Нова влада в Кабулі зароблятиме не тільки на опіумі. Вона може монетизувати багаті надра і вигідне географічне положення країни. Наприклад, дозволити добудувати газопровід ТАПІ.
Афганістан заведено вважати вкрай бідною державою, що економічно виживає головним чином завдяки вирощуванню опійного маку. Справді, ця країна забезпечує 80 відсотків світового споживання опіуму і героїну, і західні експерти не сумніваються, що рух "Талібан", який захопив тепер владу і раніше заробляв величезні гроші на торгівлі наркотиками, і надалі розвиватиме цю високоприбуткову "галузь".
Афганістан за запасами літію можна порівняти з Болівією
Менш відомо, що надра Афганістану вельми багаті численними корисними копалинами, в тому числі залізною рудою, міддю, золотом, рідкоземельними металами і, можливо, нафтою. А запаси літію, за деякими оцінками, можна порівняти за розмірами з родовищами в Болівії, яка є одним з найбільших у світі постачальників цієї найважливішої сировини для виробництва використовуваних у смартфонах і електромобілях батарей, яке бурхливо зростає.
Афганські шахтарі з вугільної шахти поблизу Герата
Інформаційно-аналітична програма першого каналу німецького телебачення ARD Tagesthemen повідомляє, що сумарна вартість прогнозованих в Афганістані корисних копалин оцінюють в 1-3 трильйони доларів. І це тільки на тих 30 відсотках афганської території, які були досліджені Геологічною службою США USGS.
Тому зараз, коли Сполучені Штати та інші західні держави терміново евакуюють своїх дипломатів і громадян з Афганістану, Китай, Росія, Пакистан, Іран і Туреччина навіть не думають залишати Кабул, констатує німецька економічна газета Handelsblatt і пояснює: "Навпаки, вони сподіваються на прибуткові замовлення і на можливість експлуатувати цінні корисні копалини цієї країни".
Китай контролює найбільше родовище міді в Мес Айнак
Найактивніше свої економічні інтереси в Афганістані давно вже просуває Китай. За нової влади в Кабулі КНР закріпить доступ до цих ресурсів, вважає Tagesthemen. Так, дві китайські державні металургійні компанії ще в 2008 році виграли тендер на видобуток протягом 30 років міді на найбільшому в світі неосвоєному родовищі цього кольорового металу в Мес Айнак в сорока кілометрах на південний схід від Кабула.
Долина Мес Айнак відома своїми археологічними розкопками і запасами міді
Щоправда, видобуток там за весь цей час так і не почався: китайська сторона посилалася на проблеми з безпекою, а експерти підозрювали, що Китай, який контролює близько третини глобального виробництва рафінованої міді, навмисне гальмує освоєння величезного родовища, щоб, штучно обмежуючи пропозицію на світовому ринку, підтримувати ціни.
Однак тепер, коли через бурхливий розвиток електротехніки попит на мідь і, відповідно, ціни на неї значно зросли, китайці цілком можуть розпочати видобуток, тим більше що за талібів вартість робочої сили навряд чи виросте, скоріше, навпаки.
Handelsblatt нагадує, що повалений тепер афганський уряд розглядав питання про позбавлення компаній з КНР ліцензії на розробку родовища в Мес Айнак після того, як торік у грудні з подачі індійської розвідки в Кабулі була розкрита китайська агентурна мережа. Тому прихід до влади талібів для цих компаній виявився дуже доречним.
КНР просуває Шовковий шлях, Туреччина - Нефритовий шлях
До того ж, пише Handelsblatt, Китай заручився контролем над найбільшим зі знайдених родовищ нафти. Однак інтереси КНР в Афганістані, продовжує видання, не обмежуються самим лише видобутком корисних копалин. Пекін хотів би, щоб ця країна, як і її сусіди Пакистан і Іран, підключилася до його широкомасштабного проєкту економічної експансії "Один пояс - один шлях". Колишній прозахідний уряд в Кабулі приєднуватися до Нового шовкового шляху не став.
Прибуття першого вантажного поїзда з Китаю в місто Хайратон на кордоні з Узбекистаном, вересень 2016 року
У свою чергу, Туреччина зацікавлена у відродженні іншого стародавнього транспортного коридору на території Афганістану - Лазуритового або Нефритового шляху, який колись багато в чому збігався зі Шовковим шляхом. У сучасному варіанті цей інфраструктурний проєкт розроблений і затверджений у 2017-2018 роках, але відтоді мало просунувся. Він покликаний з'єднати Туреччину через Грузію, Азербайджан, Каспійське море і Туркменістан з Афганістаном, а звідти забезпечити виходи як в Південну, так і Центральну Азію.
"Для Туреччини, яка хоче стати регіональним торговельним хабом, цей проєкт має особливо велике значення", - підкреслює Handelsblatt. Потужна будівельна індустрія Туреччини в Афганістані вже закріпилася. Видання посилається на дані турецького МЗС, згідно з якими до нинішньої зміни влади в країні працювали 76 турецьких компаній, з яких 90 відсотків займалися будівництвом. У 2003-2018 роках вони реалізували 71 проєкт сумарною вартістю в 6,6 мільярда доларів.
Газопровід ТАПІ відкрив би Росії вихід на ринок Індії
На тлі Китаю і Туреччини економічна роль Росії на афганському ринку виглядає поки більш ніж скромно. Однак зараз Москва явно прагне налагодити хороші відносини з керівництвом руху "Талібан", який взагалі-то заборонений в РФ. Якщо ці зусилля увінчаються успіхом, то цілком можливо, що російські енергетичні компанії проявлять цікавість до видобутку нафти і газу, а атомна промисловість - до запасів урану в Афганістані.
Представники Туркменістану, Афганістану, Пакистану та Індії дають старт ТАПІ, грудень 2015 року
Є й інфраструктурний проєкт, який може виявитися для Росії вельми або навіть дуже перспективним. Мова йде про давній проєкт ТАПІ - газопровід Туркменістан-Афганістан-Пакистан-Індія потужністю 33 мільярди кубометрів на рік. "Таліби зацікавлені в будівництві газопроводу ТАПІ", - повідомило 17 серпня російське інформаційне агентство ТАСС з посиланням на офіційного представника катарського політичного офісу руху "Талібан" Мохаммада Соха Шахіна.
Тож таліби, щойно захопивши владу, поспішили підтвердити свій інтерес до газопроводу, будівництво якого реально почалося в 2018 році, але незабаром забуксувало. Подальшу його долю вони обговорювали в туркменській столиці Ашгабаті на початку лютого 2021 року. З огляду на те, що російська газотранспортна система з радянських часів з'єднана з туркменською, введення в експлуатацію такого трубопроводу дозволило би "Газпрому" вийти на величезний пакистанський і гігантський індійський ринки. Туди можна було би, домовившись з Туркменістаном, перенаправити чималу частину тих обсягів, які зараз експортуються в Європу, котра твердо вирішила прискореними темпами скорочувати споживання та імпорт викопного палива.
Наркобізнес залишиться головною галуззю афганської економіки
Але це - в майбутньому, а вже буквально зараз Афганістан міг би стати ринком збуту для різноманітної російської продукції, як-от зброї, вантажного автотранспорту або продовольства, наприклад зерна. "Адже навіть після зльоту цін на пшеницю афганські селяни вважали за краще вирощувати мак", - доходить висновку британське інформаційне агентство Reuters в аналітичній статті про роль наркобізнесу в афганській економіці.
Афганські селяни оглядають урожай опійного маку на полі поблизу Джалалабада
За даними Управління ООН з наркотиків і злочинності UNODC, в останні чотири роки виробництво опіуму в Афганістані тримається на рекордно високому рівні, чому не завадила навіть пандемія коронавірусу. Вирощування маку забезпечує близько 7 відсотків ВВП країни, пише Reuters, що перетворює його в головну галузь афганської економіки. І "Талібан" в жодному разі не захоче якось обмежувати цей бізнес. Причому не тільки тому, що він значною або навіть вирішальною мірою забезпечує фінансування руху.
Його сьогоднішні керівники, попереджають опитані агентством експерти, не повторять помилки, зробленої їхніми попередниками в 2000 році. Тоді таліби, перебуваючи при владі, вирішили заради поліпшення свого міжнародного іміджу заборонити вирощувати мак. Це сильно підірвало їхню підтримку в сільській місцевості і рік потому обернулося численними перебіжчиками на бік американців після їхньої висадки. Тому наркобізнес залишиться головним джерелом доходів в Афганістані.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet