Дедалі більше держав зміцнюють свої кордони для протидії нелегальній міграції та тероризму. Однак бар'єри між країнами корисні далеко не завжди. Що поганого в мурах на кордоні розбиралися журналісти DW.
Хоча Литву і Домініканську Республіку розділяють тисячі кілометрів, дещо їх об'єднує: зростання міграції із сусідніх країн змусило обидві держави зміцнити свої кордони будівництвом стін.
Ситуація в обох країнах відображає сучасну тенденцію: нині у світі набагато більше мігрантів і біженців, ніж ще 20 років тому. Політичні конфлікти і наслідки зміни клімату змушують людей переміщуватися світом. І ситуація, схоже, і далі розвиватиметься за тим же сценарієм.
За даними ООН, за останні 20 років населення планети збільшилося на чверть, а число біженців і переміщених осіб подвоїлося. На сьогодні кожна 97-ма людина у світі є вимушеним переселенцем. У 2015 році цей статус мала кожна 175-та особа. Більшість переміщених осіб знайшли притулок в країнах Західної Азії та Північної Африки, як-от Туреччині чи Судані.
Найбільше зростання числа біженців спостерігається в країнах Латинської Америки і Карибського басейну - у понад 100 разів у порівнянні з 2000 роком (з 44 тисяч до 4,8 мільйона), при цьому найбільше зростання зареєстровано в Колумбії, Чилі та Перу. Через різке збільшення числа мігрантів - перш за все з Венесуели - цей регіон випередив інші "гарячі точки", такі як Африка на південь від Сахари, Європа і Північна Америка, де число біженців з 2000 року майже подвоїлося.
Більше біженців - більше мурів на кордонах
Наслідком стрімкого зростання міграції є така тенденція: з 2000 до 2021 року кількість стін на кордонах збільшилася більш ніж уп'ятеро, з 16-ти до понад 90, про що свідчать дані, зібрані DW. За допомогою цих загороджувальних бар'єрів - побудованих, таких, що будуються, або запланованих - країни намагаються зупинити або хоча б зробити керованим стихійний процес міграції.
Як ідеться в дослідженні Центру вивчення проблем світу Delàs, присвяченому прикордонним мурам, зведеним з 1968 до 2018 року, їхнє будівництво влада найчастіше пояснювала зростанням нелегальної імміграції. Інші причини - нелегальна торгівля (контрабанда товарів, торгівля людьми або наркотиками) і небезпека тероризму.
Бар'єри: умовні лінії та фортифікаційні споруди
Наскільки добре стіни на кордоні стримують нелегальну міграцію, контрабанду або терористичні атаки, оцінити вдається не завжди, оскільки це залежить від численних і взаємозалежних факторів.
Ефективність прикордонних бар'єрів багато в чому залежить від того, як їх було побудовано. За рівнем складності і комплексності стіни дуже відрізняються одна від одної, вказують політологи Вікторія Вернон і Клаус Ціммерманн.
"Один із найбільш укріплених кордонів - прикордонний бар'єр між Кувейтом та Іраком. Це електрифікований паркан зі щільних витків колючого дроту, оточений траншеєю по 4,6 метра завширшки і завглибшки, а також земляним насипом заввишки близько трьох метрів. Багато років кордон охороняється сотнями солдатів, вертольотами та іншою військовою технікою", - йдеться в їхньому дослідженні.
До кордонів, перейти які відносно просто, можна віднести розділові бар'єри між Малайзією і Таїландом, а також Індією і Бангладеш. "Обидва кордони слабо патрулюють і контролюють, через що вони не є ефективним стримувальним фактором для мігрантів і контрабандистів, які часто нелегально потрапляють на територію чужої країни за допомогою підроблених документів або хабарів", - зазначають Вернон і Ціммерманн.
"Стіни ефективні не скрізь і не завжди"
Наукові дослідження розходяться у висновках щодо того, чи можуть стіни на кордонах запобігти нелегальній міграції. "Науковці не можуть сформувати єдину думку, а це означає, що стіни не скрізь ефективні", - пояснив DW політолог з Університету Глазго Серджі Пардос-Прадо.
"Іноді міграція знаходить альтернативні шляхи - морські або сухопутні. Стіни - це дорогі споруди, можна закрити доступ на одній ділянці кордону, але стимулювати його на іншій - без стіни або менш укріпленій. В небагатьох місцях можна знайти ідеальне, масивне, міцне, непроникне загородження, що пролягає уздовж усієї протяжності кордону", - пише вчений.
Крім протистояння нелегальній міграції, стіни на кордоні зводять і з міркувань безпеки - наприклад, щоб запобігти загрозі тероризму. Проте нещодавні дослідження під керівництвом Пардоса-Прадо показують, що в деяких випадках будівництво прикордонних бар'єрів може не знизити, а, навпаки, збільшити ймовірність терористичних атак.
На прикладі кордонів між Саудівською Аравією та Іраком, а також між Ізраїлем і Єгиптом дослідники простежили, як ставлення людей до сусідньої країни погіршилося після появи прикордонної стіни. "Таке зміцнення кордону свідчить про конфлікт і розпалює його - і це якщо не брати до уваги ті латентні умови для конфлікту, які існували ще до зведення стіни", - зазначає Пардос-Прадо.
Мур на кордоні може мати зворотний ефект і коли на територію держави має намір потрапити велика група біженців з країн, які використовують транснаціональні терористичні організації як базу. Наявність на кордоні загороджувального бар'єра стає живильним середовищем для вербування мігрантів терористами, вважають дослідники. Цей негативний ефект, припускають науковці, триває в середньому від чотирьох до одинадцяти років з часу зведення стіни.
Прикордонні стіни негативно впливають на економіку
Небажані побічні ефекти від прикордонних мурів можна спостерігати і в економічному секторі: скорочуючи наркотрафік і контрабанду, вони обмежують і обсяг легальної торгівлі.
Незважаючи на те, з якою метою було зведено стіну, обсяг легальної торгівлі між країнами, які вона розмежовує, може впасти майже на третину (31 відсоток), зазначено в дослідженні університетів Вашингтона і Чикаго, у якому проаналізовано наслідки будівництва понад 50 прикордонних бар'єрів.
Крім скорочення обсягу торгівлі, будівництво укріплених бар'єрів означає також додаткові витрати - не тільки для державного бюджету, а й для фірм і жителів розділених стіною країн. Крім суми, необхідної на саме спорудження стіни, зростуть витрати компаній на легальну торгівлю і витрати людей, які законно перетинають кордони.
"Питання про економічну доцільність спорудження прикордонних мурів і бар'єрів таке: чи перевищують переваги стіни витрати на неї? Чи потрібен паркан, який стримує нелегальне проникнення в країну 40 тисяч мігрантів, якщо його будівництво обійдеться в три мільярди доларів, а після цього потрібні будуть мільярди, щоб підтримувати його в належному стані, і ресурси органів безпеки для патрулювання кордону? При цьому сотні людей гинутимуть під час спроби його перетнути, а громадяни США втратять від відсутності мексиканських трудових мігрантів потенційні економічні вигоди", - розмірковує політологиня Вікторія Вернон.
Альтернативи прикордонним бар'єрам
Але якщо за допомогою прикордонних стін і парканів не вирішити проблем нелегальної міграції, контрабанди і не знизити ризик тероризму - що ж тоді залишається?
"В економічній літературі у переважній більшості випадків ідеться про те, що політика більш відкритих кордонів з меншими обмеженнями в галузі міграції і торгівлі має більше користі для жителів країни, ніж прикордонні стіни", - стверджують Вернон і Ціммерманн. Економічна політика ефективніша за стіни в боротьбі з незаконною торгівлею та контрабандою, а дипломатія здатна вирішити проблеми безпеки краще за загороджувальні бар'єри, пояснюють науковці.
"Мури і паркани, - каже Клаус Ціммерманн, - це лише інструмент, який діє в короткостроковій перспективі. При цьому більшість експертів в сфері міграції вважають їх нерозумним інструментом". Прикордонні бар'єри - це, "в більшості випадків, показуха для політиків, які хочуть в короткостроковій перспективі справити враження на виборців", підсумовує вчений.
Джерело: Українська служба DW
Новини від Корреспондент.net в Telegram. Підписуйтесь на наш канал https://t.me/korrespondentnet