Це новий сигнал Байдену, що його чекає затяжне протистояння з американськими законодавцями через проблему Північного потоку-2, незважаючи на демократичну більшість в обох палатах Конгресу.
У США члени Сенату зупинили роботу верхньої палати Конгресу на знак протесту проти рішення американського президента Джо Байдена не вводити санкції через російський газопровід Північний потік-2.
Вони вважають, що адміністрація Байдена марно підтримує "стратегію Німеччини" щодо Росії, адже ризикує ослабити "глобальне положення Америки". Корреспондент.net розповідає подробиці.
Адміністрація Байдена відкрито кидає виклик Конгресу
Сенатори від Республіканської партії США - Тед Круз і Майк Лі - заблокували призначення десятків кандидатів на посади в Держдепартаменті США. Умова для розблокування - введення нових санкцій, що стосуватимуться Північного потоку-2.
Кандидати залишатимуться в підвішеному стані до наступного місяця, коли Сенат повернеться після літніх канікул. Незважаючи на всі спроби, сенатори від Демократичної партії не змогли переконати колег-республіканців продовжити роботу.
"Усі сенатори в цій палаті точно знають, чому не було висунуто кандидатів у Держдеп, - і причина в тому, що адміністрація Байдена відкрито кидає виклик Конгресу. Володимир Путін відчайдушно хоче, щоб будівництво ПП-2 було завершено. Якщо це станеться, він отримає мільярди доларів, які зможе використовувати для зловмисних дій в Європі і в усьому світі", - сказав Круз.
Дії Круза не завадять Сенату затвердити згодом цих кандидатів, але лідерові сенатської більшості - Чарльзу Шумеру - для цього доведеться витратити чимало цінного робочого часу, якого і без того обмаль, відзначає вашингтонська газета Hill.
У середині травня Мінфін США ввів санкції проти російських суден і компаній, які працювали над будівництвом газопроводу, але виключили зі списку оператора проекту Nord Stream 2 AG і його виконавчого директора - Маттіаса Варніга.
Як пояснив потім Байден, не мало сенсу вводити санкції проти Північного потоку-2, адже до моменту його приходу до влади газопровід було завершено на 90 відсотків. Водночас американський лідер продовжує вважати ПП-2 "поганою угодою".
У відповідь на рішення адміністрації Байдена група сенаторів-республіканців представила законопроект, яким пропонує відновити санкції проти проекту Північний потік-2.
"Адміністрація Джо Байдена ризикує послабити глобальне положення Америки, коли погоджується з помилковою стратегією Німеччини, яка дасть Володимиру Путіну контроль над нашими союзниками в Європі. Будівництво має бути зупинено, і я закликаю своїх колег приєднатися до цих зусиль", - заявив Кевін Крамер, один з авторів ініціативи.
Пізніше комітет Палати представників США з асигнувань затвердив поправку, яка не дозволяє президенту Джо Байдену в 2022 році призупинити санкції проти Північного потоку-2.
"Газопровід завдає прямої шкоди інтересам нацбезпеки США. Якщо його будівництво буде завершено, це посилить згубний вплив РФ на Європу, дестабілізує крихку безпеку України і сприятиме подальшій агресії Росії", - йдеться у зверненні законодавців.
-
Німеччина зобов'язана домагатися продовження контракту на транзит російського газу через Україну ще на 10 років після 2024 року.
-
Німеччина буде домагатися санкцій проти Росії, якщо Москва почне використовувати енергоресурси для тиску на інші країни.
-
Німеччина і США разом допоможуть Україні з диверсифікацією джерел енергоресурсів, Вашингтон і Берлін виділять Києву на це фінансову підтримку.
Примітно, що курирувати виконання угоди з боку США буде "видатний яструб" - Амос Гохштейн, який раніше був близьким радником Байдена і якого тепер призначили спецпредставником Держдепу з питань енергетики.
Гохштейна знають як послідовного противника Північного потоку-2. У Держдепі він займатиметься зниженням ризиків від запровадження російського газопроводу в експлуатацію.
"Це призначення демонструє рішучість адміністрації використовувати енергетичну дипломатію для забезпечення безпеки поставок у нинішній критичний період енергетичного переходу, для відсічі, яку треба дати Кремлю у використанні енергоносіїв як геополітичної зброї, для наближення безпечнішого і сталішого енергетичного майбутнього для України і країн НАТО і ЄС, що знаходяться на передовій", - пояснив цей вибір Держсекретар Ентоні Блінкен.
Він відзначив багатий досвід Гохштейна, зокрема, на дипломатичній службі, в приватному бізнесі й академічній сфері. Він висловив упевненість, що новий радник зможе розвинути і реалізувати "комплексну американську стратегію щодо зміцнення глобальної енергобезпеки, особливо в Центральній і Східній Європі".
Видання Axios відзначає, що Гохштейн очолював відділ міжнародних відносин у сфері енергетики і Бюро енергоресурсів Держдепу при адміністрації Барака Обами. У 2017 році він увійшов до складу наглядової ради Нафтогазу і залишався там аж до жовтня 2020 року. Причиною відходу з компанії він тоді назвав зростаючий опір реформам газового ринку.
У квітні 2021 року видання Politico повідомило, що адміністрація Байдена обирає кандидатуру на пост спецпредставника з питань Північного потоку-2, а кандидатуру Гохштейна запропонував радник з національної безпеки Джейк Салліван. Тоді видання уточнило, що завданням спецпредставника буде робота із зупинки будівництва газопроводу.
Крім того, за інформацією видання, Білий дім розробив два пакети санкцій проти Північного потоку-2, але в дію їх вирішено не вводити.