Туреччина назвала слова американського президента популізмом, який завдав шкоди відносинам між країнами, і пообіцяла дати відповідь.
Президент США Джо Байден офіційно визнав геноцид вірмен в Османській імперії та підтримав Вірменію у віковому спорі з Туреччиною. Його заява стала найсерйознішою міжнародною перемогою Єревана. Заява Байдена не матиме правових наслідків, але зіпсує відносини з Туреччиною. Корреспондент.net розповідає подробиці.
США зобов'язуються не допустити повторення
Джо Байден - перший президент Сполучених Штатів, який визнав різанину і депортацію вірмен в Османській імперії в 1915 році геноцидом.
Починаючи з 24 квітня 1915 року, коли османська влада заарештувала представників вірменської інтелігенції та лідерів громад у Константинополі, півтора мільйона вірмен депортували, вбили чи відправили на смерть в рамках кампанії із знищення, заявив американський лідер.
"Щороку в цей день ми згадуємо життя всіх тих, хто загинув під час геноциду вірмен в османську епоху, і знову зобов'язуємося не допустити повторення подібних злодіянь", - сказав Байден під час виступу 24 квітня, коли Вірменія та вірменська діаспора відзначають День пам'яті жертв геноциду.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян назвав заяву глави Білого дому посланням світовій спільноті.
"Необхідне послання до світової спільноти, яке підтверджує верховенство прав людини і цінностей у міжнародних відносинах", - написав Пашинян на своїй сторінці в Facebook.
Він додав, що США своїми діями продемонстрували "непохитну прихильність захисту прав людини і універсальних цінностей". Пашинян також вказав, що Конгрес США визнав геноцид вірмен ще в 2019 році.
Відзначимо, що в 2019 році палата представників Конгресу і сенат проголосували за резолюцію про визнання геноциду вірмен, однак офіційно США не визнали геноцид.
Визнання геноциду вірмен було однією з передвиборних обіцянок Байдена. Проте таку ж обіцянку в 2008 році давав Барак Обама. Однак за 8 років перебування на посаді президента США він так цього і не зробив, хоч і називав ці події "трагедією", "масовим звірством" і "жахом", але не геноцидом, відзначає Bloomberg.
Під час масових вбивств вірменського населення загинули, за різними оцінками, від 660 тисяч до 1,5 мільйона осіб. Туреччина і Азербайджан не визнають події 1915 року геноцидом, але визнають численні жертви серед цього народу.
Напередодні своєї заяви Байден зателефонував президенту Туреччини Реджепу Ердогану і розповів про свій намір, дізналося Bloomberg. Однак на сайті Білого дому про цю розмову повідомлялося тільки як про "зацікавленість у конструктивних двосторонніх відносинах і ефективному врегулюванні розбіжностей".
Заяву Байдена Анкара назвала популізмом і відкинула звинувачення в геноциді.
"Ніхто не зможе навчити нас чогось про наше власне минуле. Політичний опортунізм - чи не найбільша зрада миру і справедливості. Ми повністю відкидаємо це твердження, яке засноване винятково на популізмі", - написав міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу.
Незабаром посла США в Туреччині Девіда Саттерфільда викликали в МЗС, дізналося Reuters. Агентство пише, що в Міністерстві йому заявили про відсутність правової основи в словах Байдена і що Анкара "відкидає її, вважає неприйнятною та в не менш рішучий спосіб засуджує".
В МЗС також відзначили, що заява американського лідера завдала шкоди відносинам Туреччини і США, які важко буде виправити.
Наступного дня офіційний представник турецького президента Ібрагім Калін заявив, що Туреччина дасть відповідь на визнання геноциду вірмен в найближчі місяці.
"У найближчі дні і місяці буде реакція різних форм і ступенів", - сказав Калін. Турецька влада відповість на цю "дуже невдалу і несправедливу заяву", запевнив він. За його словами, позиція американського президента не підтверджена історичними фактами.
На пострадянському просторі перший позитивний відгук прийшов з України. Глава МВС Арсен Аваков написав в Facebook, що визнання геноциду вірмен дозволяє "задекларувати неприпустимість" вирішення "в такий спосіб будь-яких конфліктів і суперечок, взяти на себе політичні зобов'язання".
Він нагадав, що першим загиблим на Майдані в 2014 році був вірменин Сергій Нігоян, а сьогодні вірмени воюють в складі Збройних сил України на Донбасі.
Що може означати визнання Байдена
Професор Американського університету у Вашингтоні Антон Федяшин вважає, що в такий спосіб нова адміністрація США дає зрозуміти, що фактично не розглядає Ердогана як партнера і політика, на якого можна робити ставку, і будуватиме відносини з ним з позиції сили.
"З огляду на напруженість у відносинах з Туреччиною і бажання адміністрації Байдена помститися за незговірливість щодо Сирії, проекту газопроводу Південний потік, питання закупівлі російських ЗРК С-400 і з багатьох інших тем... Хоча це чисто політичне рішення і символічний крок... команда Байдена дає зрозуміти, що вона списала з рахунків президента Ердогана і чекатиме його відходу", -
цитує його
КоммерсантЪ.
Головний науковий співробітник Інституту США і Канади Володимир Васильєв вважає, що, крім тиску на Туреччину, визнання Байденом геноциду вірмен переслідує ще одну мету - після війни в Нагірному Карабасі включитися в боротьбу за лідерство на Закавказзі і спробувати перетягнути на свою сторону Вірменію, яка є головним союзником РФ в регіоні.
"Байден приміряє на себе тогу тилового миротворця на Закавказзі, адже враховує, що це не вимагає великих витрат і зусиль і дає максимальний піар-ефект, коли представляє його справжнім героєм в очах вірменської діаспори в США і всієї Вірменії. При цьому відпрацьовується модель загострення ситуації в регіоні, дивіденди якого розраховує отримати чинна адміністрація США", - говорить експерт.
Що відомо про геноцид вірмен
Цим поняттям позначається серія подій, під час яких вірменське населення Османської імперії зазнало етнічних чисток і масової депортації.
Початком цієї кампанії вважається 24 квітня 1915 року, коли глава МВС Мехмет Талаат-паши з націоналістичного уряду младотурків, які недавно прийшли до влади, заарештували кілька сотень видатних вірменських журналістів, науковців та інших інтелектуалів. Більшість з них стратили.
Після цього младотурки почали масштабну кампанію із знищення вірмен, які жили в Османській імперії. На їхню думку, це було необхідним, оскільки вірмени зрадили Туреччині в Першій світовій війні.
Історичні фотографії про геноцид вірмен у єреванському музеї // Reuters
Вірмен вбивали цілими селами: у деяких районах Туреччини, особливо на сході країни, вірменське населення знищили повністю. Тих, кого не вбивали на місці, відправляли в піші "марші смерті" в сирійську пустелю, де ті нечисленні, хто вижили, невдовзі вмирали від голоду, спраги і хвороб.
За різними історичними оцінками, загинули більше 80 відсотків з усього вірменського населення тодішньої Османської імперії.
Термін "геноцид", який в 1944 році запропонував польський юрист Рафаель Лемкін, передовсім стосувався, власне масового вбивства вірмен і греків османами.
Офіційно геноцид вірмен визнають 30 держав. Єдині країни світу, які офіційно заперечують вбивство вірмен як геноцид, - це Туреччина і Азербайджан. Більш того, у Туреччині будь-яка вимога визнати геноцид вірмен офіційно є кримінальним злочином.