Багато хто в Брюсселі вважає заслугою канцлера, що вона не дала ЄС у важкі роки розпастися.
Канцлер Німеччини Анґела Меркель востаннє виступила в бундестазі. Вона очолювала ФРН протягом останніх 16 років і після завершення терміну, який збігає восени, не піде на нові вибори. У цьому зв'язку авторитетне швейцарське видання Neue Zürcher Zeitung надрукувало статтю про значення, яке має відхід Меркель. Корреспондент.net наводить переклад.
Вічний кризовий менеджер Європи залишає арену
На початку року нью-йоркська політконсалтингова компанія Eurasia Group попередила про 10 найбільших геополітичних ризиків, які можуть бути в 2021 році.
Крім суспільної поляризації Америки, соціальних наслідків пандемії, зміни клімату і китайсько-американської напруженості, автори також додали в перелік ризиків майбутній відхід канцлера Німеччини після виборів у бундестаг, які відбудуться у вересні.
Власне, завдяки Анґелі Меркель Євросоюз зберіг свою цілісність під час кризи COVID-19, зазначено в дослідженні. Канцлер реалізувала концепцію фонду з відновлення європейської економіки на 750 мільярдів євро.
Зараз владі Євроспільноти загрожує вакуум, який глава Франції Емманюель Макрон не зможе заповнити сам. Популізм, притаманний Європі, прокинеться. Вірогідними є нові битви за розподіл коштів між економічно сильними і слабкими державами - членами ЄС.
А норовливу Туреччину, йдеться в доповіді, буде набагато важче стримувати без Меркель, яка є сильним парламентером.
Чи є відхід Меркель ризиком для безпеки Європи? Безсумнівно, Меркель, яка з 2005 року займає пост канцлера і, зрештою, є європейським лідером з найбільшим стажем роботи, залишила свій слід на континенті.
Це пов'язано із тривалістю перебування Меркель при владі і передовсім з домінуванням країни, яка є членом ЄС, має найсильнішу економіку і є найбільшою за чисельністю населення.
Багато хто в Брюсселі вважає заслугою канцлера, що вона не дала ЄС у важкі роки розпастися. А тепер на ЄС насувається шторм лише тому, що лоцман у Берліні сходить із корабля?
Меркель незабаром залишить європейську сцену, але вона залишає ЄС, який після неї вже не буде в злагоді із самим собою. Глибокі кризи останніх років - криза євро 2010 року, міграційна криза 2015 року і криза COVID-19, яка почалася в 2020 році, - подолано, в кращому випадку їх стабілізували.
Анексія Криму, до якої вдалася Росія, і Brexit досі дають відлуння. Останнім часом у деяких країнах - членах ЄС загострюється конфлікт навколо принципу верховенства закону.
Поки неясно, чи згуртованість ЄС зберігатиметься, чи відцентрові сили посилять свої позиції. Eurasia Group, за правом голосу, попереджає, що євродержави ризикують своєю єдністю. Але чи було б усе інакше, якби Меркель залишилася з європейцями надовше?
Нідерландський філософ і історик Луук ван Мідделар протягом багатьох років спостерігав за канцлером у Брюсселі. Він переконаний, що протягом усього свого перебування на посаді Меркель відігравала ключову роль у збереженні єдності ЄС, бо ретельно погоджувала інтереси Німеччини з інтересами Європи.
Він вважає, що зацикленість на особі Меркель не перебільшено.
"Її (Меркель) не вистачатиме, - говорить він. - Не до нескінченності, звісно. Але я не бачу нікого, хто зможе так швидко зайняти її місце".
Німецький експерт із зовнішньої політики і депутат бундестагу Олександр Граф Ламбсдорфф не згоден з тим, що Меркель звеличують до культу святих. Він, навпаки, вважає, що 16 років правління Меркель не були золотим століттям для ЄС.
За його словами, канцлер наламала дров через свою нерішучу політику під час фінансової кризи і свій одноосібний підхід до міграційної політики.
"Сьогодні ЄС розколотий, як ніколи. Тепер і тут, у Німеччині, у парламенті сидять праві популісти", - говорить Ламбсдорфф.
Німецький соціал-демократ Удо Бульманн, який є членом Європарламенту з 1999 року, також виступає проти героїзації канцлера.
"Я точно не вважаю її таким великим європейським лідером, яким її вважають інші країни", - сказав він.
Зокрема, під час її першого серйозного випробування - кризи євро - вирішальний імпульс для стабілізації валюти дала не Меркель, а тодішній глава Європейського центрального банку, нині прем'єр-міністр Італії Маріо Драґі, вважає Бульманн.
Утім, тим як Меркель управляла кризою євро, вона зміцнила свою репутацію найвпливовішої жінки на континенті. У 2013 році британська газета Daily Telegraph коронувала її як "королеву Європи".
Під час міграційної кризи авторитет канцлера знову ослаб, коли вона зі своїми закликами до солідарності й обов'язкового розподілу мігрантів серед країн ЄС здебільшого залишалася напочутою.
Меркель вважали "кульгавою качкою", поки на останніх кількох метрах її канцлерства їй випало скористатися шансом увійти в історію в ролі великого європейського діяча - у боротьбі з наслідками пандемії.
Готовність уперше прийняти європейський борг у великому масштабі - і надати кредитні кошти в якості дотацій державам, які опинилися в кризі через коронавірус, - з точки зору Німеччини, була поворотом на 180 градусів. До цього моменту ідея загального боргу була для Берліна неприйнятною.
Очевидно, Меркель визнала, що зараз європейський проект, дійсно, "на краю прірви".
Згуртований ЄС, єдиний європейський ринок, що функціонує, - ось державні цілі Німеччини, які вона сповідує віддавна. Будь-який інший глава уряду, ймовірно, приймав би такі самі рішення.
Які ідеї для Європи ще були в Анґели Меркель? Дивно, але навіть до цього дня важко зрозуміти. Чи, можливо, її турбувало лише те, як побороти дефіцит і запобігти чомусь гіршому?
Депутати Європарламенту Ламбсдорфф і Бульманн нарікають, канцлеру не вистачало політичного компаса, вона так і не розробила концепцію майбутнього для Європи.