Угода про всеосяжне стратегічне партнерство між Пекіном і Тегераном кидає новий виклик Вашингтону.
Китай і Іран підписали всеосяжну угоду "про політичне, стратегічне і економічне співробітництво". КНР зобов'язалася в найближчі 25 років інвестувати в Іран в обмін на стабільні поставки нафти. За масштабом сума порівнянна з ВВП Ісламської Республіки.
Президент США Джо Байден висловив заклопотаність альянсом геополітичних противників, а в Тегерані назвали пакт із Пекіном "частиною активного опору" Америці, який "прискорює її занепад". Корреспондент.net розповідає подробиці.
Байден занепокоєний вже рік
Китай і Іран вийшли на новий, стратегічний, рівень взаємовідносин: міністри закордонних справ Мохаммад Джавад Заріф і Ван Ї підписали в Тегерані угоду "про політичне, стратегічне і економічне співробітництво".
Коментуючи підписання угоди, в Ірані відзначили, що вона може "дуже ефективно сприяти поглибленню ірансько-китайських відносин".
Китай каже, що розглядає договір з Іраном як частину стратегії Один пояс - один шлях, яка повинна забезпечити реалізацію амбітного проекту Новий Шовковий шлях.
Слід зазначити, що візит Ван Ї в Іран - це частина його близькосхідного турне. У числі країн відвідування китайського міністра - ОАЕ, Оман і три країни, з якими в іранців найбільш складні відносини: Бахрейн, Туреччина і Саудівська Аравія.
На сьогоднішній день Пекін є найважливішим торговим партнером Ірану. До того як у 2018 році США відмовилися від дотримання ядерної угоди з Іраном і ввели проти Тегерана санкції, Китай був найбільшим покупцем іранської нафти у світі.
Фундамент угоди був закладений під час візиту глави КНР Сі Цзіньпіна в Тегеран ще в 2016 році. Тоді сторони домовилися розвивати спільну роботу в таких сферах, як транспорт, експлуатація портів, енергетика, промисловість і сервіс.
У парламенті Ірану критикували уряд за переговори, які ведуться без узгодження з населенням країни. Заріф запевнив депутатів, що договір буде підписаний без секретних протоколів, а громадськість отримає повну інформацію про зміст документа після закінчення переговорів.
Незважаючи на цю обіцянку міністра закордонних справ Ірану, про деталі угоди про співпрацю між Пекіном і Тегераном, підписаної 27 березня, відомо дуже мало.
Серед відомих деталей - Пекін буде в пріоритетному порядку постачати Тегерану вакцини від коронавірусу. Зараз в Ірані використовують препарати з Китаю, Індії та Росії.
Газета New York Times з посиланням на іранські ЗМІ пише, що Пекін зобов'язався протягом 25 років інвестувати в іранську економіку 400 мільярдів доларів - за масштабом це можна порівняти з ВВП Ірану (454 мільярди).
В обмін на це Тегеран гарантує стабільні поставки нафти, імовірно, з серйозними знижками. Сторони домовилися заснувати ірансько-китайський банк, який може використовуватися для розрахунків за такі поставки.
Таким чином, Іран, вирізаний зі світового ринку нафти жорсткими санкціями адміністрації Дональда Трампа, повертається у велику нафтову гру, отримавши найбільшого у світі клієнта.
Китай різко збільшив закупівлі іранської нафти на початку 2021 року, а в березні довів до історично рекордних 3,75 мільйона тонн, повідомляє Reuters з посиланням на дані Refinitiv Oil Research.
Аналітики SVB Energy на основі переміщення іранських танкерів оцінюють поставки в один мільйон барелів на добу, що робить Іран третім найбільшим постачальником у КНР після Росії і Саудівської Аравії.
Швидше за все, угода також охоплюватиме не тільки такі сфери, як економіка і культура, а й більш чутливі сфери - оборонну і розвідувальну.
Спостерігачі звертають увагу на вживання в документі словосполучення "стратегічне партнерство". З Росією, наприклад, Китай, незважаючи на декларований збіг поглядів на багато які зовнішньополітичні питання, уклав договір тільки про добросусідство, дружбу і співробітництво.
У минулому році великий резонанс викликали слова принца Рези Пехлеві, сина останнього шаха Ірану Мохаммеда Рези Пехлеві, який проживає у вигнанні в США, що в секретній частині документа йтиметься про військове співробітництво.
За заявами Пехлеві, китайські військові можуть бути допущені на іранську територію для охорони стратегічно важливого морського шляху по Перській затоці.
Вихід Тегерана і Пекіна на рівень стратегічного партнерства з часом збігся з періодом безпрецедентного характеру санкційного тиску, як на Китай, так і на Іран, з боку США і деяких американських союзників.
Отримавши політичну і фінансову підтримку з Піднебесної, Тегеран зможе більш впевнено почувати себе в контактах з Вашингтоном щодо скасування санкцій, введених при Дональдові Трампі через роботу Ірану з ядерної та ракетної програм.
Під час кризи у відносинах з Іраном, що дісталася в спадок нинішньому президенту США Джо Байдену, Білому дому буде важче домовлятися з іранською владою щодо ядерної програми.
"Мене це турбує вже рік", - зізнався глава Білого дому 28 березня, відповідаючи на питання журналістів про "партнерство між Пекіном і Тегераном, яке вже зароджується".
А держсекретар США Ентоні Блінкен в інтерв'ю телеканалу CNN визнав, що "у відносинах з Китаєм стає дедалі більше аспектів, що підсилюють конфронтацію", у зв'язку з чим США "повинні вибудовувати відносини з Китаєм з позиції сили".
Раніше, виступаючи в штаб-квартирі НАТО в Брюсселі, Блінкен включив Китай і Іран у число головних військових загроз для США і Заходу - разом з Росією і Північною Кореєю.
"Занепокоєння Байдена повністю виправдане. Розквіт стратегічної співпраці на Сході прискорить падіння США", - написав у своєму мікроблозі у Twitter секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Алі Шамхані.
За його словами, "підписання" дорожньої карти "стратегічного партнерства між Іраном і Китаєм є частиною активного опору" Вашингтону.