Європейські країни направляють гуманітарну допомогу Литві, яка не справляється з безпрецедентним напливом біженців.
Литва зіткнулася з безпрецедентною міграційною кризою, яку спровокував президент Білорусі Олександр Лукашенко після того, як Евросоюз увів санкції через примусову посадку літака Rayanair і арешт опозиційного журналіста Романа Протасевича.
Естонія постачає Литві дріт, який закінчився на будівництві загородження на кордоні з Білоруссю, а Чехія виділяє гуманітарну допомогу. Тим часом мігранти бунтують у місцях розподілу. Корреспондент.net розповідає подробиці.
Гібридна агресія проти ЄС
У Литві посилюється міграційна криза: за останні місяці прикордонники затримали в 27 разів більше нелегалів з арабських країн, ніж за весь минулий рік. Біженці прибувають у Литву з Білорусі. Серед мігрантів особливо багато громадян Іраку, Ірану й Сирії.
Наприкінці червня Білорусь заморозила угоду з ЄС про реадмісію (прийом назад) нелегальних мігрантів - і литовсько-білоруський кордон буквально в один день перетворився на лінію фронту нової холодної війни. Кожен день кілька десятків осіб незаконно переходять на територію Литви з Білорусі.
Через наплив нелегальних мігрантів Литва з початку липня оголосила режим загальнонаціональної надзвичайної ситуації. 12 липня Європейське прикордонне агентство FRONTEX оголосило про початок термінової спецоперації на цьому кордоні, туди скеровано фахівців і техніку.
Влада країни впевнена, що збільшений потік міграції - це організована акція режиму Олександра Лукашенка проти Литви. "Сам процес ми оцінюємо як гібридну агресію, яку спрямовано навіть не проти Литви, а проти ЄС", - заявила глава литовського уряду Інґрида Шимоніте.
Віце-міністр внутрішніх справ Литви Арнольдас Абрамавічюс каже, що зупинити потік мігрантів з Білорусі вкрай непросто. "Після спілкування з нелегалами з'ясовується, що вони були в Білорусі, потім на годину Х їм веліли покинути територію Білорусі, показали шлях до Литви", - сказав він.
19 липня Лукашенко заявив, що може надати Литві підтримку в боротьбі з нелегальною міграцією, але це буде не безкоштовно. "Якщо їм потрібна буде допомога, ми цю допомогу їм надамо, але вже небезоплатно", - сказав він.
Лукашенко відзначив, що західні країни ввели санкції проти Білорусі, "пішли на удушення" країни, а тому дивно вимагати захисту від Мінська за таких умов. Контролювати кордон коштує дорого, наголосив він.
"Якщо ви хочете, щоб ми вам у цьому допомагали, так ви не накидайте нам на шию петлю", - підкреслив Лукашенко, чию перемогу на виборах президента не визнає ЄС.
Пізніше він заявив, що Європа своїми діями підштовхує країни до третьої світової війни. "Європейці, як вони націлюють гібридну війну проти нас, Росії та навіть Китаю, створюють не тільки осередок сильного напруження, а й підштовхують до третьої світової війни", - сказав він.
Нагадаємо, Євросоюз у червні ввів санкції приблизно на 20 відсотків білоруської калійної промисловості, а також проти нафтової промисловості Білорусі, які займають важливе місце в експорті країни. ЄС також увів обмеження на доступ до своїх ринків капіталу.
Водночас Лукашенко неодноразово погрожував відкрити пункти пропуску на кордоні для біженців із зон бойових дій в якості відповіді на санкції. Особливе навантаження припадає на Литву, яка має майже 680 кілометрів спільного кордону з Білоруссю.
Для Литви рішення Мінська практично відкрити кордон обернулося небаченою раніше надзвичайною ситуацією. "Лише 30 відсотків кордону з Білоруссю в нас обладнано, найбільше - в районі населених пунктів. Решта 70% фактично захищені по мінімуму", -
визнав у розмові з
DW один із литовських держчиновників.
Пояснення цьому джерела DW у Вільнюсі дають таке: аж до президентських виборів, які відбулися в Білорусі в серпні 2020 року, і жорстокого придушення протестного демократичного руху, яке послідувало за ними, багато хто в Литві (і взагалі в ЄС) вважали, що потрібно підтримувати діалог з Лукашенком з надією, що він рано чи пізно дистанціюється від Москви.
Зміцнення кордону на цьому тлі виглядало б як жест недовіри. До того ж угоду з ЄС про реадмісію Мінськ виконував доволі послідовно.
Тепер першочергове завдання - терміново обладнати кордон. 24 липня стало відомо, що Литва призупинила зведення паркану на кордоні з Білоруссю через нестачу колючого дроту.
Дріт необхідного діаметра в Литві не випускають, тому про його закупівлю влада веде переговори з іншими країнами, зокрема з Данією та Словенією, вказав Абрамавічюс. За його словами, мова йде про "товар специфічного призначення, яким так просто поділитися не можна".
Міністр оборони Естонії Калле Лаанет пообіцяв безоплатно передати Литві 100 кілометрів колючого дроту для будівництва загородження. "Литва - наш близький союзник, і наше завдання - негайно підтримати їх у цій кризі", - підкреслив він.
Чехія також направляє в Литву допомогу. Наприкінці минулого тижня прибули 20 наметів, 100 розкладних ліжок, 500 ковдр і 500 спальних мішків на суму 3,2 мільйона чеських крон (у перерахунку близько 125 тисяч євро).
За запитом Литви, Єврокомісія допоможе мобілізувати гумдопомогу через Європейський механізм цивільного захисту. ЄК координуватиме доставку й оплачуватиме до 75 відсотків витрат на транспортування допомоги.
"Кордон Литви - це зовнішній кордон ЄС, який на цей час переживає безпрецедентний приплив мігрантів і шукачів притулку. Ці особи, багато з яких зараз в уразливому становищі, потребують термінової підтримки, такої як їжа і притулок. Європейський Союз і держави-члени не залишать Литву на самоті в цій складній ситуації", - заявив Янез Ленарчич, єврокомісар із кризового управління.
Литва також може попросити Євросоюз розподілити частини нелегальних мігрантів по європейських країнах.
"Якщо кількість мігрантів перевищить 10 тисяч, можна буде звернутися в ЄС за їхнім солідарним розподілом по країнах Євроспільноти, як деякий час уже роблять Греція, Італія, Кіпр і Мальта, в які масово проникають мігранти", - сказав Абрамавічюс.
Тим часом мігранти в Литві бунтують через невдоволення умовами утримання. Їх обурюють мізерні порції їжі, вони вимагають жінок-мусульманок розміщувати окремо від чоловіків, хочуть мати можливість вільно гуляти містом.
Спочатку біженців розміщували в спеціальному центрі для мігрантів у місті Пабраде, потім обладнали для них наметові містечка. Коли заповнилися і вони, іноземців почали селити в гуртожитках і школах по всій країні.
Останній бунт стався сьогодні вранці, 26 липня. У будівлі колишньої школи у Веребеяй конфлікт виник після того, як іракці заборонили іншим мігрантам брати їжу, яку було їм доставлено.
"Їжу не дозволили брати навіть дітям і підліткам, а також жінкам. Зараз привезли обід, і його не дають роздавати", - сказав заступник директора адміністрації Алітуського муніципалітету Вірґіліюс Пранскявічюс.
За словами мера Алітуського району Альґірдаса Врубляускаса, невдоволення серед мігрантів почало проявлятися минулої п'ятниці - після того як у Веребеяй приїхали журналісти одного комерційного телеканалу.
"Як побачили відеокамери, вони швидко згадали про свої права, почали кричати freedom і висувати вимоги. Одна з них - прислати лікаря, який оглянув би всіх охочих, - ми виконали цю вимогу. Але інші вимоги, на зразок повернення телефонів - не в нашій компетенції", - сказав Врубляускас.
За словами Пранскявічюса, у вихідні мігранти дещо заспокоїлися, бо їм пообіцяли, що їхні вимоги розглянуть відповідальні особи.
"Але із сьогоднішнього ранку й мови немає про переговори. Вони викинули їжу. Самі іракці їсти відмовляються, вони заборонили й іншим брати їжу. Єдина вимога - випустити їх з території", - сказав він.
Також повідомляється, що всі нелегальні мігранти відмовляються проходити вакцинацію проти коронавірусної інфекції.