RU
 

Рік після вибуху. Чому криза в Лівані дедалі гіршаєСюжет

Текст: ,  6 серпня 2021, 20:03
0
957
Рік після вибуху. Чому криза в Лівані дедалі гіршає
Фото: Getty
Економічна криза в Лівані тільки погіршується

Ліванська криза входить у першу трійку найсерйозніших криз у світі з початку 19-го століття, вважає Світовий банк.

 
У Лівані рік тому в порту Бейрута стався один з найпотужніших неядерних вибухів в історії. Загинули 214 осіб, постраждали більше шести тисяч, сотні тисяч залишилися без житла.
 
З нагоди річниці Human Rights Watch опублікувала доповідь, з якої виходить, що у вибуху, що знищив економіку країни, винні місцеві чиновники.
 
Водночас у Лівані посилюється як економічна, так і політична криза. Протести не вщухають. Корреспондент.net розповідає подробиці.
 
 
Чиновники передбачали, але нічого не зробили
 
У першу річницю вибуху в порту Бейрута тисячі людей вийшли на вулиці, вони вимагали покарати винних у цій трагедії. Спецслужби й армія посилили заходи безпеки на в'їздах до столиці і на дорогах, що ведуть у порт Бейрута, обшукували машини, які прибували в місто.
 
Командування Ліванської армії заявило, що заарештувало кількох молодих осіб, які мали намір узяти участь у пам'ятних заходах і мали із собою велику кількість зброї та боєприпасів.
 
Сили безпеки Лівану організували ходу із Площі полеглих у Бейруті до порту, де сталася трагедія. Учасники акції поклали квіти до меморіалу, який було зведено в пам'ять про загиблих під час вибуху в бейрутському порту.
 
Незважаючи на пам'ятні заходи, на вулицях ліванської столиці збиралися демонстранти, які засуджують відсутність правосуддя та відмову зняти імунітет з головних обвинувачених у катастрофі.
 
 
 
У справі про вибух суд заарештував більше 30 осіб, але через високий рівень корупції в країні нікого з вищих чиновників так і не притягли до відповідальності.
 
У цей день правозахисна організація Human Rights Watch опублікувала доповідь на 700 сторінках, яка містить аналіз офіційних документів, а також розшифровки інтерв'ю з вищими посадовими особами Лівану, зокрема президента, тимчасового прем'єр-міністра і главу Державної безпеки країни.
 
Правозахисники з'ясували, що з 2014 року, коли вантаж з аміачною селітрою прибув у бейрутський порт, різні органи влади отримували попередження про можливість вибуху.
 
"Деякі урядовці передбачили смерть, до якої може привести наявність аміачної селітри в порту", - повідомлено у звіті міжнародної організації.
 
Human Rights Watch звинуватила ліванських чиновників у злочинній недбалості. Організація закликала Раду з прав людини ООН оголосити офіційне міжнародне розслідування вибуху. Іноземні уряди, на думку правозахисників, повинні ввести санкції стосовно офіційних осіб Лівану через порушення у сфері прав людини і корупції.
 
Увечері почалися жорсткі сутички між демонстрантами і співробітниками правоохоронних органів. Мітингувальники під будівлею парламенту закидали силовиків камінням і металевими прутами, потім спробували зламати загородження. Поліція була змушеною застосувати сльозогінний газ і водомети.
 
 
 
Під час зіткнень, які тривали не менше трьох годин, постраждали 84 особи, повідомив Джордж Кеттане, представник ливанського Товариства Червоного Хреста. 13 осіб госпіталізували, іншим надали допомогу на місці.
 
Управління сил внутрішньої безпеки стверджує, що учасники протесту мали намір захопити парламентський палац. Повідомляється, що демонстранти напали на кілька офісів біля Міністерства телекомунікацій. Відомо про затримання двох осіб.
 
4 серпня 2020 року в порту ліванської столиці Бейрут пролунав колосальний вибух, який став однією з найруйнівніших промислових катастроф в історії людства.
 
Здетонував вантаж селітри, який кинули на складі безхазяйним і який був на суховантажі, який Ліван заарештував у 2014 році. Вибух був такої сили, що сейсмічні станції по всьому світу зареєстрували його як землетрус магнітудою 3,3, а гуркіт від нього почули в 250 кілометрах - на Кіпрі.
 
Загинули більше 200 осіб, тисячі отримали важкі поранення. Інфраструктура ліванської столиці зазнала найсильніших збитків, які оцінюють у мільярди доларів.
 
Ліван і до вибуху був у глибокій економічній кризі - Світовий банк розмістив цю кризу в десятці найсерйозніших у світі, які були із середини 19-го століття. Втім, катастрофа в порту її багаторазово посилила - зараз ліванська криза в першій трійці.
 
До вибуху порт приймав до 60 відсотків від усього імпорту країни, майже у всіх сферах, що залежать від поставок з-за кордону, а зерносховище було здатним утримувати 85 відсотків від усього національного запасу зерна. Через його руйнування Ліван має гостру продовольчу кризу.
 
Торік Ліван констатував дефолт за своїм боргом, національна валюта втратила близько 90 відсотків своєї вартості. Ціни на продовольство підскочили в країні на 400 відсотків, повідомляє офіційна статистика Лівану.
 
На національну валюту, яка стрімко знецінилася, неможливо купити навіть базові продукти, в аптеках не вистачає ліків, на заправках - бензину, регулярно відключається електроенергія в будинках.
 
У нещодавній доповіді Світового банку відзначено, що велика частина ліванців живуть за межею бідності, а у зв'язку з ростом рівня безробіття дедалі більша кількість домашніх господарств має труднощі з доступом до основних послуг, зокрема до охорони здоров'я.
 
Такі показники фіксують зазвичай на тлі військових конфліктів, відзначають експерти Світового банку. Докладно про це в матеріалі Ліван близький до колапсу.
 
До того ж з моменту вибуху країна фактично живе без уряду. Рік тому на хвилі народних протестів, що послідували за вибухом, уряд Хасана Діаба пішов у відставку, але до сих пір змушений виконувати свої обов'язки, адже йому не знайшли заміни.
 
Змінилися троє кандидатів у прем'єр-міністри. Останній - Наджиб Мікаті - отримав мандат на формування уряду наприкінці липня. У Лівані сподівалися, що він зможе домовитися із президентом Мішелем Ауном, але вони так і не дійшли згоди при розподілі урядових портфелів.
 
У середу, 4 серпня, Франція, яка взялася за долю Лівану одразу після вибуху, організувала вже третю з моменту вибуху донорську онлайн-конференцію, аби зібрати гроші на гуманітарну допомогу Лівану. За її підсумками вирішено виділити Лівану 370 мільйонів доларів.
 
EPA
 
 
Допомога піде на задоволення основних потреб населення у сферах продовольства, водопостачання, охорони здоров'я та освіти. З цих грошей близько 118 мільйонів виділяє Франція, 100 мільйонів - США і близько 47 мільйонів - Німеччина.
 
"Але ніяка зовнішня допомога не буде достатньою, якщо керівництво Лівану не візьме на себе зобов'язання виконувати важку, але необхідну роботу з реформування економіки в боротьбі з корупцією", - відзначив американський лідер Джо Байден.
 
З ним погодився і його французький колега Емманюель Макрон, який жорстко розкритикував ліванських політиків.
 
"Усі ліванські політичні кола своїми діями лише поглиблювали кризу в країні, адже найперше переслідували власні корисливі інтереси і нехтували інтересами ліванського народу", - заявив Макрон.
 
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet
ТЕГИ: Ливанкризиссанкции
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі