З початку протестів силовики для розгону демонстрантів використовували тільки сльозогінний газ і гумові кулі, але останнім часом перейшли на вогнепальну зброю.
У М'янмі в останні дні лютого поліція і військові вперше масово застосували вогнепальну зброю проти учасників протестів, в ООН повідомили про 18 загиблих демонстрантів.
Незважаючи на силове придушення, 1 березня протести поновилися на тлі суду над поваленим військовими фактичним лідером країни Аунг Сан Су Чжи. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Захід готує відповідь
Фактичний лідер М'янми Аун Сан Су Чжи 1 березня постала перед судом за цілою низкою звинувачень, висунутих проти неї
військовою хунтою, яка захопила владу в країні 1 лютого. На першому засіданні Су Чжи була присутня по відеозв'язку, тоді ж до неї вперше з моменту арешту були допущені її адвокати.
Вона перебуває під домашнім арештом вже місяць. Спочатку її звинуватили в нелегальному ввезенні у країну і зберіганні декількох рацій. Пізніше було додано звинувачення в порушенні закону про запобігання стихійних лих.
На засіданні суду їй пред'явили звинувачення в порушенні санітарних норм, введених через пандемію коронавірусу, під час виборної кампанії і створення епідеміологічної загрози.
Початкові звинувачення передбачають до трьох років в'язниці, але зараз незрозуміло, який термін може загрожувати 75-річній дисидентці, з урахуванням нових обставин. Наступні слухання призначені на 15 березня.
З часу путчу в М'янмі не вщухають масові протести за участю сотень тисяч осіб. Військові жорстко придушують демонстрації.
У день суду на вулиці знову вийшли протестувальники, незважаючи на силовий розгін напередодні, в ході якого, за даними ООН, загинули 18 людей і більш як 30 отримали поранення.
"За повідомленнями, смертельні випадки настали в результаті стрілянини бойовими патронами по натовпу в Янгоні, Тавої, Мандала, М'єї, Баго і Пакхоуку", - йдеться в заяві офіційного представника верховного комісара ООН з прав людини Равіна Шамдасані.
Також вказується, що проти учасників протесту застосовувався сльозогінний газ, світлові та шумові гранати. Як повідомляє France-Presse, з посиланням на очевидців, вогонь відкривався без попередження.
Деякі демонстранти скандували гасла і співали, інші споруджували барикади. "Якщо вони підуть на нас, ми повстанемо. Якщо на нас нападуть, ми будемо захищатися. Нас не вдасться поставити на коліна перед військовими чоботами", - цитує Reuters одного з учасників протесту.
З початку протестів силовики для розгону демонстрантів використовували тільки сльозогінний газ і гумові кулі, проте в останні тижні вони в деяких випадках відкривають вогонь з вогнепальної зброї.
Близько тижня тому під час демонстрацій в М'янмі була вбита 20-річна дівчина, а потім від куль загинули ще двоє протестувальників.
1 березня державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що Вашингтон засуджує придушення протестів у М'янмі, що призвело до смертей і поранень серед населення. Він закликав світову спільноту до спільної підтримки волі народу М'янми.
"Ми засуджуємо мерзенне насильство правоохоронних органів Бірми проти народу Бірми і продовжуємо виступати за притягнення винних до відповідальності. Ми твердо підтримуємо мужній народ Бірми і закликаємо всі країни одноголосно підтримати їх волю", - написав він у своєму мікроблозі у Twitter.
Радник американського президента з нацбезпеки Джейк Салліван заявив, що через насильство відносно мирних демонстрантів США готують нові заходи проти М'янми.
"Ми готуємо додаткові дії, щоб змусити заплатити відповідальних за недавній спалах насильства і недавній переворот", - повідомив Салліван.
Глава дипломатії ЄС Жосеп Боррель заявив, що Євросоюз підтримує народ М'янми і готовий вжити заходів, щоб зупинити розстріли.
"Військові М'янми повинні припинити жорстоке придушення мирних протестів, в результаті чого багато людей були вбиті або поранені, при цьому були явно проігноровані норми міжнародного права. Вони повинні бути притягнуті до відповідальності. ЄС рішуче підтримує хоробрий народ М'янми і вживатиме заходів", - написав він у Twitter.
Відступ "м'янманско] весни" після перевороту означає, що тепер всі країни континентальної Південно-Східної Азії - Таїланд, Лаос, Камбоджа, В'єтнам і М'янма - перебувають під авторитарною владою, як і лідер регіону Китай.
Китай, який має право вето в Раді Безпеки ООН, відмовляється підтримати санкції проти М'янми, називаючи те, що відбувається, її внутрішньою справою. Схожої позиції дотримується і Росія - ще один постійний член Ради безпеки.
"На жаль, у випадку з М'янмою знову обраний безперспективний метод звинувачень і тиску на суверенну державу", - заявляв у середині лютого представник РФ у Раді ООН з прав людини Дмитро Воробйов.
Лідер військової хунти Мін Аун Хлаін відомий як прихильник співпраці М'янми з Росією - він не менше шести разів відвідував її, підрахувала BBC News. У червні 2020 року генерал побував на військовому параді в Москві на особисте запрошення голови Міноборони РФ Сергія Шойгу.
Напередодні військового перевороту, 21-22 січня, Шойгу вже сам відвідав М'янму. Як повідомляла прес-служба російського військового відомства, Шойгу, зокрема, заявив, що дві країни разом боролися з фашизмом.
Брахма Челлані, професор стратегічних досліджень у Нью-Делійському Центрі політичних досліджень і науковий співробітник Академії Роберта Босха в Берліні, вважає, що санкції можуть підштовхнути путчистів до тіснішої співпраці з Китаєм.
Не виключено, що за допомогою цього перевороту Китай може спробувати поторгуватися зі США, відзначає Азім Ібрагім, директор вашингтонського Центру глобальної політики.