Американці йдуть із Іраку
Американська бойова місія в Іраку завершиться до кінця 2021 року, оголосив президент США Джо Байден.
Слідом за Афганістаном Джо Байден виводить американський контингент і з Іраку. Багато хто такі дії називає чистою формальністю, адже американці і так довго не беруть участь у бойових діях в Іраку. Але на міжнародній арені таке гучне рішення точно не пройде безслідно.
Піти і водночас залишитися
Зараз в Іраку 2 500 військових. Багато з них залишаться в країні в якості військових радників і інструкторів і далі, як сказав Байден, "навчатимуть, консультуватимуть, допомагатимуть іракським військовим розбиратися з Ісламською державою, якщо буде необхідним".
Reuters відзначає, що рішення завершити бойову місію має багато в чому формальний характер - фактично американські військові віддавна спеціалізуються на тренуваннях іракців і рідко беруть участь у бойових операціях.
США увійшли в Ірак у 2003 році - офіційним приводом для цього називали передбачуваний зв'язок з терористами диктатора Саддама Хусейна, який правив в країні.
До 11 вересня США мають намір вивести всі війська з Афганістану. У цій країні американці перебувають із 2001 року.
EPA
На користь Ірану?
На виведенні американських військ із Іраку наполягали близькі до Ірану політичні партії, і в припиненні бойової місії багато хто бачить бажання американців надати політичну послугу іракському керівництву.
Проіранська фракція - головний бенефіціар цього кроку, адже він сприятиме посиленню її впливу і дозволить оголосити рішення американців власною перемогою. Більш того, як відомо, ці сили й Іран, який стоїть за ними, пообіцяли вигнати із країни американські війська у відповідь на вбивство Касема Сулеймані й Абу Махді аль-Мухандіса і звели їх виведення в ранг стратегічної мети.
Вважається, що американське оголошення, крім свого значення для ситуації у сфері безпеки, матиме також моральний і інформаційний вплив.
Що буде з ІДІЛ?
Найближчим часом аналітики не чекають підйому Ісламської держави у зв'язку із скороченням американської присутності, адже фактично з 2017 року урядові сили взяли на себе завдання ослабляти й далі організацію. Втручання американських військових є мінімальним, за винятком постачання розвідданими, які й далі надходитимуть іракцям. Як наслідок, імовірно, в короткостроковій перспективі іракська сторона далі стежитиме за безпекою в ключових містах і селищах, а також на транспортних вузлах.
Хоча атаки й теракти організації з опорних пунктів, що розташовані в Анбарі, долині Хауран, горах Хамрин, місцевостях Махул і Тармії, триватимуть, вони матимуть характер сезонних вилазок, що мають на меті досадити місцевим службам безпеки. Більш того, їхні місцеві союзники в сунітських районах і з числа племен, партизанських загонів і окремих впливових фігур на кшталт Абу Мазена аль-Джабурі за останні роки зміцнили свої позиції, і їхні інтереси сьогодні більше узгоджуються з інтересами правлячих шиїтських сил.
Але певної миті можливості іракської сторони тримати Ісламську державу під контролем можуть скоротитися, що є цілком імовірним, якщо складуться умови, що будуть сприятливими для організації.