Фото: dpa
Добудова газопроводу "Північний потік-2" у водах Данії (січень 2021 року)
Оператор "Північного потоку-2" подав запит про негайне набуття чинності дозволу на прокладання газопроводу в німецьких водах.
Оператор газопроводу "Північний потік-2", що має поєднати Росію та Німеччину, подав у Федеральне відомство з морського судноплавства і гідрографії (BSH) запит про негайне набуття чинності дозволу на прокладання труб в німецьких водах. BSH підтвердило в неділю, 21 лютого, отримання цього документа, передало агентство dpa.
Тепер заявка розглядається. Точного часу ухвалення рішення щодо цього в німецькому відомстві не назвали.
Природоохоронні організації опротестували видачу дозволу
Звернення оператора "Північного потоку-2" пов'язано з тим, що раніше німецькі природоохоронні організації Deutsche Umwelthilfe (DUH) і Німецький союз охорони природи й біорізноманіття (NABU) опротестували видачу дозволу BSH на будівництво газопроводу. Вони, зокрема, подали апеляцію, однак до середини січня не надали необхідного обґрунтування. Конкретний термін його подачі, за словами глави BSH Карін Камман-Кліппштайн (Karin Kammann-Klippstein), не встановлений, до того ж у разі негативного рішення відомства екологи можуть оскаржити і його.
Проект готовий приблизно на 95 відсотків
Згідно з заявами компанії-оператора "Північного потоку-2", проєкт готовий приблизно на 95 відсотків. Для його завершення залишилося укласти 120 кілометрів у водах Данії й близько 16,5 кілометра у водах Німеччини.
Як повідомлялося, 19 січня тодішня американська адміністрація застосувала санкції проти учасників будівництва газопроводу "Північний потік-2". До санкційного переліку на сайті мінфіну США внесені судно-трубоукладач "Фортуна" і його власник - компанія "КВТ-Рус", а також фірма "Рустанкер" і танкери "Максим Горький" і "Сьєрра".
Суперечливий газопровід
Газогін "Північний потік-2" має зв'язати газотранспортні системи Росії і Німеччини, щоб постачати російський газ напряму з РФ до ФРН, в обхід України та інших східноєвропейських держав. Українське керівництво постійно виступало проти спорудження цього газопроводу, називаючи його "політичним проєктом Кремля". Схожу думку висловлювала Варшава й деякі інші східноєвропейські держави, а також окремі країни-члени ЄС. США так само належать до табору критиків цього проекту.
Водночас у Берліні запевняють, що цей проект є виключно економічним і не має нічого спільного з політикою.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet