У М'янмі тривають протести, викликані військовим переворотом, який стався 1 лютого. З кожним днем зростає кількість убитих протестувальників. ЗМІ повідомили про семирічну дівчинку, яку військові застрелили у власному будинку.
Правозахисні організації повідомляють, що за час протестів загинули не менше 20 дітей. Застрелена дівчинка стала наймолодшою відомою жертвою репресій. Корреспондент.net розповідає про ситуацію в М'янмі.
Число загиблих унаслідок зіткнень між учасниками акцій протесту і співробітниками силових відомств у М'янмі з 1 лютого досягло 320 осіб, повідомило агентство AP 26 березня.
AP також повідомляє, що з 1 лютого були заарештовані або засуджені до позбавлення волі майже три тисячі осіб.
Зазначимо, що військові у М'янмі 23 березня підтвердили загибель 164 протестувальників. Напередодні правозахисники повідомляли про 250 жертв.
Наймолодшою жертвою військового перевороту стала семирічна Кхін Міо Чит з міста Мандалай. Про її загибель BBC News повідомила 24 березня. З посиланням на сім'ю дівчинки журналісти пишуть, що її застрелили поліцейські, коли вона прибігла до батька під час обшуку в їхньому будинку.
"Вони [поліцейські] стусаном відчинили двері і запитали мого батька, чи є в будинку інші люди", - каже Мей Ту Сумая, старша сестра загиблої.
Коли батько відповів негативно, то правоохоронці розпочали обшук у будинку, звинувативши чоловіка у брехні. У цей час Кхін Міо Чит підбігла до батька, щоб сісти йому на коліна, тоді поліцейські вистрілили.
"Я не можу, тату, це занадто боляче", - так чоловік переказав журналістам останні слова своєї доньки.
Поліція також побила і заарештувала 19-річного брата Кхін Міо Чит.
Місцева правозахисна організація Врятуйте дітей заявляє, що за час протестів загинули понад 20 дітей.
Кількома днями раніше військові говорили про свій жаль у зв'язку з вбивствами демонстрантів. Свої дії вони пояснюють тим, що ті принесли в М'янму "анархію і насильство". Резонансне вбивство дівчинки влада поки ніяк не прокоментувала.
Відступ "м'янманської весни"
Нагадаємо, що збройні сили М'янми
взяли владу в країні в свої руки 1 лютого, заарештувавши цивільних лідерів, у тому числі президента М'янми Він М'їнта і державного радника, фактичного прем'єр-міністра і лідера країни, Аун Сан Су Чжі.
Військові вважають, що на виборах восени минулого року, які вони програли, сталася масова фальсифікація. Офіційною причиною перевороту називається відмова цивільної влади розслідувати можливу фальсифікацію.
Прийшовши до влади за допомогою конституційного механізму введення надзвичайного стану, керівники нового військового уряду пообіцяли провести через рік нові вибори і передати владу партії, яка на них переможе.
Захоплення влади військовими - різка відміна часткового, але значного прогресу, досягнутого М'янмою в останні роки після 50 років військового правління і міжнародної ізоляції, які почалися в 1962 році.
Останні роки в М'янмі проходили демократичні реформи, а у 2015 році відбулися перші демократичні вибори, хоча офіцери зберегли більшість у парламенті.
Відступ "м'янманської весни" означає, що тепер всі країни континентальної Південно-Східної Азії - Таїланд, Лаос, Камбоджа, В'єтнам і М'янма - знаходяться під авторитарною владою, як і лідер регіону Китай. Експерти побоюються, що країна стане сателітом Пекіна.
Масові протести проти військової влади за участю сотень тисяч людей розпочалися 5 лютого і проходять щодня. Понад 70 відсотків державних службовців, у тому числі медичні працівники,
приєдналися до кампанії громадянської непокори, покинувши свої робочі місця.
Вогнепальну зброю силовики почали застосовувати проти протестувальників в останні дні лютого. Але запал протестного руху погасити їм так і не вдалося.
Захід змусить заплатити
1 березня держсекретар США Ентоні Блінкен закликав світову спільноту до спільної підтримки народу М'янми.
"Ми засуджуємо мерзенне насильство правоохоронних органів Бірми проти народу Бірми і продовжуємо виступати за притягнення винних до відповідальності", - написав він у своєму мікроблозі у Twitter.
Радник американського президента з нацбезпеки Джейк Салліван заявив, що через насильство стосовно мирних демонстрантів США готують нові заходи проти М'янми.
"Ми готуємо додаткові дії, щоб змусити заплатити відповідальних за недавній спалах насильства і недавній переворот", - повідомив Салліван.
4 березня Вашингтон ввів санкції проти міністерства оборони і міністерства внутрішніх справ М'янми. Також під санкції потрапили дві комерційні організації - Myanmar Economic Corporation і Myanmar Economic Holding Limited, які контролює міноборони країни.
Американським постачальникам тепер доведеться отримувати ліцензії, щоб мати торговельні відносини з цими міністерствами і компаніями. Зазначається, що ліцензування буде здійснюватися "з презумпцією відмови".
У Держдепі зазначили, що США "продовжать вживати заходів проти хунти і закликати до демократії в М'янмі".
22 березня США розширили свої санкції, додавши до списку санкцій двох громадян і два військових формування країни. Усе їхнє майно, розташоване в США, заблоковане.
Під санкції потрапили начальник поліції і заступник міністра внутрішніх справ М'янми Тхан Хлайн і генерал-лейтенант Аун Со, який відповідає за проведення спеціальних операцій. Обмеження також ввели щодо 33-ї і 77-ї легкої піхотної дивізії м'янманської армії.
"Мінфін зробив дані дії у відповідь на безперервну кампанію насильства і залякування щодо мирних протестувальників і громадянського суспільства з боку військових М'янми", - йдеться в заяві американського відомства.
Євросоюз після захоплення військовими влади в М'янмі також ввів санкції. До чорного списку 22 березня потрапив головнокомандувач Збройними силами Мін Аун Хлайн і ще дев'ять високопосадових військовослужбовців.
Головнокомандувач безпосередньо залучений у процес прийняття рішень, що стосуються функціонування держави, і тим самим несе відповідальність за підрив демократії і верховенства права, пояснив Брюссель свою позицію.
Санкції введені і щодо голови виборчої комісії. Штрафні заходи означають заборону на в'їзд до ЄС і заморожування можливих активів.
Великобританія застосувала санкції проти Myanma Economic Holdings Ltd через "серйозні порушення прав людини, репресії проти цивільного населення і зв'язок з вищими військовими діячами М'янми".
Міністр закордонних справ країни Домінік Рааб зазначив, що введені обмеження допоможуть позбавити військовий режим джерел фінансування.
Путч у М'янмі і репресії хунти засуджуються й ООН. Однак дії організації обмежені заявами, оскільки до Ради безпеки з правом вето входить Китай, якого аналітики підозрюють у причетності до військового перевороту.