У більшості європейських країн ХАМАС визнано терористичною організацією. З 2007 року угруповання контролює сектор Газа, звідки веде атаки по Ізраїлю - за фінансової та матеріальної підтримки деяких країн.
"Радикально-ісламістський" - це визначення зазвичай вживають більшість ЗМІ, коли йдеться про рух ХАМАС, що з 2007 року перебуває при владі в секторі Газа. З початку ракетного обстрілу угрупованням ХАМАС території Ізраїлю преса все частіше говорить про нього як про терористичну ісламістську організацію.
Виняток становлять Норвегія і Швейцарія, які підтримують контакти з ХАМАС. Не визнає ХАМАС терористичною організацією і Росія. А підтримка руху низкою ісламських держав не обмежується тільки його визнанням.
Коли виник ХАМАС
ХАМАС був заснований у другій половині 1980-х років і з моменту виникнення перебував в опозиції до Організації визволення Палестини (ООП) Ясіра Арафата. Спочатку ХАМАС розглядався Ізраїлем як противага ООП і навіть, за деякими даними, якийсь час користувався його фінансовою підтримкою.
Втім, обидві сторони категорично заперечують цю версію. На відміну від ООП, ХАМАС з самого початку не визнавав існування держави Ізраїль, закликаючи до її знищення і створення на її території ісламської палестинської держави.
На гербі ХАМАС зображені два схрещені мечі на тлі Купола Скелі на Храмовій горі в Єрусалимі і в обрамленні палестинських прапорів, а вгорі - контур палестинської держави, що займає територію Ізраїлю.
У 1993 році між Ізраїлем і Організацією звільнення Палестини Арафата були підписані угоди в Осло, що поклало кінець першої інтифади (в перекладі з арабського "підйом", "потрясіння" або "позбавлення" - повстання палестинців у 1987-1993 роках проти ізраїльтян, метою яких було названо звільнення територій, зайнятих Ізраїлем у ході Шестиденної війни 1967 року, - ред.).
Прем'єр Ізраїлю Іцхак Рабін, президент США Біл Клінтон і лідер ООП Ясір Арафат після підписання угоди в Осло / EPA
ХАМАС досягнутих домовленостей в Осло не визнав, продовживши здійснювати напади на територію Ізраїлю.
Після смерті Арафата в 2004 році ХАМАС почав активно брати участь у політичному житті Палестинської автономії, в лютому 2006 року отримавши абсолютну більшість на виборах у Палестинську законодавчу раду й істотно похитнувши позиції ФАТХ - однієї з провідних партій, по суті, яка формувала до того моменту політику ООП.
У тому ж місяці президент Росії Володимир Путін запросив делегацію ХАМАС на переговори в Москву, що викликало подив у партнерів РФ щодо врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту і обурення в Ізраїлі.
Протистояння ХАМАС і ФАТХ
У 2007 році внаслідок збройного протистояння з ФАТХ у секторі Газа ХАМАС повністю захопив владу в цьому регіоні; ФАТХ, своєю чергою, зберіг позиції на Західному березі річки Йордан і створив там новий уряд на чолі з Махмудом Аббасом.
Таким чином, території Палестинської автономії наразі не тільки розділені на дві частини географічно, а й розколоті на два ворожих політичних табори.
Влаштувавшись у секторі Газа, ХАМАС продовжив здійснювати напади на ізраїльтян і ракетні обстріли Ізраїлю.
У відповідь на посилення ракетних і мінометних атак з території сектора Газа ізраїльська армія тричі проводила військові операції з метою знищення військової інфраструктури ХАМАС: Литий свинець (2009), Хмарний стовп (2012) і Нерушима скеля (2014 року).
Хто підтримує ХАМАС
Сектор Газа є одним з найбільш густонаселених районів у світі і в значній мірі економічно ізольований, маючи укріплені кордони з Ізраїлем і Єгиптом на півдні і сході та вихід до Середземного моря на заході.
Велика частина населення живе в крайній убогості і розраховує на міжнародну гуманітарну допомогу, яка була сильно урізана під тиском попереднього президента США Дональда Трампа.
Під час атак на Ізраїль ХАМАС традиційно використовує в якості щита власне мирне населення. Ракетні установки розміщуються на території житлових районів, на дахах шкіл або лікарень, а командні центри створюються в багатоквартирних будинках.
Бойовики риють тунелі для доставки зброї, в основному, з території Єгипту, хоча його керівництво і намагається перекривати такі канали надходження озброєнь на територію сектора Газа.
Одним з найбільш важливих донорів та іноземних союзників ХАМАС є Катар. У 2012 році емір Хамад бін Халіфа Аль Тані став першим главою іноземної держави, який відвідав керівництво ХАМАС у Газі. На сьогодні Катар перерахував на рахунки ХАМАС понад 1,5 мільярда євро.
Емір Катару Хамад бін Халіфа Аль Тані з візитом в секторі Газа / EPA
Ізраїль сподівається, що Катар, як і деякі інші арабські держави, візьме приклад з Об'єднаних Арабських Еміратів, які підписали Авраамський договір (угоду про нормалізацію відносин між Ізраїлем і ОАЕ, ініційовану Дональдом Трампом і підписану 15 вересня 2020 року. - Ред.) І встановить дипломатичні відносини з Ізраїлем.
Іншим важливим союзником ХАМАСу є Туреччина. Ще до початку останніх ракетних обстрілів Ізраїлю турецький президент Реджеп Таїп Ердоган у розмові з політичним лідером ХАМАС Ісмаїлом Ханією пообіцяв йому свою підтримку.
ХАМАС підтримують і десятки неурядових ініціатив у різних країнах, у тому числі, в Німеччині. За даними журналу Der Spiegel, пожертвування на користь ХАМАС, зібрані на території ФРН подібними організаціями, обчислюються мільйонами євро.
Звідки ХАМАС бере ракети
Інтенсивність ракетних ударів, які ХАМАС завдає по Ізраїлю з 10 травня, у багато разів вища, ніж під час попередніх ескалацій конфлікту. За тиждень із території сектора Газа в напрямку Ізраїлю було випущено понад дві тисячі снарядів - відсікти всі удари не може навіть ізраїльська система протиракетної оборони Залізний купол.
Хоча кожна оборонна ракета, випущена Залізним куполом, набагато маневреніша, точніша і досконаліша за ті, що летять із сектора Газа.
Протягом довгого часу ХАМАС отримував ракети, в основному, від Ірану.
"Уже давно не секрет, що різні угруповання на Близькому Сході істотно наростили свій ракетний арсенал, - говорить фахівець по Близькому Сходу Фабіан Хінц в інтерв'ю німецькому суспільно-правовому телеканалу ZDF. - Кількість ракет в їх розпорядженні обчислюється тисячами - це неодноразово підтверджували й ізраїльські джерела".
Газета Jerusalem Post з посиланням на джерела в розвідці 16 травня написала про те, що у одного лише ХАМАС є в наявності до шести тисяч ракетних снарядів. Ще вісім тисяч ракет є в угруповання "Ісламський джихад", що частково співпрацює з ХАМАС.
За словами Хінца, іранські ракети вже давно контрабандою ввозилися в сектор Газа через Судан і кордон з Єгиптом. Однак доставка ускладнилася з тих пір, як у 2019 році був скинутий суданський диктатор Омар аль-Башир.
У той же час, вважається, що більшість своїх ракет ХАМАС виробляє в секторі Газа - частково з іноземною допомогою.