм-каналі Національного антикризового управління (один з представницьких органів опозиції) говориться, що Всебілоруські народні збори можна назвати "ляльковим вертепом і шапіто імені Лукашенка, для якого влада в черговий раз має намір сама відібрати і маріонеток, і публіку".
Лідер опозиції Світлана Тихановська у своєму відеозверненні також виступила проти зборів та зазначила, що 2,7 тисячі учасників - це не число білорусів, які можуть приймати важливі для країни рішення, а лише кількість чиновників, яку може вмістити мінський Палац республіки.
На думку представників опозиції, збори можуть стати першим кроком до "конституційного перевороту", тобто до підготовки нової конституції, яка остаточне закріпить владу за Лукашенком.
Колишній співробітник управління справами президента Анатолій Котов, який пішов з держслужби під час протестів, у розмові з Медузою підкреслив, що Всебілоруські народні збори можна розглядати як продовження виборів президента - і нову спробу Лукашенка виглядати легітимним главою держави.
У свою чергу, сам Лукашенко у відповідь на подібні заяви опозиціонерів порадив їм провести свій форум - за кордоном.
"Тут деякі, "швидкі" та інші так звані опозиціонери, плачуть і ридають, що ось вони не потрапили... Ось якщо не потраплять на Всебілоруські народні збори, значить - [вони] нелегітимні. По-перше, я сказав, що ми обирали людей, які живуть у нашій країні. А "швидких" обиратимуть у Польщі, Литві. Тому нехай "швидкі" заспокояться", - сказав він.
В Євросоюзі, коментуючи збори, відзначили, що Лукашенко не має ніякої демократичної легітимності.
Офіційний представник зовнішньополітичної служби Євросоюзу Петер Стано нагадав позицію ЄС, підкресливши, що народ Білорусі повинен мати можливість визначати майбутнє своєї країни і не бути об'єктом "насильницьких репресій, каральних заходів, переслідувань і тортур".
Всебілоруські народні збори / EPA
"Тому ми не вважаємо так зване "народне зібрання" шляхом, що веде до легітимного врегулювання ситуації в Білорусі, і закликаємо владу країни негайно почати справжній і інклюзивний національний діалог, за яким підуть прозорі і гідні довіри вибори", -
сказав він DW.
Дипломат також повідомив, що в ЄС будуть уважно стежити за всіма можливими результатами, які оголосять на форумі, "щоб вивчити їх".
Постійний доповідач Європарламенту по Білорусі литовець Пятрас Ауштрявічюс називає з'їзд "політичним театром в стилі потьомкінського села".
На його думку, Лукашенко хоче цим заходом створити видимість реформ і відвернути увагу тих білорусів, які розчаровані ситуацією в країні.
На думку Ауштрявічюса, Лукашенко робить все можливе, щоб не реформувати політичну і соціально-економічну систему.
Тим часом опозиційний Telegram-канал Hexta Live закликав жителів Білорусі вийти на нові протести в дні проведення Всебілоруського національного форуму.
Остання велика протестна акція в Мінську пройшла 29 листопада. З тих пір основна активність переросла в районні демонстрації, які проходять щодня по всій країні. Силовики, в свою чергу, продовжують точкові затримання демонстрантів і арешти активістів.
Згідно з результатами онлайн-опитування, проведеного аналітичним центром Chatham House, більшість білорусів не вважають, що збори представляють всіх жителів країни. Крім того, більшість респондентів не згодні з тим, що цей захід є ефективним способом діалогу влади і її опонентів.