У Лівані спалахнули протести на тлі глибокої економічної і політичної кризи
У результаті безперервної фінансової та економічної кризи ліванський фунт втратив 85 відсотків вартості.
У Лівані через півтора року після масових антиурядових акцій знову спалахнули протести на тлі обвалу національної валюти і гіперінфляції, яка досягає сотень відсотків річних.
Уряд пішов у відставку ще в серпні минулого року після
вибуху в порту Бейрута, але новий кабінет сформувати до сих пір не вдалося.
Корреспондент.net розповідає подробиці.
Солдати голодують, також як і народ
Життя в Лівані, який колись називали Швейцарією Близького Сходу, стало катастрофічним: на початку березня сталося різке знецінення національної валюти.
Курс американського долара коливається між 9 675 і 9 725 ліванськими фунтами. З початку 2021 року ліванський фунт знецінився на 20 відсотків, з кінця 2019-го - на 85 відсотків.
Це призвело до різкого зниження мінімальної місячної заробітної плати. Якщо в жовтні 2019 року, коли почалися перші протести, вона становила 450 доларів, то зараз скоротилася до 67 доларів.
Ціни на продовольство підскочили в країні на 400 відсотків, повідомляє офіційна статистика Лівану, і тепер 45 відсотків населення країни знаходяться за межею бідності.
Нинішнє рекордне знецінення національної валюти спровокувало чергові масові виступи по всій країні: від Триполі на півночі до Сура на півдні люди протестують від минулого тижня. Незадоволені громадяни Лівану вийшли на вулиці, оскільки у більшості немає грошей навіть на хліб.
EPA
Криза призвела і до зростання злочинності. Кількість убивств в країні за минулий рік зросла на 91 відсоток, а пограбувань - на 57 відсотків, повідомляє Information International з посиланням на дані Поліції Лівану.
При цьому загострилися відносини між президентом Лівану Мішелем Ауном і командувачем армії Джозефом. Невдоволення серед військових зростає на тлі знецінення їхніх зарплат, і вони відмовляються розганяти протестувальників, які блокують дороги.
"Солдати голодують, також як і народ. Їм потрібна армія чи ні? Ви хочете, щоб армія міцно стояла на ногах, чи ні? Їм все одно. Офіцери теж страждають і голодують. Я звертаюся до чиновників: куди ви йдете? Чого ви чекаєте? Що плануєте зробити?", - сказав генерал Аун на прес-конференції 8 березня, не уточнивши, кому саме адресовано його випад.
EPA
Ще в минулому році Армія Лівану була змушена прибрати м'ясо з раціону військовослужбовців.
Як пише агентство Reuters з посиланням на джерела, до розбіжностей між генералом і президентом призвела вимога останнього розігнати протестувальників, які будують барикади на дорогах.
Демонстранти перекривають центр Бейрута і основні столичні траси палаючими покришками, а також автомагістралі на півдні, півночі і сході країни. Учасники протестних акцій виступають із вимогою до влади почати реальні дії для виходу з економічної кризи і поліпшення життя населення.
EPA
При цьому президент публічно говорить, що протести є "законними і справедливими". Він заявив, що дав вказівку поліцейським силам "забезпечити безпеку демонстрантів, а також захист від погромів урядових установ і приватних компаній".
Аун також зажадав від Центробанку "пояснити громадськості", чим викликаний обвал національної валюти.
Ліван з осені 2019 року переживає глибоку економічну і політичну кризу. Причиною став вибух у порту столиці Бейрут, який знищив півміста
і ліванську економіку.
За цей час подали у відставку два уряди: Саада Харірі на тлі протестів і Хассана Діяба після вибуху в порту Бейрута.
До кінця вересня 2020 року місцева влада планувала оголосити про склад нового кабінету міністрів на чолі з Мустафою Адібом. Замість цього Адіб 26 вересня заявив про свою відставку і відмову від формування уряду, мотивуючи рішення тим, що політичні блоки не відмовилися від політизації процесу формування.
EPA
Наприкінці жовтня в черговий раз пост прем'єра отримав Саад Харірі, який заявив про готовність оперативно зібрати кабінет міністрів, щоб скористатися
французькою ініціативою і отримати підтримку. За фактом Харірі так і не вдалося на сьогоднішній день знайти компромісний склад, який задовольнить усі сторони.
Крім голоду, у Бейруті стало нормою відключення електрики на три і більше годин на добу. У деяких районах ліванської столиці світла не буває до 12 годин. Влада не може дати чітких пояснень, чому це відбувається.
Як заявив на зустрічі з тимчасовим міністром енергетики Руїмуном Гаджаром спікер ліванського парламенту Нібіх Беррі, якщо уряд не буде сформовано найпізніше до квітня, то не буде не тільки електрики, а й самої країни.